РОЗПУСТИТИ ВУХА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха).

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Приклади
  • [Храпко:] Дурепо! дурепо! Він каже, а ти віриш? Розставила вуха, слухаєш? (Панас Мирний)
  • Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І. Муратов)
  • Слухав той, слухав, розпустивши вуха, і відчував себе на десятому небі (І. Цюпа)
Довірливо слухати. Приклади
  • порозставля́ти ву́ха (про всіх або багатьох). Незабаром запал його вичерпався, хотілося плюнути на самого себе і на слухачів, що порозставляли вуха на його балаканину (М. Ю. Тарновський)
  • [Шельменко:] Потурайте, Мотрюсю,— не знаю, як вас по батюшці,— що ми служиві, вам, будучи говоримо! Тільки розпустіть вуха, то і забожимося, що і на вербі є груші (Г. Квітка-Основ'яненко)