СМІХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ку́рям (ку́рці, лю́дям) на сміх.

Щоб викликати глузування. Приклади

Як клином, ця звістка роздвоїла страйкарів. Кінчаймо, доводьмо до ладу, а не курям на сміх (А. Головко)

Для глузування. Приклади

— Затія твоя справді годиться курям на сміх,— огризнувся Кіндрат (А. Іщук)

сміх застря́в у го́рлі в кого, рідко кому.

Хто-небудь раптово перестав сміятися через щось. Приклади

Сміх чомусь застряв у Каргата в горлі. Все тіло… напружилось (Ю. Шовкопляс)

бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка.

Піддавати осуду. Приклади

Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети)

Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Приклади

Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський)
здійма́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка)
Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть… (М. Коцюбинський)
[Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка)
Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар)

[І] [хоч би (хоча́ б, коли́ б і т.ін.)] на сміх.

Уживається для вираження вказівки на найменшу кількість чого-небудь або найменшу міру ознаки, виявлення і т.ін. чогось. Приклади

Коли б тобі на сміх було де видно свічку (П. Гулак-Артемовський)
— Як кукувала [кувала] я [Зозуля], за мною волочились, Тепер хоч би на сміх (Л. Глібов)
Прохав, молив… Хоча б хто на сміх написав (Б. Грінченко)
Нема й на сміх! (Укр. присл.)

Просто так. Приклади

Де я прихилюся, навіки засну. Ніхто не згадає, Не скаже хоть [хоч] на сміх: Нехай спочиває, тілько [тільки] його й долі, що рано заснув (Т. Шевченко)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади

— От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
— Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка.

Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Приклади

сміх не брав. Засміявся [піп] тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка)
Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний)
— Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах)
Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним [Левом] усяка твар тремтить (Л. Глібов)

як на сміх.

Ніби навмисне. Приклади

— Як на сміх, на хуторі не лишилося кінського хвоста. А який же я поліцай без коня? (О. Сизоненко)

сміх крізь сльо́зи, книжн.

Стан, при якому під удаваною веселістю криються невдачі, переживання, терпіння, біль і т.ін. Приклади

Могла б про сміх крізь сльози Згадати я при сім, Але вже сяя тема Давно обридла всім (Леся Українка)

Гомеричний сміх.

Вислів виник з опису сміху богів у поемах Гомера «Іліада» (1, 599) і «Одіссея» (8,326 і 20,346). Вживається у значенні: нестримний, голосний сміх. Епітет «гомеричний» трапляється й в інших висловах, позначаючи щось величезне, значно більше за звичні розміри. Приклади

Навіть «гомеричні» описи вечер, обідів, бенкетів підкорені у поета тій самій патріотичній меті. (М. Рильський, Поезія Адама Міцкевича)
Виступ на захист законності цієї старої, злої, обкаляної всякими беззаконіями та злочинствами мацапури (сенату) викликав гомеричний регіт у всієї України та й навіть у Росії. (В. Винниченко, Відродження нації)

Мефістофель. Мефістофельський сміх.

Персонаж трагедії Й. В. Гете «Фауст» (завершена 1831 р.). Образ одвічного руйнівника Мефістофеля протистоїть у трагедії образові творця, шукача істини Фауста. «Мефістофельський сміх» — глузливий, саркастичний регіт. Приклади

Професор Василь Пачовський вишкірив зуби і, по-мефістофельськи зареготавши, попрямував за моїм сердитим, безсердечним братом на виставу опери «Продана наречена» Сметани. (Й. Гірняк, Спомини)
Кричи, благай — епоха як глуха.
Поет припав до папиних пантофель.
Страшний суфлер підказує: «ха-ха!»
Мені не смішно. Я ж не Мефістофель.
(Л. Костенко, У драмі людській небагато дій…)
Ось він сидить, цей куций Мефістофель,
Недобрих учт похмурий бенкетар.
(М. Бажан, Гофманова ніч)

рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)].

Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. Приклади

Хлоп'ята одповідають: Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати! (Ю. Янов.)
А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ'яненко)

ма́ло (ледь і т.ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т.ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу).

Дуже сміятися; реготати. Приклади

ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко)
Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко)
І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади

ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

лу́скати / лу́снути від (зі) смі́ху.

Дуже сміятися, реготати. Приклади

Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає (І. Нечуй-Левицький)
Там, де інші дівчата лускали зо сміху,.. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська)
Лускали [дівчата] зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська)

вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо смі́ху.

Дуже сміятися. Приклади

Оповідала [Олена] таку подробицю з його життя, що всі помирали зо сміху (Г. Хоткевич)
Чітко буде видно на ній [кіноплівці], як виходять на дистанцію люди в мішках, біжать, плутаються, падають, а судді-вчительки та шефи з морського порту вмирають зо сміху. І таки є чого: видовище як у цирку (О. Гончар)

справля́ти смі́шки перев. з ким.

Безтурботно, у веселощах гаяти час. Приклади

Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому в теплі вигріватися, смішки справляти з гістьми (П. Грабовський)
справля́ти смі́хи (хи́хи) та ре́готи. Москалі… лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Панас Мирний)
Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар)

тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху.

Дуже сміятися. Приклади

— Та се,— бий тебе сила Божа! — Бородаїв син,— скрикнув один з москалів і трохи не упав зо сміху (Панас Мирний)

дави́тися смі́хом (від смі́ху, від ре́готу і т.ін.).

Безуспішно намагатися стримувати сміх. Приклади

Сміх [тещі] був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй горло, щоб ущухло оте лящання, а вона давилася від реготу і заливалася, заливалася (П. Загребельний)
Чохов схопив зубами рукав гімнастьорки [гімнастерки], давився від сміху, дивлячись, як Чумаченко… борониться від діда (Григорій Тютюнник)
Женя пирснула, давлячись сміхом (Л. Смілянський)

не до смі́ху кому і без додатка.

У кого-небудь скрутне становище. Приклади

— Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу —. ..біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу (Л. Костенко)