ЗІЙТИ З РОЗУМУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох

зійти́ / схо́дити з ума́ (з ро́зуму, з глу́зду).

Поводитися безглуздо, нерозумно. Приклади

— Де криниця, а де я..? Чи я з ума зійшла, чи що?.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— От, видите, бігме, я вже забула, так мені баки забили. З розуму сходжу (Л. Мартович)

за ким, рідше по чому. Виявляти надмірне захоплення, полонившись ким-, чим-небудь; упадати за кимсь. Приклади

Славка… якраз в ту пору буквально з розуму сходила за тим гульвісою (Ірина Вільде)
Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому-сміхотворному (Панас Мирний)

Ставати психічно хворим, збожеволіти. Приклади

Ти дала мені тільки розхитані нерви,— і от тепер я чую, що зійду з глузду… (Г. Хоткевич)
Час давно б зрозуміти жандармським чинам, що коли б він і був симулянтом насправді, то в лікарні давно вже зійшов би з ума (О. Левада)

Дивіться також