ПІТ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т.ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т.ін.; когось лихоманить. Приклади
  • — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах)
  • Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити,.. сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський)
  • Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко)

виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого.

Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Приклади
  • Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний)
безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже непосильної роботи, діяльності. Приклади
  • — А ось я, наприклад, не можу в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м'які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький)

[аж] піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже важко, з великим напруженням. Приклади
  • Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети)

вганя́ти / ввігна́ти в піт (в ми́ло) кого.

Примушувати кого-небудь багато і напружено працювати. Приклади
  • І раптом згадав [Тарас Демидович] ті слова, що говорив Корній Кирилович, загортаючи гроші: В мило там тебе вгонять, Тарасе, відчуваю. Але не падай духом (Ю. Збанацький)
  • Полковник встиг добре ввігнати в піт і Полупенка, й Карпа (Ю. Яновський)
  • Це була, здебільшого, сірома, що утікала від шляхти, а тото й від заможних козаків, які ще гірше за панів вганяли в піт своїх наймитів (П. Панч)

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти [крива́вий (соло́ний і т.ін.)] піт.

Виконувати важку, складну роботу, докладаючи великих зусиль; надриватися, перевтомлюватися. Приклади
  • Груша росте собі.., а на виноградниках людині треба пролити сьомий піт (М. Томчаній)
  • Піт солоний пролива [перекладач] — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова… (О. Ющенко)
  • Вранці вийшли на роботу.. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олександр Олесь)
  • Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є (Укр. присл.)
  • Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду (П. Грабовський)
в що. Вкладати в щось свою працю. Приклади
  • Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (П. Грабовський)

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади
  • [Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)
Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади
  • — Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади
  • пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
  • [Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
  • Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

піти́ на пси.

Пропасти марно, безрезультатно. Приклади
  • Васюта стояв перед Ганною Матвіївною ні в сих, ні в тих. Тринадцять років женихання — і все, здається, пішло на пси (О. Полторацький)

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ.

Умирати. Приклади
  • Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко)
  • [Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):] — От шмаття перебратись вам [в'язню] за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам'я, та й, може, хто побачить — не пізнає, подумає, що старець. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. [В'язень (одягаючись, спинився):] Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка)

іти́ / піти́ на пропа́ще.

Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. Приклади
  • [Кай Летіцій:] От сам ти [Руфін] бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Чи друг йому, чи ні, — миритись мусиш, — ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир, як я, та вже й служить республіці чим можеш (Леся Українка)

іти́ / піти́ на ру́ку кому.

Бути корисним, вигідним, допомогати, сприяти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • — Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (П. Козланюк)
  • Та громадська рада була в цілім повіті найтвердша та й при жадних [жодних] виборах не йшла старості на руку (Л. Мартович)

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка.

Займатися тією ж справою, що й інший, наслідувати когось. Приклади
  • Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою (І. Волошин)
  • Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

іти́ / піти́ в хід.

Використовуватися, застосовуватися. Приклади
  • Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка (О. Довженко)
  • Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Ю. Збанацький)

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти.

Утопитися. Приклади
  • Чом би з такого дива не поприходили й інші… ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало)
  • Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр. присл.)

недале́ко втекти́ (піти́) від кого--чого.

Мало відрізнятися від кого-, чого-небудь; бути майже однаковим з кимсь, чимсь. Приклади
  • Іноді дійсно можна знайти вибиті на стінах малюнки. Та вони часто непристойні. Видно — яванці недалеко пішли від індусів (Ю. Яновський)
  • Щодо Пазі, то він наче догадувався, що вона недалеко втекла від звичайної повії (Л. Мартович)

облива́тися / обли́тися холо́дним по́том.

