ЛОВИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

лови́ти / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) на гачо́к кого.

Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. Приклади

взя́ти на крюка́. Богачеві на одній з господарських нарад закинули: — Агроном. І беручкий… Коли б не взяв тебе самого на крюка! (П. Оровецький)
— Дай слово, що нікому не скажеш! — Та на цей гачок спіймати Костю було важко (І. Багмут)
— За весь час [агент] піймав на гачок лише одного (Переклад С. Масляка)
— Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа)
Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)

Дуже захоплювати, полонити чим-небудь (про якісь заняття, інтереси і т.ін.). Приклади

О, медицина! Жаль до неї Сидить, як в дереві сучок, Коли ж непрошені хореї мене впіймали на гачок (А. Малишко)

лови́ти вітрі́в, жарт.

Розглядати все навколо, оглядатися, повертатися в різні боки. Приклади

Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів, не розглядав туди і сюди (Г. Квітка-Основ'яненко)

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти.

Утопитися. Приклади

Чом би з такого дива не поприходили й інші… ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало)
Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр. присл.)

лови́ти мух, жарт. , ірон.

Марно витрачати час; байдикувати, гуляти. Приклади

— Ти не п'єш [чаю], значить? — чернець до його.— Ні…— Ну, то вбирайсь.. .Убирайсь, тобі сказано! У нас даром не ловлять мух! — гукнув пузатий (А. Тесленко)

зіва́к лови́ти, зневажл.

Бути неуважним, роззявкуватим і т.ін. Приклади

На базар ходила та зівак ловила (Укр. присл.)

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) в сі́ті кого.

Намагатися заплутати когось у розмові, дізнатися про кого-, що-небудь, вивідати якісь відомості, свідчення і т.ін. Приклади

Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Т. Масенко)

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (нахапа́тися) дрижакі́в.

Тремтіти від холоду, страху. Приклади

лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька)
— А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер)
Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький)
— На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький)
А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ'яненко)

пуска́ти (лови́ти і под.) / пусти́ти (злови́ти і под.) пі́вня.

Видавати фальшиві звуки під час співу чи розмови. Приклади

Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив півня (М. Ю. Тарновський)

лови́ти ко́жну хвили́ну (мить і т.ін.).

Раціонально використовувати час; дорожити часом. Приклади

Чи до хати тут,.. коли сніг такий по-весняному ласкавий, а сонце по-літньому сміється з неба.. Тут треба ловити кожну хвилину (Ю. Збанацький)

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т.ін.) на льоту́ (на лету́) що.

Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т.ін. що-небудь. Приклади

Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ,. .прослідити його зв'язок з іншими (І. Франко)
Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося… течією друкованого слова (Панас Мирний)
Парубок зразу прив'язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах)
Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс)
Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар)
Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький)

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т.ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т.ін.) сторчака́ (рідше стовбула́).

Падати вниз головою. Приклади

Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський)
Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний)
— Чого ти тут бродиш вночі?.. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький)
Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний)
Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Українські народні пісні)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т.ін.) / лови́ти на гаря́чому кого.

Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади

пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький)
спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк)
Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник)
Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний)
Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар)
впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар)
Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах)
— Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний)
Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко)
— То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле)
Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар)
— Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало)
Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик)
Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський)
— Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк)
Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб)

ро́том мух лови́ти, зневажл.

Бути неуважним, роззявкуватим. Приклади

Він ротом мух ловить (Укр. присл.)

лови́ти на ходу́ що.

Відразу сприймати, засвоювати щось. Приклади

Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї: — Може бути, ясновельможний пане (М. Стельмах)

лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти і т.ін.) себе́ на ду́мці якій.

Усвідомлювати, розуміти щось. Приклади

І Степан,.. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім'єю і дітьми (М. Стельмах)
Дивні діла! То він [Бачура] поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський)
Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа)

Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Приклади

Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко)
Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети)
Ой, щось занадто мені усе красиве! — зловила себе на думці Надія (Я. Баш)

лови́ти ри́бу (рибку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон.

Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. Приклади

В мутній воді рибу ловить (Укр. присл.)
У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало)
Експедиторський нахіл у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька)
Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв)
[Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко)

шука́ти (лови́ти, доганя́ти і т.ін.) / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) ві́тра в по́лі.

тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. Приклади

—Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко)
— Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
— Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш)

Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. Приклади

[Купер'ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий)
— Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..)

Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. Приклади

— Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок)
Але тут почув Бертольдо, як озвався голос далі: Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка)
[Лука:] Повернуся раніше від інших.. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан)
— А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (В. Хижняк)

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт.

Марно витрачати час; байдикувати. Приклади

Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало)
[Баба Денисиха:] Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак)
Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр. присл.)

лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому.

Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Приклади

Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський)

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) на сло́ві кого, якому.

Скориставшись чимсь ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т.ін.), домагатися його здійснення. Приклади

І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар)

Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях. Приклади

— Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко)
Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко)
— Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар)

лови́ти ри́бку в чому, ірон.

Мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися. Приклади

лови́ти золоту́ ри́бку. Не в гордій самотності ловила Красникова свою золоту рибку (З газети)
У військовому складі на Погоржельці за вироком військового суду було повішено шість кицьок.. Уявляю собі, як лукаво посміхалися тоді собі у вус усі ті, хто ловив рибку у тому військовому складі (Я. Гашек, перекл. С. Масляка)

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом і т.ін.) кого, що.

Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади

Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький)

лови́ти / злови́ти себе́ на чому.

Пересвідчуватися в чому-небудь, усвідомлювати щось. Приклади

Рогов зловив себе на тому, що радий за похвалу (І. Волошин)
Я зловила себе на тому, що зовсім не слухаю [перекладача] (Ю. Яновський)
На одному лише ловив себе, що вже постарів (А. Хорунжий)
Він все ж таки ловив себе на тому, що такий-то розділ знає гірше, ніж інший (Григорій Тютюнник)
Він… частіше ловив себе на тому, що думає про неї (Д. Ткач)
Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Ю. Яновський)

лови́ти моме́нт (мент).

Використовувати слушну нагоду; не упускати якоїсь можливості. Приклади

Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський)
Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену на декілька метрів. Режисер злякано на мене зиркає, але я не чую заперечень (Ю. Яновський)

ґа́в (ґа́ви) лови́ти, фам.

Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. Приклади

Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш)
Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзигою, не ловив ґав (М. Стельмах)
[Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський)

Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Приклади

граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та].. граки ловить (Ганна Барвінок)
[Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (І. Кропивницький)
— Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок)
— Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (В. Шевчук)
Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус)
Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер)

Виявляти неуважність, бути неуважним. Приклади

— Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк)
Вони, впередзорці,… Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар)
— Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко)
— Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський)

Допускати помилки, бути нерозторопним. Приклади

Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб)

Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. Приклади

ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки.. .Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник)
— А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський)
Сестра ґав не ловила, доки я терся-м'явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь)
Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах)
І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке,.. ціпов'яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський)

Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. Приклади

— Слухайте, Павле,—. .мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко)

Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. Приклади

— Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експерементальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак)
— Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник)

ви́трішки ло́вити, перев. де, жарт.

Дивитися, намагаючись щось розгледіти, побачити когось. Приклади

Я сьогодні бігла на роботу немов ошпарена і за кожною фіранкою витрішки ловила (В. Дрозд)

Гуляючи, розглядати все навкруги, роздивлятися. Приклади

В третій [чверті] — майже й на уроки не ходив, Бо на вулиці він витрішки ловив (Д. Білоус)
— Казав, що зараз прийду, а сам зачепився за пень та стояв увесь день, витрішки ловлячи (Б. Грінченко)

пійма́ти / лови́ти на слизько́му кого.

Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади

Розмова [з Кайтом] мене вкрай збентежила. Те, що вважав за безсумнівне, за незаперечне — те похитнулося. Я не можу без сорому дивитися Кайтові в очі. Він буквально піймав мене на слизькому (П. Колесник)

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти і т.ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які).

перев. зі сл. на собі. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Приклади

Марися раз у раз ловила на собі погляди відвідувачки і сама уважно розглядала її (О. Гончар)
лови́ти по́гляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний)
Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав:. .Скучив, мабуть, небоже Іване (Н. Рибак)
Кузнецов, спіймавши на собі її погляд, поспішив сказати: — У мене, товариші, є пропозиція зробити перерву (А. Головко)
Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко)
Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко)

Дивитися на когось, перев. намагаючись привернути до себе його увагу. Приклади

Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк)
А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало)
Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк)
— Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв)
Біжить назустріч дівча… і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський)

лови́ти за по́ли кого, ірон.

Переслідувати кого-небудь; намагатися привернути до себе чиюсь увагу. Приклади

[Домаха (сама):] Так де ж тут не ловити женихів за поли, та ще багатирів!.. Ну, вже ж хоч гола, так зате ж, бачиш, красавиця [красуня] (Олена Пчілка)

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т.ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня.

Одержати відмову при сватанні, залицянні. Приклади

Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня, потім заслав старостів до другої і потяг гарбуза (І. Нечуй-Левицький)
— Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко)

Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Приклади

У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь)
— Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний)
І чого він… оце Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він… мусив схопити облизня (Д. Бедзик)
— Віриш ти, що ця свердловина… дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа)
Вже другий день Тарас никав селом в такому стані.. .Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (В. Шевчук)
Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр. присл.)

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам.

Нічого не робити; байдикувати. Приклади

[Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов)

лови́ти [но́сом] окуні́в, жарт.

Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Приклади

лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курями, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом окунців (З газети)
Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко)
Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ'яненко)

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє.

Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Приклади

лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за гратками,.. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський)
Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк)
Жінка після щойно пережитого… в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар)
Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров)
Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький)