АДАМОВУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ада́мове ребро́, жарт.

Жінка. Приклади

ада́мові ребе́рця. Місцеві батюшечки дуже слабкі щодо адамових реберців [реберець] і мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами… (Остап Вишня)

Спільна основа, спільне джерело, чого-небудь. Приклади

Від адамова ребра ведуть свій рід і мужики, і пани (М. Стельмах)

ада́мові ді́ти, книжн.

Люди. Приклади

Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Т. Шевченко)

ада́мові сльо́зи, жарт.

Горілчані напої. Приклади

ада́мові слі́зки. А я совітував би чарочку-другу адамових слізок, як казав було отець економ (Т. Шевченко)

Адам і Єва. Адамове ребро.

За Біблією, перші люди (Буття,1—2), які жили в раю. Адама сотворив Бог у шостий і останній день творіння, а Єву згодом з Адамового ребра. Змій (диявол) спокусив Єву забороненим плодом з дерева пізнання добра і зла, Єва ж поділилася плодом з Адамом. За це гріхопадіння Адама й Єву було вигнано з раю. «Адамове ребро» — жінка. «Часи Адама» — дуже давні часи. Приклади

А фаворити мої — бурі
Гієні очі попечуть
І потечуть
Часів Адама ріки.
(М. Хвильовий, В електричний вік)
Ще з твого ребра
Не народилася жінка,
Чом, як брила, розлука,
Чом ламається гілка?
(М. Михайлик, Застереження)
Вже би заснув сиз вечір.
Заснула Єва — тихо.
Лежить отара — ніч.
Адам з шатра виходить.
Прийшов і став — печера.
Розклав огонь, — кує.
(П. Тичина, Сотворіння світу)
Усе пізнавши й переживши,
Стою безгрішний, мов Адам.
(І. Руденко, Усе пізнавши й переживши…)

Адамові діти.

Безпосереднє джерело вислову в українській мові — поема (комедія) Т. Шевченка «Сон» (1844):
Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.
«Адамові діти» — нащадки першої людини Адама, рід людський. Приклади

Поет, якого ще недавно всі вважали віщим духом, пророком, ставав в її (громадськості) очах на іншому, далеко нижчому, але водночас і ближчому до нас, більш природному п'єдесталі, що його почали вважати людиною, безумовно обдарованою надзвичайними здібностями, однак все-таки людиною, наділеною великою кількістю тих самих прикмет і вад, що й інші адамові діти. (І. Франко, Юліуш Словацький і його твори)