Дуже хвилюватися, переживати (від почуття страху, несподіваного переляку, очікування чогось невідомого, неприємного і т.ін.) Приклади
  • обми́тий холо́дним по́том. Спав тривожно. Від жахливих кошмарів, загадкових снів він раптом прокидався, весь обмитий холодним потом (Ю. Збанацький)
  • облива́тися по́том. [Сухарик:] Книги!.. Ви обливаєтесь потом, коли який-небудь невіглас мусолить брудними пальцями вашого Фауста (І. Кочерга)
  • Осатанів [Турн] і затрусився, Холодним потом ввесь облився, Од гніву сумно застогнав (І. Котляревський)
  • Тут завченим рухом [крамар] виймає з божниці кольорову пачку перев'язаних розписок.., милується своїм дрібним письмом. Від цього письма не раз холодним потом обливалися нахмурені триаршинні дядьки (М. Стельмах)
  • Калинович стояв, обливаючися холодним потом, і ждав, що буде далі (І. Франко)
  • Холодним потом обливалась Маланка, вся терпла і гострим оком вдивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ на сме́рть.

Умерти. Приклади
  • Я вас [батьків] люблю великою любов'ю. Бо добре знаю вашу міць і твердь, бо знаю, що за правду ви готові Самі піти на муки і на смерть (Д. Павличко)
Бути приреченим до страти. Приклади
  • — Знімати шапку?! Себто перед ким? Перед цією.., що отруїла власною рукою? Та щоб над нею обвалилась твердь! — Побійся Бога, вона йде на смерть (Л. Костенко)
Не боятися загинути, бути готовим на самовідданий вчинок заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • На смерть ішов, ну, а такого ще не бачив. І що його робити, то вбийте мене — не скажу (І. Микитенко)

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом і т.ін.).

Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т.ін.; рушитися. Приклади
  • А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер)
  • Усі плани летіли догори дном (З газети)
  • — Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко)

іти́ / піти́ ва-ба́нк.

Діяти, ризикуючи всім. Приклади
  • Він [отаман] розумів небезпеку надуманої операції, але, як невдаха-картяр, мабуть, вирішив уже іти ва-банк! (П. Панч)
  • Із ста шансів на перемогу у нього не більше одного. Один! Але він вірив у цей свій один і тому йшов ва-банк (О. Гончар)

по́том і мозо́ля́ми, перев. зі сл. добува́ти і под.

Важким, непосильним трудом; тяжко. Приклади
  • Вчені вважають, що біля добутого селянським потом і мозолями пирога годується орда чиновників чисельністю у три мільйони чоловік (З газети)

іти́ / піти́ до вінця́.

Одружуватися. Приклади
  • Після великодня… і до вінця підемо (М. Стельмах)
  • Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масленко)

іти́ / піти́ своє́ю доро́гою.

Діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові. Приклади
  • — Не хочу наслідувати своїх батьків, піду своєю дорогою (З журналу)

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Приклади
  • Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак [так] щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко)

піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми).

Дістати відмову при сватанні. Приклади
  • — Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах)

піти́ наніве́ць (вніве́ць).

Стати непридатним для чого-небудь; опустошитися. Приклади
  • Невже через мене оцей палац, оця пишна садиба, оця уся пишнота, оце усе добро стане руїною, піде внівець? (І. Нечуй-Левицький)
Пропасти марно. Приклади
  • [Рябина:] Не дайте внівець піти моїй праці і господарству (І. Франко)
Виявитися марним, даремним; закінчуватися безрезультатно. Приклади
  • Невже пішло все нанівець: бесіди, розмови, читання, робота в гуртках, піонерські збори? (О. Донченко)
  • Хвилина розгубленості надто дорого обійшлася козацькій старшині! Адже ж все пішло нанівець (З. Тулуб)

іти́ / піти́ назу́стріч.

чому. Не зупинятися, не відступати перед чим-небудь. Приклади
  • Завдання, які сьогодні стоять перед нами, вимагають не відступати перед труднощами, невдачами, а сміливо йти назустріч їм для того, щоб перемагати їх (З газети)
кому і без додатка. Виявляти увагу до кого-небудь, часто задовольняючи чиєсь бажання. Приклади
  • У колгоспі йдуть назустріч тим випускникам шкіл, які прагнуть продовжувати навчання (З журналу)
  • Наші індійські друзі завжди йшли нам назустріч. Хочете подивитися фабрику? Будь ласка. Хочете заїхати в село? Просимо (В. Минко)

ходи́ти / піти́ по рука́х.

