БАГНУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т.ін.) кого.

Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Приклади

Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін)

Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища чи позбутися злиднів. Приклади

Так ось знайте, що. . я отим самим лібералізмом витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський)
— Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка)
Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний)

топта́ти / затопта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого.

Принижувати чию-небудь гідність, знеславлювати когось, ганьбити. Приклади

Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже піднялася (В. Кучер)
Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (І. Нечуй-Левицький)

втопта́ти в багню́ку (в багно́, в зе́млю і т.ін.) кого.

Заплямувати, зганьбити, дискредитувати когось. Приклади

— А отой [Польський] мене доїв, той мене в землю втоптав! — і Порох знову заходив по хаті (Панас Мирний)
— Пусти його, се добра людина: у багно тебе не втопче (П. Куліш)
— Хіба німці не втоптали в багнюку свого Гете і Шіллера? — казав він [Гречкун] (Ю. Бедзик)

міси́ти боло́то (багно́ і т.ін.).

Йти, їхати, ходити по розмитій дорозі, по бездоріжжю. Приклади

Після відпочинку люди побадьорішали, дружно місили ногами багнюку (Григорій Тютюнник)
міси́ти [нога́ми] багню́ку. Хай знає, що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку (О. Гончар)
Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (П. Козланюк)

Гниле багно.

Так образно назвав Й. В. Гете (1749—1832) у трагедії «Фауст» сучасну йому німецьку дійсність. І. Франко використав цей образ у XIV вірші циклу «Тюремні сонети». Приклади

…Потрібна, справді, велика наївність, щоб зрозуміти дослівно це «гниле багно» (der Pfuhl). Та це ж той самий образ, яким набагато пізніше скористався І. Франко, кажучи про Австрію:
Багно гнилеєміж країв Європи,
Покрите цвіллю, зеленню густою…
(О. Білецький, «Фауст», трагедія Гете)