ПОЛУМ'Я — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади

Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
— Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
— Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

Мати високу температуру тіла, відчувати жар ( перев. від хвороби). Приклади

Гена лежав змучений,.. від учора ще більше схуд, спав з лиця. Цілу ніч горів вогнем, хоча не чхає і не кашляє (О. Гончар)

Дуже червоніти (про обличчя). Приклади

Єлька стояла перед ним і відчувала, як полум'ям горить її лице (О. Гончар)
Річенко увесь піднявся; огнем [вогнем] горіло його обличчя, і на все був тепер спосібний [здатний] (Г. Хоткевич)

Дуже сердитися, гніватися на кого-небудь, виявляти недоброзичливість до когось. Приклади

— Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його [нього]; ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко)
Він [Козак Мамай] чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко)
— Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський)
— В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум'ям на мене дише (І. Нечуй-Левицький)
[Харитина:] Серцем чую, що тут всі проти мене вогнем дишуть (І. Карпенко-Карий)

Бути дуже розлюченим, роздратованим і т.ін. Приклади

[Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише!.. Треба і її чим-небудь загодить (І. Карпенко-Карий)
Бісом дише Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський)

Хтось раптом відчув сильне збентеження, хвилювання і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади

Мене мов полум'ям обгорнуло, і я витріщив очі. Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? (О. Кобилянська)

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
— Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т.ін. через сильне збудження, хвилювання тощо. Приклади

Схилився [Чіпка] біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..— пашіло полум'ям (Панас Мирний)
Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах — і радість якась, і туга (І. Цюпа)
Сьогодні бачив я в церкві три дами, — почав Леонід Семенович, — вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем (І. Нечуй-Левицький)