Потрапляти від одного до іншого; бути в користуванні то одного, то другого. Приклади
  • Кулемет уже пішов по руках. Житченко… уважно розглядає його.. Передаючи кулемет Яреськові, додає: — Бережи! (О. Гончар)
  • Книжка пішла по руках (І. Нечуй-Левицький)
  • Чарка пішла по руках, і люди урочисто пили (М. Стельмах)
Вести аморальний спосіб життя, перебуваючи в інтимних стосунках не з одним чоловіком (про жінку). Приклади
  • Після смерті чоловіка пішла Марфа по руках (З журналу)

у по́ті [свого] чола́ ́(́лиця́)́.

Докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано і т.ін. Приклади
  • в поту́ лиця́. Як праотець Адам, ходжу я тут за плугом, В поту лиця свій хліб насущний їм (П. Куліш)
  • У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий.. Бо ти порох,— і до пороху вернешся (Біблія, кн. Буття, 3, 19)
  • Буде живою душа — зможемо і хліб виростити на своїй землі, хоч і в поті свого чола! (З журналу)
  • Величезна кількість же малих людей, отих, що здобували у поті чола свого хліб,.. позбавлена зараз перспективи і жодної надії (О. Довженко)
  • Бог… пронав їх [Адама і Єву] з раю на грішну землю, суворо сказавши, що будуть вони здобувати гіркий хліб у поті чола свого (І. Цюпа)
  • Микола з Андрієм трудилися в поті чола (Ю. Збанацький)
  • Яка вона все-таки, безконечна — соціальна нива! Якщо, звісно, поратися на ній в поті чола (З газети)
  • Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в поті чола добуває хліб (М. Коцюбинський)
  • Цілісіньку ніч носили й носили в поті чола землю й насипали гору (Легенди..)

ви́соко піти́ [вго́ру].

Зайняти визначне становище в суспільстві, в певній сфері діяльності. Приклади
  • — По службі ти високо підеш, хороше жити будеш (Григорій Тютюнник)
  • Подякуй за це від мене Шестірному, скажи йому, що він не забариться високо піти вгору (Панас Мирний)

у три поти́, зі сл. роби́ти, труди́тися і т.ін.

Докладаючи великих зусиль; надмірно, тяжко. Приклади
  • Прийшов управитель. Спершу був криком напустився на них, але вгамували його одразу. — Самі на нього напали. Доки знущання терпіти отаке: в три поти робили, а червою годуєш! (А. Головко)

іти́ / піти́ напроло́м.

Переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Приклади
  • Коли Катерина щось вирішувала — ніщо вже не могло її зупинити. Вона не визнавала ніяких перешкод, йшла напролом і добивалася свого (Л. Первомайський)

іти́ (зника́ти) / піти́ (зни́кнути, відійти́) в непа́м'ять.

Забуватися, не згадуватися. Приклади
  • Здається, недавно все це було, і вже немає його, розвіялося за вітром. Все забувається, відходить в непам'ять (П. Гуріненко)
  • Слова ті давно пішли в непам'ять (І. Микитенко)
  • Про тую жалобу за продану Денисові землю ніхто тепер і не згадував,— вона вже пішла в непам'ять (Б. Грінченко)
  • Він спинявся проти розчиненого вікна в сад, і все, про що думав, зникало у непам'ять (П. Колесник)
  • [Співець:] Ісаії пророцтво не справдилось,— мир не настав, Мессія не з'явився, пісні його нехай ідуть в непам'ять, нехай не дражнять нас… (Леся Українка)

піти́ у ві́чність.

Зникнути, минути безповоротно. Приклади
  • Віра в безвір'я, Золото й грязюка.., Сила і немічність,— Все тут [на кладовищі] уляглося, Все пішло у вічність (Я. Щоголів)

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т.ін.), грубо.

Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Приклади
  • Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть;. .Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський)
  • Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов'янсько- європейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
  • Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський)

залива́тися / зали́тися (залля́тися) по́том.

Дуже натужуватися, докладаючи до чогось багато зусиль. Приклади
  • Витинає мужик гопки, Аж потом заллявся (С. Руданський)
  • Бійці його вже другий день заливалися потом під важкими в'юками з матеріальною частиною мінометів (О. Гончар)

піти́ у во́ду.

Зникнути, щезнути безслідно. Приклади
  • Та ще, чуєш, не хрестися, Бо не все піде в воду (Т. Шевченко)

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою).

Жебрати, просити милостиню. Приклади
  • з то́рбою піти́ по хата́х. Текля. . сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов)
  • Все доконечно треба знати і наперед з кождим [кожним] крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко)
  • — Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко)
  • Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється)

піти́ / ходи́ти по ни́шпорках.

Ретельно, старанно вишукувати що-небудь. Приклади
  • Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (О. Гончар)

іти́ / піти́ в закла́д.

Сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т.ін. Приклади
  • Я як свисну, дак ще не так, — Остап почав мовить, — Ніхто в світі, в заклад пійду [піду]. На ногах не встоїть! (Українські поети-романтики)
  • — Може, води в рот понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (В. Кучер)

зро́шувати / зроси́ти [свої́м] по́том зе́млю.

Важко працювати, затрачувати чимало зусиль, праці, обробляючи землю. Приклади
  • Виріс [Оленчук] на цій землі, зросив її своїм потом і вважає себе законним господарем цього краю (О. Гончар)

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому.

Легко діставатися, здійснюватися і т.ін. Приклади
  • — А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький)
  • Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець)
  • [Нечипоренко:] Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада)
  • — На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський)

Іти́ / піти́ за водо́ю.

Безслідно зникати, пропадати; потопати. Приклади
  • З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр. народні пісні)

іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́).

Говорити, діяти прямо, відверто. Приклади
  • На… зборах він пішов навпрошки, бо підготувався й був упевнений у перемозі (Ю. Мушкетик)
  • Кроква спитав: — Чому вас так цікавить Леонід Потапович? Данило вирішив іти навпростець: — Я поважаю людей щирих (Л. Дмитерко)
  • — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?.. — А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося (П. Куліш)

піти́ попідвіко́нню.

Стати жебраком. Приклади
  • Жінка, одно те, що не мала нічого, а друге, не вміла робити, пішла попідвіконню (Г. Квітка-Основ'яненко)

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т.ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т.ін.) [крива́вим (гірки́м і т.ін.)] по́том.

Тяжко, з великим напруженням виконувати, витримувати що-небудь. Приклади
  • Батальйон обливався потом [у поході],.. все гнітило, важчало з кожним кілометром (О. Гончар)
Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Приклади
  • Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом (І. Чендей)
  • [Ганна:] Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький)
  • Вмивався [Явтух] потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський)
  • Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик)
  • — Двадцять п'ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан)
  • Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар)
  • Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький)

ходи́ти / піти́ по рі́зних стежка́х (рі́зними стежка́ми).

Мати неоднакові інтереси, уподобання і т.ін. Приклади
  • Життя обох — батька і сина — склалося так, що вони весь час ходили по різних стежках, які майже ніколи не схрещувалися (Григорій Тютюнник)

іти́ / піти́ війно́ю на кого.

Агресивно нападати, сперечатися з ким-небудь. Приклади
  • О. Василь боронив свої права, і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги Божого в слугу Марса (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ на не́бо.

Умирати. Приклади
  • [Семпроній:] Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти (Леся Українка)

іти́ / піти́ вго́ру.

Успішно розвиватися, поліпшуватися і т.ін. Приклади
  • Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор'єв)
  • Багатіє, іде вгору Комсомолець. Торік його доходи досягли 700 тисяч карбованців. Держава дістала від колгоспу 1380 тонн молока (З журналу)
Підвищуватися в ціні; дорожчати. Приклади
  • Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко)
Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. Приклади
  • іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко)
  • Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар)
  • Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави.. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога [тільки можна]!.. (І. Нечуй-Левицький)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. Приклади
  • — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах)
Загинути, вмерти. Приклади
  • Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка)
  • При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко)
  • Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта… був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко)

годува́ти (частува́ти і т.ін.) / нагодува́ти (почастува́ти і т.ін.) поти́личниками кого і без додатка.

