ЛІЗИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Усмішка Джоконди (Монни Лізи).

Портрет Монни Лізи, дружини флорентійського купця Джокондо (1503) вважається кращим з портретів Леонардо да Вінчі. Цей класичний твір, що зберігається у Луврі, добре відбиває уявлення людей доби Відродження про людську особистість. Митець прекрасно передає усмішку Монни Лізи, яка оживила обличчя й надала йому певної загадковості. Приклади
  • — Оте світло прибою, що знизу осявало хлопчика і що відкривало нам його загадкову, як у Монни Лізи, усмішку… Хіба само воно не є для нас чудом? (О. Гончар, Циклон)
  • Минають фронди і жіронди,
    минає славне і гучне.
    Шукайте посмішку Джоконди,
    вона ніколи не мине.
    (Л. Костенко, Вже почалось, мабуть, майбутнє…)

Джоконда (Монна Ліза).

Серед портретів, виконаних Леонардо да Вінчі, найкращим вважається портрет Монни Лізи (1503), дружини багатого флорентійця Джокондо. Цей твір, що зберігається в Луврі, яскраво відбиває уявлення людей доби Відродження про особистість. Існує багато досліджень та есе про усмішку Монни Лізи, яка зробила її обличчя на портреті дзеркалом ледве вловимих порухів душі.
У переносному значенні Джоконда — втілення жіночої чарівності.
Приклади
  • Руки в неї досконалої форми і ноги стрункі і маленькі, посмішка і припухлість десь біля очей Джоконди. (О. Довженко, Матеріали до «Поеми про море»)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання