ВИЛИТИ ДУШУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
вилива́ти / ви́лити [свою́] ду́шу ([своє́] се́рце) кому, перед ким і без додатка.
Висловлювати свої почуття, переживання.
Приклади
- Заспівали в полі пісню трактористи, виливають серце у словах простих (В. Сосюра)
- Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич)
Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло.
Приклади
- Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко)
- Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко)
- На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов)
Досхочу наговорюватися; виговорюватися.
Приклади
- Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п'яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Зб. Український анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. Як раніше було, поручкатися: — Доброго вам здоров'я… — І вам доброго… (А. Камінчук)
Дивіться також