ВИЙТИ З ЛАДУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вихо́дити / ви́йти з ла́ду́.

Втрачати працездатність, можливість виконувати що-небудь (про людину). Приклади
  • Одна з мін вибухнула поблизу пушкарів. Хтось з-поміж них, видно, вийшов з ладу, бо Сіверцев сам підскочив до гармати (О. Гончар)
Переставати діяти; псуватися, ламатися. Приклади
  • Коли кінескоп старого телевізора виходить з ладу, його можна замінити на більший розміром (З журналу)
Втрачати боєздатність. Приклади
  • ви́хід з ла́ду́. Часте різке гальмування викликає передчасний вихід автомобіля з ладу (З журналу)
  • Вогонь з плавбатарей був настільки влучний, що ворожі судна лускались, мов кукурудзяні баранці на черені, і один за одним виходили з ладу (С. Добровольський)