НЕ ДО ЛАДУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не до ла́ду́.

зі сл. говори́ти і под. Не те, що треба; недоречно, невпопад і т.ін. Приклади
  • не до скла́ду — не до ла́ду. Може я й помилюсь або й поязичусь, не до складу — не до ладу.. — дарма! (Марко Вовчок)
  • На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу,— як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко)
  • Буду їй говорить не до ладу, що її так не любить ніхто… (В. Сосюра)
  • На людях молодий вчений був неуважний, відповідав не до ладу (О. Іваненко)
  • [Прісцілла (стискає руку):] Вибачай! Я справді щось не до ладу сказала (Леся Українка)
  • Говорила небіжка до самої смерті, а все не до ладу (М. Номис)
Погано, невправно, невдало і т.ін. Приклади
  • Парубок ударив кресалом по кремню,.. а губка не жевріє. Чи зволожіла, чи вим'ята не до ладу (Д. Косарик)
  • Був собі батько та й мати, та був у них син. Тільки що не зробить,— то все, по-їхньому, не до ладу (П. Тичина)
  • Йти не хочу і зоставатись дома не хочу, і все не до ладу, і нічого мені не треба (Марко Вовчок)
Уживається для вираження незадоволення чимось; не те, що треба. Приклади
  • — О бодай вас!.. Що то літа? Ні, вже не до ладу… Минулося (Т. Шевченко)