ПОЛУМ'Я — ФРАЗЕОЛОГІЯ

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади
  • Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
  • З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
  • — Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
  • — Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

вогне́м (по́лум'ям) горі́ти.

Мати високу температуру тіла, відчувати жар ( перев. від хвороби). Приклади
  • Гена лежав змучений,.. від учора ще більше схуд, спав з лиця. Цілу ніч горів вогнем, хоча не чхає і не кашляє (О. Гончар)
Дуже червоніти (про обличчя). Приклади
  • Єлька стояла перед ним і відчувала, як полум'ям горить її лице (О. Гончар)
  • Річенко увесь піднявся; огнем [вогнем] горіло його обличчя, і на все був тепер спосібний [здатний] (Г. Хоткевич)

вогне́м (по́лум'ям, пе́клом і т.ін.) ди́хати на кого, рідше проти кого, чого і без додатка.

Дуже сердитися, гніватися на кого-небудь, виявляти недоброзичливість до когось. Приклади
  • — Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його [нього]; ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко)
  • Він [Козак Мамай] чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко)
  • — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський)
  • — В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум'ям на мене дише (І. Нечуй-Левицький)
  • [Харитина:] Серцем чую, що тут всі проти мене вогнем дишуть (І. Карпенко-Карий)
Бути дуже розлюченим, роздратованим і т.ін. Приклади
  • [Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише!.. Треба і її чим-небудь загодить (І. Карпенко-Карий)
  • Бісом дише Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський)

як (мов, ні́би і т.ін.) по́лум'ям обгорну́ло / обгорта́є кого, безос.

Хтось раптом відчув сильне збентеження, хвилювання і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади
  • Мене мов полум'ям обгорнуло, і я витріщив очі. Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? (О. Кобилянська)

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади
  • щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
  • — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

[аж] паші́ти вогне́м (по́лум'ям).

Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т.ін. через сильне збудження, хвилювання тощо. Приклади
  • Схилився [Чіпка] біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..— пашіло полум'ям (Панас Мирний)
  • Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах — і радість якась, і туга (І. Цюпа)
  • Сьогодні бачив я в церкві три дами, — почав Леонід Семенович, — вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем (І. Нечуй-Левицький)