ШМАТОК — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к).

Комфортне, забезпечене життя. Приклади

[Залєський:] А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна… як намальована (В. Собко)
ла́сий шмато́чок. — Політику Жигмунта та Замойського воєвода брацлавський добре знав. Україна для них — ласий шматочок (Іван Ле)
Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Є. Гребінка)

Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т.ін. Приклади

Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави,.. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Цюпа)

відрива́ти [шмато́к] [хлі́ба] від ро́та.

перев. зі сл. свого. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. Приклади

відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка)
— Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний)
— Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. його, її, ї́хнього і т.ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі. Приклади

Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах)

ма́ти шмато́к (ку́сень і т.ін.) хлі́ба.

Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Приклади

— Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба (Леся Українка)
Схопивсь Мірошник, да [та] пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Гребінка)

Жити, не відчуваючи нестатків. Приклади

Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати (З газети)

шмато́к (кусо́к, ку́сень і т.ін.) хлі́ба [насу́щного].

Засоби, необхідні для прожиття, існування. Приклади

насу́щний шмато́к. Тяжко стогнуть хлібороби. Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (П. Грабовський)
ку́сник хлі́ба. — Підростеш, тоді зрозумієш, яка в світі точиться жорстока боротьба за отой кусник хліба (Ірина Вільде)
— Вивчиться, матиме якийсь кусень хліба,— а це не кожному щастить (С. Добровольський)
Коли ж нема хіті того робить [складати відомості], коли робиш ради куска хліба,— о, яке невеселе і тяжке життя! (Панас Мирний)
Життя Олени, як і кожної селянської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник)
Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (М. Коцюбинський)

про́ханий (про́шений, ласка́вий) хліб (шмато́к).

Милостиня. Приклади

— Гірко мені проханий хліб їсти (А. Хижняк)
Проханий шматок горло дере (Укр. присл.)
[Неофіт-раб:] Я досі був рабом.., а ви тепер ще й жебраком мене зробить хотіли, щоб я поволі руку простягав по хліб ласкавий (Леся Українка)

відрі́зана ски́ба [від хлі́ба].

Людина, яка втратила зв'язок із своїм середовищем, з колективом, змінила рід діяльності. Приклади

— Панас же почуває себе одрізаною скибою чи відламаною гілкою… Звісно, і в Гадячі не з медом працювалося, а все ж при домівці певніше (М. Медуниця)
Він пішов з відділу на іншу роботу і тепер для нас — відрізана скиба (З журналу)

Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно ( перев. про дочку, що вийшла заміж). Приклади

В той же час відчула [Харитина], що син уже — відрізана скибка (П. Рєзніков)
одрі́заний шмато́к хлі́ба. Заміжня дочка для батька одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола чобота! Є чоловік, — чого ж ще? (Грицько Григоренко)
відрі́зана ски́бка від хлі́ба. [Хивря:] У мене вже ні за ким більше рушникувати.. .Векла вже відрізана скибка від хліба (Укр. поети-романтики..)
— Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис)
— Буде побиватися стара, та що?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! А в село я не піду (Панас Мирний)

шмато́к хлі́ба стає́ попере́к го́рла кому і без додатка.

У кого-небудь зникає бажання їсти. Приклади

— Їсть мене свекруха, як їржа залізо, за ті поросята, дорікає і при вечері, і від того шматок хліба мені стає поперек горла (З журналу)
шмато́к хлі́ба стає́ ру́ба. Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це [докори], сідаючи їсти (Панас Мирний)

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

Хто-небудь не хоче або не може їсти. Приклади

хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
[Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий)
[Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (М. Кропивницький)
Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко)
Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко)

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)].

Довго і тяжко працюювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. Приклади

— Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім'ї (Панас Мирний)
Рідна мати моя, ти ночей недоспала (А. Малишко)
День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець)
[Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім'ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький)

діли́тися оста́ннім (заст.

послі́днім) [шматко́м хлі́ба] з ким і без додатка. Виявляти співчуття, доброту, людяність у ставленні до когось. Приклади

розділи́тись послі́днім куско́м хлі́ба. — Вони [тесть і теща Нечипора].. усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись (Г. Квітка-Основ'яненко)
— От добрячий цей Карпо? Посліднім ділитися.. — відказав перший усач (Панас Мирний)

се́рце рве́ться (розрива́ється, надрива́ється) [на шматки́]́ чиє, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже переживає, страждає, сумує. Приклади

Сердешному чоловікові не до спання: серце в його на шматки розривається (О. Стороженко)
З ким поділить сумні думки? Як серце рветься на шматки! (П. Грабовський)
Все я бачив; Од усього серце надривалось,— І тоді журливе слово На папір прохалось (Я. Щоголів)
[Кассандра:] Долон не винен. Винні сії очі, Не вмів їх погляд мовити кохаю, Хоч від кохання серце розривалось (Леся Українка)

розрива́ти (рва́ти) / розірва́ти на шматки́ кого і без додатка.

Нещадно розправлятися з ким-небудь, знищувати когось. Приклади

розірва́ти на маню́сінькі кусо́чки. — Гляди [чоловіче], щоб ти поділив його гостинець на частини, щоб кожному — достало — коли ж гаразд не поділиш — то тут тобі і амінь! Таки тут тебе і розірвемо на манюсінькі кусочки (Панас Мирний)
Він би хотів на шматки розірвати й тітку, й дядька, і дітей їх (М. Коцюбинський)

роздира́ти / розде́рти се́рце (ду́шу) [на шматки́ (по шматка́х)] перев. чиє (чию).

Глибоко засмучувати, хвилювати, бентежити. Приклади

Думки по шматках роздирали сьогодні парубочу душу (М. Стельмах)
Степці той спів розирав душу, навіював щось болісне, тугу наганяв на неї (Ю. Бедзик)
Залізняк попереду.. А за ним німий Ярема.. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче, Ні, не плаче: змія люта.. Серце роздирає (Т. Шевченко)

рва́ти / порва́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати страждання, душевний біль; завдавати мук. Приклади

се́рце на шматки́ рва́ти. Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Укр. присл.)
[Лицар:] Той порив порвав мені востаннє ржаву душу, її неволя ржею так посіла, а що порвало — героїзм чи розпач, сама ти зваж (Леся Українка)
— Води! — попрохав ранений. Серце Соломії рвала та просьба Остапова (М. Коцюбинський)
Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич)
Зника північний гість, та погляд той і мова Лишають в серці слід кривавий і страшний, І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)

Завдавати кому-небудь фізичного болю; мучити. Приклади

І заметався, застогнав опришок. Рви душу — а не скажу (Г. Хоткевич)

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади

різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
— Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
— От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

ЛЮ́ДИ ніч (по шматка́х) розібра́ли.

Настав ранок. Приклади

Коли місяць переплив через середину неба, Юрій Дзвонар,.. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому летіти? (М. Стельмах)
— І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона. — Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся… (А. Іщук)