Бити кого-небудь по потилиці. Приклади
  • Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко)
  • Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Грінченко)

до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т.ін.) по́ту, зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже виснажливо, понад силу; тяжко. Приклади
  • Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого?.. (М. Коцюбинський)
  • — Я ще на панських плантаціях до десятого поту прополювала буряки, кров'ю руки сходили — знаю ціну отим клятим зайвим росткам (З журналу)
  • Скоро, дуже скоро життя змусить нас поставити державний заслін повальній хімізації землі.. .Більше органічних добрив,.. більше самовідданості в роботі. До самозабуття, до ломоти в кістках, до сьомого поту. І хліб родитиме (З газети)
  • Порався найзаповзятливіше, до сьомого поту, до самозабуття (З журналу)
  • Хаблак трудиться до сьомого поту, вечори просиджує над замітками (В. Дрозд)
  • Гармаші капітана Заруби працюють до сьомого поту, установлюючи гаубиці в німецьких котлованах, відбитих у противника ще вночі партизанами (П. Автомонов)

покропи́ти кро́в'ю (по́том, слізьми́ і т.ін.).

Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т.ін. Приклади
  • [Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… кров'ю й потом покроплена (Ю. Яновський)
  • покро́плений кро́в'ю [й по́том]. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров'ю, мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко)

іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю).

Слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь. Приклади
  • Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (П. Панч)
  • Та й не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку. Як панна Маня скаже, так і буде (І. Франко)

кро́в'ю й (та) по́том, зі сл. здобува́ти, заробля́ти і т.ін.

Важкими зусиллями, непосильною працею; тяжко. Приклади
  • [Тірца:] Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю крів'ю [кров'ю] й потом? (Леся Українка)
  • [Кіндрат Антонович:] То цебто я мушу віддати те, що кров'ю та потом увесь вік здобував? (М. Кропивницький)

іти́ / піти́ слі́дом за ким (по слідах чиїх).

Діяти, робити що-небудь так, як хтось, наслідувати кого-небудь. Приклади
  • Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади
  • Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)
Морально спустошуватися, опускатися. Приклади
  • спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
  • Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)
Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади
  • [Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
  • А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади
  • [Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й).

Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. Приклади
  • В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс)
  • Невже сюди, де йде будівник, повинен іти невідлучно, як тінь, руйнач? У голові ще самі треньки-бреньки, а він спішить мерщій знести старе, розкорчувати, розчистити місце під якийсь невідомий об'єкт. Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш… (О. Гончар)
Силою проникати куди-небудь. Приклади
  • Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці [фашисти] полізли на пробій (Ю. Яновський)
  • [Свинельд:] Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський)

іти́ / піти́ на прю з ким--чим.

Вступати в боротьбу в бій з ким-, чим-небудь. Приклади
  • ви́ступити на прю.Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них.. Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує.. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко)
Суперечити. Приклади
  • — Та хіба ж це качки?. .Одно воображеніє… Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник Сидора… тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь)

пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т.ін.) кров з кого, чию.

Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Приклади
  • Мучилася [Горпина], а далі й схаменулася: Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п'є, а та глуха потороча — горілку (Л. Яновська)
  • — І не кричіть! Я свою п'ю, А не кров людськую (Т. Шевченко)
Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили [багатії] нашого поту — годі! (А. Головко)
  • попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили.. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих… степах (М. Стельмах)
  • У селі управа колишня: поміщик панствує, п'є кров з бідняків (Нар. оповідання)
  • Як ссав [панич Льольо] народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський)

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т.ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т.ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями).

Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. Приклади
  • Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура)
  • [Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка)

піти́ / іти́ сте́жкою кого, якою, чиєю.

Займатися тією самою справою, як і хтось інший; наслідувати когось. Приклади
  • — Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою (І. Волошин)
  • Її батько не раз та й не двічі нахиляв зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

іти́ / піти́ в наро́д, іст.

