АПОЛЛОН — ФРАЗЕОЛОГІЯ
Аполлон.
В античній міфології — бог сонця, молодості й мистецтва, один із найбільш шанованих олімпійських богів. Статуї Аполлона, виконані Скопасом, Леохаром (Аполлон Бельведерський), Праксітелем та ін., належать до блискучих зразків мистецтва.
Ім'я Аполлона вживається як синонім до слова «мистецтво», а також означає ідеал чоловічої краси. «Срібнолукий» — постійний епітет Аполлона. Приклади
Ім'я Аполлона вживається як синонім до слова «мистецтво», а також означає ідеал чоловічої краси. «Срібнолукий» — постійний епітет Аполлона. Приклади
- З казок ми знаємо, що тільки гад завжди бував столикий і сторукий… Але являвся витязь срібнолукий, і враз — межи очі, в казан чола влучала змія пущена стріла. (Юрій Клен, Прокляті роки, II)
- Решта українських синів Аполлона (брат Нарбута — Володимир, М. Зенькевич — пізніш перекладчик «Патетичної сонати» М. Куліша, Ганна Ахматова-Горенко і ще і ще десятки інших) опинилися на Півночі творцями Срібного віку петербурзької імперії. (Є. Маланюк, Південь і російська література)
- Як побачиш Йохима, то поклонися йому гарненько від мене і попроси його, нехай він мені, ради святого Аполлона, пришле хоч малесенький болванчик (статуетку) або барельєфик який-небудь… (Т. Шевченко, Лист до С. Артемовського, 30.06.1856 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також