БАЧИЛО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

таки́х [уже́] ба́чив (ба́чили).

Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. Приклади
  • — Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний)
  • не таки́х ба́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник)

ба́чити ви́ди.

Бути досвідченим у якійсь справі, бувалим, зазнати багато випробувань у житті. Приклади
  • А в бою він брав таким натиском, несподіваним, рішучим, що навіть хлопці, які бачили види, дивувались і з опаскою косилися на начальника розвідки (М. Стельмах)

хто [ж] ба́чив (вида́в)? з інфін.

Уживається для вираження обурення з приводу чого-небудь, засудження чогось; не можна. Приклади
  • Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих? (Леся Українка)
  • Хто видав так говорить матері! — сказала Кайдашиха навчаючим голосом (І. Нечуй-Левицький)

не ба́чити за дере́вами лі́су.

Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Приклади
  • Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський)

щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Приклади
  • аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич)

хто куди́ [ба́чив (попа́в)].

У різні боки; урізнобіч. Приклади
  • На паровозі бійка. На страшному льоті посипались солдати з вагонів, хто куди. Летить поїзд (О. Довженко)
  • — Учні розбігалися хто куди — на подвір'я, на вулицю… (М. Понеділок)
  • Хлопці поховалися в кущі й відстрілювалися деякий час, але коли свист отамана дозволив утечу, всі порскнули хто куди бачив (Г. Хоткевич)
  • Тут… усі рушили із-за стола, та, хто куди попав, мерщій надвір дивитися, як будуть танцювати (Г. Квітка-Основ'яненко)

не ба́чити сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)].

за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити, розслабитись. Приклади
  • — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах)
  • Ви сподівались зустріти за цим столом заскорузлого чинушу.., жовчного бюрократа, що відгородився від роботяг і за паперами світу Божого не бачить. А я ось який (О. Гончар)
  • За чужою роботою й світу не бачить (Укр. присл.)
  • За всякими ділами й світу Божого не бачу (М. Коцюбинський)
Тяжко страждати, мучитися, переживати і т.ін. Приклади
  • сві́тка не ба́чачи. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня [мене] любиш, бо світка не бачиш (Коломийки)
  • Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п'яна (Панас Мирний)
  • Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало)
Бути ув'язненим, перебувати у неволі. Приклади
  • сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник)
  • Не допусти [Спасе] впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю. Там кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко)

ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (сві́та).

Мати багатий життєвий досвід. Приклади
  • не ба́чити сві́та. Вона [Маруся] тільки що на ноги знялася… Світа ще не бачила (Панас Мирний)
  • Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко)
  • З'їздив [Остап] з ним [паном] багато чухиж сторін, бачив багато світу і… вихвалявся тим (Панас Мирний)

не ба́чити ві́льної хвили́ни.

Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Приклади
  • Минулу зиму вони всі.. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко)

ті́льки й ба́чив [ба́чили]

що. Втратити назавжди що-небудь. Приклади
  • Йому [пану Польському] тільки одному годили й служили… Та як же його й не служити? Свої ж прислужники! Нехай би хто сказав слово насторч — тільки б і місце бачив! (Панас Мирний)
кого. Хто-небудь зник безслідно, назавжди або швидко виїхав звідкись. Приклади
  • Дала йому і свиту, і шапку.. Пішов наш Нечипір, та тільки ж ми його і бачили (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Попрощався генерал з ними… Та тільки його піщани й бачили (Панас Мирний)
  • Не встигла мати привітати гостей, ані сльози зронити, озватися до них жалібно: Ой синочки мої, голубочки…, як герої вже зникли в голубій імлі,— тільки їх і бачила (О. Довженко)

не ба́чити сма́леного во́вка.

Бути недосвідченим, не зазнати труднощів, випробувань у житті. Приклади
  • не ба́чити сма́леної сови́. Ти ще не бачив смаленої сови (Укр. присл.)
  • ба́чити сма́ляного во́вка. Хлопець не зразу впізнав у ньому… прилизаного чепуруна обер-лейтенанта Брандта. І окуляри на ньому вже не золоті. І одяг пом'ятий. Видно, бачив смаленого вовка (В. Большак)
  • — Ви ще не бачили смаленого вовка,— супиться Чигирич.— Бач, їм коржі не вгодили (М. Стельмах)
  • Молоді [фабзавучники] ще, зелені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, загориться — поїду на шахту. Поїде, спробує, аж там не так легко, як гадалось, та й назад (Д. Ткач)

ба́чити / поба́чити сві́тло ра́мпи.

Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Приклади
  • Відома п'єса [За двома зайцями] не один раз бачила світло рампи (З газети)
  • Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру]… вперше побачила [п'єса] світло рампи (З глибини душі)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
  • скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
  • до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
  • скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
  • скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
  • Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
  • Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
  • Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
  • Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
  • Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
  • Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
  • Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
  • За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

не ба́чити / рідше не поба́чити [і] у ві́чі.

Не зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — Сідай, Давиде,.. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного. Тільки подумати: п'ята осінь! (А. Головко)
  • Другі… казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
кого. Не знати когось, бути незнайомим з ким-небудь,. Приклади
  • Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик)
чого. Немає; не можна знайти. Приклади
  • Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко)
  • — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш (Панас Мирний)

[і] світ [ніко́ли] не ба́чив (розм. не вида́в).

Незвичайний; дивує, вражає своєю рідкісністю. Приклади
  • — Мовчіть!.. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко)
Особливий, який відрізняється від інших. Приклади
  • Хлопці шкварили на своїй території Яблучко з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко)
з словосп. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, ознаки, характерної для кого-, чого-небудь ( перев. негативної). Приклади
  • [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму,.. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич)
  • Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка)
  • Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький)
Важко уявити; ніколи не було, не траплялося. Приклади
  • Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник)
  • І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка)

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́тла (сві́ту) [бі́лого] не ба́чити.

зі сл. пла́кати і под., а також зі сл. так, що. Нестримно. Приклади
  • Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала… свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький)
Нестримно плакати, ридати. Приклади
  • Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний)
  • — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький)
  • Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко)

ба́чити дале́ко.

Бути далекоглядним, прозорливим, мудрим і т.ін. Приклади
  • — Велике свято нині! Дарма вороги наші надію плекали, що Києву бути в їх пазурах вічно. Нескорима сила людей руських, і Київ діждався, волі… — Далеко бачить гетьман Хмельницький,— проказав схвально муромський намісник Алфьоров (Н. Рибак)

куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т.ін.)], зі сл. іти, бі́гти, тіка́ти і т.ін.

Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямі; будь-куди, навмання. Приклади
  • Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (Марко Вовчок)
  • В важкі хвилини скорбі [скорботи] та недуг Я тихо йшов, куди гляділи очі (А. Кримський)
  • Як побачила вона, що вже на волю пускають,— бігти кинулася, куди очі спали,— насилу її зловили (Марко Вовчок)
  • Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий)
  • [Килина:] Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились (М. Кропивницький)
  • Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд)
  • З диким гиком ударився [Марко] тікать, куди бачили очі (С. Васильченко)
  • — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець)
  • Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський)
  • Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський)
  • Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади
  • ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
  • не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
  • — Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

ба́чити на́скрізь кого.

Добре розуміти, уміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри. Приклади
  • А ти, Семене, не зловтішайся! Я тебе наскрізь бачу (Ю. Бедзик)
  • — Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний)
Розумітися в людях. Приклади
  • Еней научений був добре,— Розвідник справжній був Еней. Де обережний, де хоробрий,— Вмів наскрізь бачити людей (С. Воскрекасенко)
  • — Колись я так не приглядалася до людей,— сказала вона [Катерина], ніби сама з того дивуючись.— А в час війни кожного наскрізь стала бачити (С. Журахович)

Спить і ба́чить.

Хто-небудь постійно про щось думає, мріє. Приклади
  • Дитина, як кажуть, спить і бачить свою улюблену працю (В. Сухомлинський)

не ба́чили дурни́х, ірон.

Уживається для вираження відмови від чогось. Приклади
  • А тії, шовком вбрані Квіти, Сміються з них: — Кому-кому — ще й вам годити,— Не бачили дурних (Л. Глібов)

як стій та бач (диви́сь).

Зненацька, несподівано. Приклади
  • Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були.. (М. Рильський)
Безпричинно, без видимих підстав. Приклади
  • — А чого ж він лаявся? — питає [Варку] Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький)

і в сні не ба́чити кого, що.

Навіть уявити не могти чогось. Приклади
  • Тих нинішніх зломиголов [глибоких ям у Бориславі] по сто та по півтораста метрів ніхто тоді і в сні не бачив (І. Франко)

спа́ти і в сні ба́чити що.

Дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось. Приклади
  • Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спить і в сні бачить себе на його місці (А. Головко)