ВДОВИЦЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ле́пта вдови́ці.

Порівняно невеликий, посильний вклад у що-небудь спільне. Приклади
  • Це б то, бачиш, лепта удовиці (М. Номис)
  • Будь ти й мені за ознаку надії, Що не потоне народ наш без сліду в народностях інших, Що до скарбниці, до вічного поступу інших народів Він хоч убогую лепту вдовиці успіє вложити (В. Самійленко)

Лепта вдовиці. Внести свою лепту.

Вислів походить з євангельського оповідання про пожертви у скарбницю єрусалимського храму. Щедрим внескам багатіїв, які жертвують, не бідніючи, протиставлено скромний внесок бідної вдови, яка віддала все, що мала, — дві лепти (Марк, 12, 41-44; Лука, 21, 1-4). Лепта — дрібна монета у Давній Греції.
У сучасній мові вислів «внести свою лепту» вживається у значенні: взяти посильну участь у чомусь. «Лепта вдовиці» — внесок формально малий, але великий своєю внутрішньою цінністю; вживається також іронічно.
Приклади
  • Ти трудишся віддано,
    гинеш незнаною,
    лиш в сотах лишаються світлі меди.
    Навіщо меди ті,
    для кого — це байдуже,
    донести б до вулика
    лепту малу…
    (Т. Одудько, Бджола)
  • Не заріже батько сина,
    Своєї дитини,
    За честь, славу, за братерство,
    За волю Вкраїни.
    Не заріже — викохає
    Та й продасть в різницю
    Москалеві. Це б то, бачиш,
    Лепта удовиці
    Престолові-отечеству…
    (Т. Шевченко, Гоголю)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання