КИНУТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ки́нутися в го́лову кому.
Хто-небудь несподівано, раптово пригадав щось.
Приклади
- Товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову, схопили за серце… (Панас Мирний)
кида́тися / ки́нутися сторч голово́ю.
Діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо і т.ін.
Приклади
- А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, кидаються в політику (М. Стельмах)
впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).
ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко).
Приклади
- — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
- Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
- Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
- Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
- Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось.
Приклади
- встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
- І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
- [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися.
Приклади
- Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
- Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
- Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
- Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось.
Приклади
- На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
- Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу.
Приклади
- Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
- Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь.
Приклади
- Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
- Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь.
Приклади
- Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
- Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)
ки́датися / ки́нутися в безо́дню.
Приводити себе до загибелі, гинути.
Приклади
- З того дня ходила [Маруся], мов затроєна [затруєна]. Чула, що вже не має волі, що вже мусить іти, кидатися в якусь безодню з закритими очима (Г. Хоткевич)
ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв.
Нав'язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків).
Приклади
- — Утік! Боягуз, утік від молодої жінки, що не почепилася йому на шию з першої зустрічі! (Іван Ле)
- Почувала [вона], що вільна вчинити, як хоче. Може, й справді своє треба ловити, хапати? Інші самі ладні йому на шию кинутися, а вона ось таку владу над ним добула, доводить свого бригадира до безтяму… (О. Гончар)
- — Сяя [Оксана] повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути (Г. Квітка-Основ'яненко)
- — Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці… І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний)
- — Ти, Яринко, йому на шию не вішайся, ми й почекати можемо… У нас тих женихів хоч греблю гати… (М. Зарудний)
па́дати (ки́датися і т.ін.) / упа́сти (ки́нутися і т.ін.) в но́ги (під но́ги, до ніг і т.ін.) кому, кого, до кого і без додатка.
Звертатися до кого-небудь з уклінним проханням.
Приклади
- Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молодиці з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (М. Коцюбинський)
Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливові і т.ін.; скорятися.
Приклади
- Київ. Тут з особливою жорстокістю лютує ворог. Та столиця України не падає до ніг хижих завойовників (Д. Бедзик)
Виявляти кому-небудь велику шану.
Приклади
- — Не чули про Роксолану? Таж вона стала турецькою султаншею! Була дружина Сулеймана Пишного. Уся Європа їй до ніг падала (П. Загребельний)
Усіляко принижуючись, просити пощади, помилування і т.ін. (іноді стаючи на коліна).
Приклади
- — А нуте, провчіть її, щоб знала — як бариню обдурю…— Панійко! голубонько! — не дала договорити Уляна і кинулась у ноги (Панас Мирний)
- Закусив [Гервасій] нижню губу, рвонув угору арапник, але… одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав: — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію (М. Стельмах)
Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності.
Приклади
- па́дати до ні́жок. [Служебка:] Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що пан дозволили мені, служебці підлій, витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка (Леся Українка)
- — Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Григорій Тютюнник)
[аж] кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т.ін.) кому.
Хто-небудь раптово почервонів.
Приклади
- Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський)
- Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка)
куди́ не ки́нься.
У кожному місці, всюди.
Приклади
- До самого вечора бігала Марія в клопотах. Куди не кинься — скрізь треба просити, позичати, благати (І. Цюпа)