ДО ПУТТЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

дово́дити / довести́ до пуття́.

кого. Ростити, виховуючи кого-небудь, допомагати комусь досягти певного становища в суспільстві. Приклади
  • Добрий був з діда різьбяр. Своє вміння він потроху передавав улюбленцеві Борису Ганущакові, якого виховав та до пуття довів (Л. Дмитерко)
  • Зоставшись удовою, вона [Зінька] сама хазяйнувала не згірше свого чоловіка, довела до пуття дітей, вже оженила старших… синів.., поставила кожному нову хату (І. Нечуй-Левицький)
що. Здійснювати якусь роботу на належному рівні до її повного завершення. Приклади
  • Дід Харко роздав більшу частину пасіки по колгоспних дворищах, кожного вулика сам довів до пуття (Ю. Яновський)
  • Тато приносить йоржів та окунів, чистить сам на тертушці, а мати доводить усе до пуття (Є. Гуцало)
  • Кидався [управитель] робити двадцять справ і хоч не все доводив до пуття, проте створював враження страшенної занятості (С. Добровольський)

до пуття́, з дієсл.

Добре, як слід, достеменно. Приклади
  • Олександр Данилович навіть до пуття не знав, де цей фонд розташований (З газети)
  • У горлі перехопило так, що й продихнути до пуття не міг (Г. Колісник)
  • — Чого з язика не зірветься, коли не вмієш до пуття говорити (М. Стельмах)

дохо́дити / дійти́ до пуття́.

Успішно вирішуватися, завершуватися. Приклади
  • З надходженням холодів мало не цілком припинилися й… геолого-свердлильні роботи.. Це давало привід місцевим людям робити свої висновки..— Чи воно ж до пуття коли дійде, чи так, пововтузились на воді, наробили скрізь у скелях дір — та на тому й кінець? (Г. Коцюба)