СТРАТИТИ РОЗУМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох

втрача́ти (тра́тити) / втра́тити (стра́тити) ро́зум (глузд).

Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. Приклади

— Вона стратила розум, збожеволіла,— загомоніли молодиці (І. Нечуй-Левицький)
Якого страху набралася вона тоді в поганім тім млині, мало розуму не стратила (О. Кобилянська)
Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд і тільки шаленіють, не тямлячи себе, замкнуті в цій клітці, сповнені пекучої задухи (О. Гончар)
— Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)

Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації; губитися. Приклади

І не думав, і не гадав ніколи він, що Тихін отакий легковірний: хтось белькнув дурним язиком, а він уже й глузд втратив (А. Головко)
[Маруся:] Моя мати! Тут, в Цареграді! Ні! Я доспівалась… Я з горя притужила тінь своєї матері… Мабуть, вмерла моя мати!.. Боже мій, поможи мені! Я, здається, стратила розум (О. Левада)
[Орест:] Сам я, може, й не піду на риск,.. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум! (Леся Українка)
— Усі знають, що Софроній, хитрющий і зухвалий, нікого не боїться й ніколи не втрачає глузду (М. Івасюк)

Дивіться також