Вести просвітницьку діяльність. Приклади
  • Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ; вів трудове життя (Українська література)

ходи́ти / піти́ по ми́ру.

Просити милостиню, жебракувати. Приклади
  • Ми й покинули свою слободу і пішли по миру (Д. Мордовець)
  • Ходить [Іван] з Одаркою по миру, назбира шматків хліба доволі… і їсть із дочками своїми, а після знов іде збирати (Грицько Григоренко)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади
  • — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою (М. Коцюбинський)
Минути, пройти без вороття. Приклади
  • Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
  • Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)
Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади
  • Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
  • Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними і т.ін.) стежка́ми.

Діяти так, як хтось раніше діяв; наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т.ін. своїх попередників. Приклади
  • піти́ проте́ртою сте́жкою. — Мабуть, як і дід, прадід та батько, покрутишся, поки молодий, а там — і собі протертою ними стежкою підеш (Панас Мирний)
  • Сьогодні четвертий (останній, рішучий┌113112) дослід. Або друга фракція буде без шкідливих домішок… або йому, Розенбергу, доведеться ходити слідом за Русевичем тими ж уторованими стежками (Ю. Шовкопляс)
  • Леся Українка не намагається йти второваними стежками, вона шукає нових шляхів і власне тому не використовує вже готових перекладів (З журналу)

іти́ (розліта́тися) / піти́ пра́хом.

Не здійснюватися, не збуватися (про мрії, сподівання і т.ін.). Приклади
  • — Як побралися ми з своєю старою, хороше було. Ех, скільки ми тоді перемріяли. І ось воно все пішло прахом (П. Колесник)
  • Прахом пішли сподівання Борулі стати дворянином (Ю. Мартич)
Пропадати, руйнуватися, гинути, зникати і т.ін. Приклади
  • Нема добра. Прахом пішло. Стоять одні кам'яні черева (Григорій Тютюнник)
  • [Кобзар:] Була в мене своя сім'я, худоба,— та все те прахом пішло! (Панас Мирний)
  • [Ганжа:] Оскуділа земля, усохло вим'я для нас, недостойних… бо загалом усе йде прахом (І. Волошин)

іти́ / піти́ да́лі.

Не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь. Приклади
  • — Тут би варто школу зробити,— говорив Прокіп. Але Гуща йшов далі.— Школу маємо вже, зробім краще народний університет (М. Коцюбинський)
  • І син, і мати догоджали синові багатого дуки: один ждав через його одібрати тепле місце, друга — далі ішла — хотіла поріднитися (Панас Мирний)

іти́ / піти́ ку́рсом яким.

Бути послідовником кого-небудь, відстоювати, пропагувати ті самі ідеї. Приклади
  • Він був щасливий, що і йому несподівано випала місія йти тим же курсом, нести правду до далеких берегів чужого світу (Л. Дмитерко)

дале́ко піти́.

Добитися, досягти великих успіхів, слави. Приклади
  • В захопленні дивився на нього Дорош, милуючись його військовою виправкою. Такий піде далеко (Григорій Тютюнник)

іти́ / піти́ шкере́бе́рть.

Складатися не так, як треба відбуватися всупереч звичайному порядку. Приклади
  • Неприємно Катерині Петрівні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде (Остап Вишня)
  • Пішло життя шкереберть (Панас Мирний)
  • На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О. Гончар)
Не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися. Приклади
  • І всі його [Дорощука] помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарновський)
  • Кохалася з Ясенем.. Либонь, і на весілля заносилося. І раптом все пішло у них шкереберть (Ю. Бедзик)
  • При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть (О. Гончар)

відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) у небуття́, книжн.

уроч. Померти. Приклади
  • [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв)
  • Пішов чоловік у небуття, так і не повідавши нікому таємниці, де придбав хлопчину, з якого той кореня (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Не помре [Сеспель], не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі (Ю. Збанацький)
Перестати існувати; зникнути. Приклади
  • На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення — Нехай ідуть у небуття. Їх відреклася рідна неня, За свідка маючи життя (Д. Павличко)
2.Безповоротно минути, пройти. Приклади
  • У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни (З газети)
  • Ще приголомшені вчорашнім ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття (П. Загребельний)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) про́ти течії (про́ти води́).

Діяти проти когось або всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Приклади
  • Я два роки після інституту.. [працював] чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик)

піти́ наперекі́р кому, чому,

Не погодитися з ким-, чим-небудь, виступити проти когось, чогось. Приклади
  • — Е, буде тяганина!.. — мовив Півненко понуро. — А що ти хотів, Тихоне, як така сила наперекір пішла (А. Головко)

піти́ хо́дором.

Дуже захитатися, задвигтіти, задрижати. Приклади
  • Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (С. Васильченко)

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

Умирати. Приклади
  • Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
  • піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)

іти́ / піти́ ко́лесом.

Різко і швидко змінюватися. Приклади
  • [Риндя:] А я не знаю, Антоне Тимофійовичу, як без вас на світі жити буду. [Кряж:] Так, як і жив.. [Риндя:] Не до сміху мені. Вся моя біографія може зараз колесом піти (М. Зарудний)
  • — Ще батько мій… перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (А. Головко)

іти́ / піти́ з ди́мом.

Горіти, пропадати. Приклади
  • Увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (І. Франко)
  • Стара батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Олійник)
  • Не один вельможний магнат хапався за голову, бачачи, як іде з димом його добро (Пригара)

іти́ / піти́ у відкри́ту.

Нічого не таїти, не приховувати від когось. Приклади
  • Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети)

іти́ / піти́ в ді́ло.

Знаходити застосування, не пропадати. Приклади
  • Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети)

полива́ти / поли́ти по́том, зі сл. зе́млю, по́ле і т.ін.

Важко працювати, трудитися, обробляючи землю і т.ін. Приклади
  • поли́тий по́том. — Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом (М. Коцюбинський)
  • Перебивався [Гордіїв рід] тим, що абияк орав, скородив, засівав, поливав потом запорізькі волелюбні степи (Л. Дмитерко)
  • Сидить смерд на землі, та не він господар; оре землю, поливає її своїм потом, та бояринові і князеві кращу частку врожаю мусить давати (А. Хижняк)

Каносса. Піти в Каноссу.

Наприкінці XI ст. розгорнулася боротьба між германським імператором Генріхом IV і Римським Папою Григорієм VII, який претендував на світове панування. Імператор оголосив папу позбавленим престолу, але його не підтримали князі. У відповідь папа прокляв Генріха й відлучив його від церкви. Імператор змушений був узимку 1077 р. перейти через альпійські перевали і простояти три дні перед брамою папського замку в Каноссі (Північна Італія), щоб принижено вимолити прощення.
У переносному вживанні «піти до Каносси» означає капітуляцію перед сильним ворогом.
Приклади
  • Новітні прочани до большевицької Каносси нічого, крім презирства і недовір'я до себе, викликати не зуміють. (С. Петлюра, Відношення до перекинчиків)
  • На надгробку (вбитого ним) ігумена цар наказує зробити напис: «Предпослал его Земной Царь Царю Небесному». В цім, власне, написі, який являє собою символ, не менш вимовний від символу «Каносси» для Заходу Європи, і містилася ціла церковно-релігійна політика московського царизму, так і духове самовизначення московського царизму… (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)

У поті чола.

Цитата з Біблії. Виганяючи Ддама з раю, Бог сказав йому: «У поті чола твого їстимеш хліб» (Буття, 3, 19).
У переносному значенні — добувати щось тяжкою працею, з великими труднощами.
Приклади
  • Зрештою, якщо ж із твору автор нам не являється, значить — твір ремісницький, зроблений у поті чола, а не вичаклуваний у духовному злеті. (Г. Паламарчук, Будьмо ретельнішими)
  • Ось він, трудяга з трудяг, згорблений, голоногий, запнутий рушником, ось про кого справді скажеш: в поті чола добуває свій хліб… (О. Гончар, Японські етюди)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання