ПАМ'ЯТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

врі́затися (вби́тися) в па́м'ять (діал. в по́мку) кому.

Надовго, міцно запам'ятатися, вразивши чимсь. Приклади
  • Найбільше врізалася в помку Горпині одна ніч, зоряна, а не місячна (Панас Мирний)
  • Ще глибше вбилися йому в пам'ять нічліги в тіснім, поганім закамарку (І. Франко)
  • Він нічого не чув і не бачив, окрім отих двох кахляних плиток, які врізалися йому в пам'ять ще з того дня, коли вимандровував з рідної землі (П. Загребельний)
  • Не можу забути одного образу, який врізавсь мені у пам'ять (М. Коцюбинський)

ма́ти леда́чу па́м'ять, ірон.

Не запам'ятовувати чого-небудь, забути когось, не могти згадати. Приклади
  • В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю (Л. Глібов)

да́тися / дава́тися в па́м'ять (в па́м'ятки, впо́мки, втя́мки) перев. кому.

Надовго, добре запам'ятатися, вразивши чимсь. Приклади
  • — Ми маленькі людці, то тим вашій милості, князю, і не далися втямки,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький)
  • Дався той день упомки Кирилові Івановичу: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Панас Мирний)
  • — Я змалку тут живу і пам'ятаю все.. Найбільше в пам'ятки далися білополяки (Народні оповідання)
  • Дався він Галині Горленко в пам'ять, отой січений, і тепер ось так наявно постав перед нею… (Є. Кротевич)

впада́ти / впа́сти в па́м'ять (в па́м'яті) кому.

Запам'ятовуватися. Приклади
  • Добре йому впали у пам'яті і той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова, що, пахуча, розгорталася в темному вечорі (Марко Вовчок)

захова́ти в голові́ (у па́м'яті) що.

Запам'ятати. Приклади
  • заховати пам'ять про кого. Про Дубка заховала [жінка] пам'ять і до сьогодні. Нагадувала собі його завсіди [завжди] (Л. Мартович)
  • Він бачив і Відень, і Венецію, і Колошвар, і Арад, і Прагу, та не одно з гарнізонового життя заховав у пам'яті та вмів цікаво оповісти (І. Франко)
  • Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т. Шевченко)

вшанува́ти па́м'ять.

Згадати покійного з повагою. Приклади
  • Правда, у польських істориків і публіцистів трудно знайти спогад про сього українця-полонофіла [Потебню], але великорус Герцен вшанував його пам'ять щирим і гарячим словом в своїх звісних мемуарах Блое и дум (Леся Українка)

Па́м'ять зра́джує кому.

Хто-небудь забуває, не може пригадати щось. Приклади
  • — Подумайте ще й скажіть правду, і про себе і про Палилюльку. — Я ні разу не бачив його! — А, може, вам зраджує пам'ять? — рівно допитувався слідчий (М. Стельмах)

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

Згадуватися, пригадуватися. Приклади
  • Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
  • Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)
Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Приклади
  • спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
  • Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)
Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Приклади
  • наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
  • Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
  • Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
  • Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)

прихо́дити / прийти́ на па́м'ять (на ду́мку), кому і без додатка.

Поставати в уяві; пригадуватися, згадуватися. Приклади
  • А він [Дмитро] і приходить на думку, точнісінько таким, як з Варивоном приходив (М. Стельмах)
  • Хочеться що-небудь доброго зробити… і покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам'ять (М. Коцюбинський)
  • Ти його речі до одного слова згадуєш; і вві сні вони тобі сняться, і прокинешся ранком — перше всього вони тобі на пам'ять приходять (П. Куліш)

сві́тла (до́бра і т.ін.) па́м'ять.

Уживається для вираження позитивного ставлення при згадці про померлого. Приклади
  • Доброму добра й пам'ять (М. Номис)
  • З світлою пам'яттю про чарівний образ Мате Залка прийшов тепер Юрко до мене (Ю. Смолич)

да́ти пам'ятно́го (пам'ятко́вого, в па́м'ять, па́м'ятку) кому і без додатка.

Добре побити, покарати кого-небудь, щоб запам'яталося. Приклади
  • Дали в пам'ять, що й до нових віників не забуде! (Укр. присл.)
  • — Не завадило б йому [злодієві] дати пам'ятку,— каже один соляр (І. Франко)
  • —Їй-богу,— кажу до Левадихи, — нарву кропиви, та простягнімо Палажку коло криниці та даймо… пам'ятного, щоб не забувала відер (І. Нечуй-Левицький)

втра́тити па́мороки (тя́му, па́м'ять).

Знепритомніти, бути без свідомості. Приклади
  • загуби́ти па́м'ять. Його думки були далеко, дуже далеко, він проговорив кілька слів ніби румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю. Яновський)
  • Упав я на токовище, хочу крикнути, та не можу: дух забило. Потім хотів себе мацнути за бік — і втратив пам'ять (Григорій Тютюнник)
  • Тями [тамада] не втратив: продовжував славити іменинника (С. Ковалів)
  • Він втратив памороки і тільки тоді опам'ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький)

дай Бо́же (Бог) па́м'ять.

Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. Приклади
  • — Вона [Наташка] нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам'ять (Панас Мирний)

відби́ло ба́ки (па́м'ять і т.ін.) кому, згруб.

Хто-небудь не пам'ятає, забув когось, щось. Приклади
  • па́м'ять одби́то. От і знайшли злодія! Тепер уже ніхто не міг би сказати, що Нечипір не винуватий,. . от і буцімто пам'ять одбито йому, — все так ловко, чисто зробив, а про ключника й забувся (Грицько Григоренко)
  • Доживеш ти до сімдесяти годочків, ніякий чорт і не згадає про тебе, ніби ти їм і не батько, хоча б один сучий син навинувся чи телеграму вдарив! Навіть Оксані баки одбило (І. Драч)

ма́ти коро́тку (ку́цу) па́м'ять, жарт.

Швидко забувати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Бракує вам міцного духу, пане Гармаш,— тихо заговорив шляхтич,— та й пам'ять маєте коротку (Н. Рибак)
  • Наївно було б нашим недругам гадати, що український народ має настільки вже куцу пам'ять (З газети)
  • [Юлія:] Так? То таку коротку пам'ять маєте? (І. Франко)

коро́тка (закоро́тка) па́м'ять у кого.

Хто-небудь швидко шось забуває. Приклади
  • — Свирид стояв на своєму: золота у них не було і немає… — Не було, кажеш? — перепитав високий і посміхнувся недобре. — У тебе, хазяїн, закоротка пам'ять, прийдеться поворушити її… (А. Дімаров)
  • Пам'ять коротка у ворогів, грають з вогнем… Та не вдається їм обдурити народ, погнати його на нову війну (І. Цюпа)

вирива́ти / ви́рвати з па́м'яті кого, чиєї.

Примушувати кого-небудь забути когось, щось. Приклади
  • — Ви підмовлені нашими відвічними ворогами і хочете усунути з лиця Землі остатню пам'ятку нашої минувшини, щоб і саму ту славну минувшину затерти, вирвати з пам'яті потомків (І. Франко)

поворуши́ти па́м'яттю.

Примусити себе пригадати що-небудь. Приклади
  • Містер Ейбл трохи поворушив своєю пам'яттю й примусив себе згадати, що ж іще знає він про ці… країни (Ю. Смолич)

щеза́ти з па́м'яті кого.

Забуватися. Приклади
  • Постійно шанобливо згадувалася [у міфах] Гея — Земля, як Праматір Сущого, та, що породила титанів, богів і людей. Але потім вона якось щезає з пам'яті поколінь, на історичну сцену виходять інші персонажі: боги, герої (О. Бердник)

покопа́тися в свої́й па́м'яті.

Змусити себе згадати що-небудь. Приклади
  • Він глянув на Таню здивовано, мить покопався у своїй пам'яті, нічого там не знайшов (В. Собко)

сиді́ти / засі́сти у па́м'яті.

Не забуватися, запам’ятовуватися. Приклади
  • Останні сумні події надовго засіли в його пам'яті і не дають спокою (З журналу)

приво́дити / привести́ до па́м'яті (до тя́ми і т.ін.) кого.

Виводити із стану непритомності. Приклади
  • Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп (І. Франко)
  • Сташка і стара… почали приводити зомлілу до пам'яті (Ірина Вільде)
Допомагати комусь повернутися до реальності, схаменутися, опам'ятатися і т.ін. Приклади
  • Лункий наказ по домівках привів мене до притомності (Олесь Досвітній)
  • Він був заклопотаний якимись думками і не звертав уваги, що час спливає. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч)
  • Параска намагалася привести чоловіка до пам'яті — верзе не знати що, хай отямиться (К. Гордієнко)
  • Данило сидів і думав: Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам'яті приводило (А. Хижняк)

вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т.ін.) в па́м'яті чиїй, кого і без додатка.

Несподівано, мимоволі пригадуватися. Приклади
  • Майнули в пам'яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (О. Гончар)
  • В пам'яті знову сплили Ґандзючисі докірливі Василеві слова (Г. Косинка)
  • Ось і зараз спливло все в пам'яті; і він перегортав свою власну ненаписану книгу життя (І. Цюпа)
  • В його пам'яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Григорій Тютюнник)
  • Але й у роботі тепер уже від спогадів не втече — встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого (А. Головко)
  • Виринало в пам'яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Коцюбинський)

ви́жити / вижива́ти з па́м'яті.

Від старості втратити здатність пам'ятати. Приклади
  • Дід Михайло поступово виживав з пам'яті: спочатку забував імена знайомих, а згодом — і власних дітей (З журналу)

перебира́ти / перебра́ти у па́м'яті (в голові́, у ду́мці) кого, що.

Обдумувати щось, пригадуючи кого-, що-небудь або уявляючи у точній послідовності щось. Приклади
  • перетру́шувати у па́м'яті. Поки вона спокійно йде селом, ще й ще перетрушує в пам'яті всі оповідання, принесені людьми з скитка (М. Стельмах)
  • Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (І. Нечуй-Левицький)
  • перегорну́ти у па́м'яті. Я перегорнув у пам'яті всі дрібниці нашого приїзду, перебування у Варшаві — і холодний піт виступив мені на чолі (Олесь Досвітній)
  • Андрій тривожно й швидко перебрав у пам'яті все, що будь-коли й будь-кому писав на теми політичні (І. Багряний)
  • Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам'яті своє життя (Л. Дмитерко)
  • Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Н. Кобринська)

прийти́ / прихо́дити до па́м'яті (до тя́ми і т.ін.).

Усвідомивши хибність своєї поведінки, повернутися до нормального життя; отямитися. Приклади
  • — Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає. Прийшов до пам'яті. Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на роботу поспішає (І. Цюпа)
тільки док. Опам'ятатися, заспокоїтися (після збентеження, хвилювання і т.ін.). Приклади
  • прийти́ до по́мки, діал. — Може, він [хазяїн], як прийде до помки, кинеться, тоді віддай йому. Нащо нам такі гроші? (Панас Мирний)
  • Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку, і все здавалося йому, ніби він чує жартівливий голос: Гаряча голова… (Ю. Бедзик)
  • На якусь мить навіть непритомнієш у польоті, приладів не бачиш, а тоді прийдеш до тями — глядь: є швидкість! Є потрібна швидкість… (О. Гончар)
  • Стара так перелякалася, що й досі не могла прийти до пам'яті (П. Автомонов)
  • Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам'яті прийшла, схопилась — уже нема, далеко, тільки пил слідом клубочиться (Марко Вовчок)

відбива́тися / відби́тися в па́м'яті чиїй.

Запам'ятовуватися комусь. Приклади
  • відби́тися в па́м'ятку чиєму. Мотря стоїть уже в себе за лісою, визирає з-під малини. Лице палає, сміливе,. . а чорні оченята як не випалять. . Такою й одбилась вона в моєму пам'ятку назавжди (С. Васильченко)
  • Відбилася в моїй пам'яті її [Аделіни Патті] витончена невеличка фігура з профілем, неначе вирізьбленим із слонової кості (Моє життя в мист.)
  • Ось яка та картина, що відбилася в пам'яті моїй наперекір течії вічно біжучого часу (Леся Українка)

ви́кинути / викида́ти з голови́ (з па́м'яті, з ду́мки і т.ін.) кого, що.

Відмовитися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • ви́кинути з ума́. Плакав нишком, жив одною. Не міг викинути з ума (П. Грабовський)
  • [Степанида:] Іван вже більш тижня, як пішов по монастирях на прощу. [Химка:] Ага, так, так, я чула та й з памороків витрусила ту чутку (М. Кропивницький)
  • ви́трусити з голови́ (з па́мороків). Я піймав себе на ганебнім чутті й гадці. Намагався їх витрусити з голови, думати про щось інше (Олесь Досвітній)
  • Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш; а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Всі порожні обіцянки, яких надавав сьогодні Ганні, він і з голови викинув (В. Козаченко)
Перестати думати про кого-, що-небудь, забути когось, шось. Приклади
  • Кілька хвилин П'єнтак щось сердито бурмотить собі під ніс, потім викидає геть з голови бундючного кооператора. До біса!.. (С. Журахович)
  • Та чи б я за таким плакала та побивалася? Я б його й з думки викинула (Панас Мирний)
  • О. Василь знов став милим і веселим, а Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам'яті все неприємне (М. Коцюбинський)
  • І як хворий не намагався забутись, викинути з голови спогади, вони просочували мозок, як нудний чад (С. Добровольський)
  • — Раджу, Степо, викину з голови кавалерів, візьмися ліпше за книжки (П. Гуріненко)
  • — Старий, сину, будеш, як усе знатимеш. Не думай про се: то погане слово! Викинь його з голови… То тільки злі діти так кажуть… (Панас Мирний)

викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́) кого, що.

Змушувати забути. Приклади
  • Ніякий час не витравить з пам'яті злочинства фашизму! (П. Автомонов)
  • Один факт [для ілюстрації соціологічного спостереження], щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам'яті (А. Дімаров)
  • Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський)
  • Хотів викреслювати її [сторінку історії] геть з пам'яті, але не міг (І. Багряний)

сумно́ї (лихо́ї, недо́брої і т.ін.) па́м'яті.

Уживається для вираження негативного ставлення при згадці про кого-, що-небудь. Приклади
  • Людяне ставлення до засланого поета [Т. Г. Шевченка] дорого коштувало Бутакову. Він попав під нагляд чорної пам'яті ІІІ відділу (З газети)
  • Шкідливу, руїнницьку роботу провадили в нашій мові лихої пам'яті футуристи (М. Рильський)
  • Церква Богородиці Пирогощої зникла в сумної пам'яті тридцяті роки (З газети)

не вихо́дити (не йти) з па́м'яті у кого, кому.

Ніяк не збуватися. Приклади
  • не вихо́дити з па́мки. Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий день не виходив у його з памки (Панас Мирний)
  • Вона ніколи в мене з пам'яті не виходила (О. Кониський)
  • Мені з пам'яті не йде розмова з паном лейтенантом. Чого він докопувавсь? (П. Колесник)

при [по́вній] тя́мі [й па́м'яті].

У свідомому стані. Приклади
  • Він до неї говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам'яті (Марко Вовчок)
  • — Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало)

карбува́ти в па́м'яті.

Добре, міцно запам'ятовувати. Приклади
  • Це були очі людини, якій треба і яка вміє все бачити й помічати, все карбувати в своїй пам'яті, очі розвідниці (С. Журахович)

по старі́й (да́вній) па́м'яті.

Під впливом колишніх звичок; за звичкою. Приклади
  • Людям всього радгоспу, всіх відділків (що вона їх по давній пам'яті ще зве хуторами┌143997) доводиться вічно жити під цим бентежливим гуркотом [літаків] (О. Гончар)
  • Постійні відвідувачі по старій пам'яті продовжували відвідувати знайомі місця, і тут, за чаркою, говорили про життєві переміни (М. Ю. Тарновський)

випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м'яті).

Зовсім забуватися. Приклади
  • За цілий день не випала йому з пам'яті нинішня оказія (Є. Гуцало)
  • — Щось пам'ятаю… Пам'ятаю… Тільки зовсім було випало з голови (Ю. Збанацький)
  • Їдемо ми на базар, а в мене ті слова з думки не випадають (І. Нечуй-Левицький)

ви́летіти (ви́вітритися) / виліта́ти (виві́трюватися) з голови́ (з па́м'яті).

Зовсім забутися. Приклади
  • повиліта́ти з голови́ (про все). — Колись я писав вірші, знав напам'ять Овідія, Горація, а тепер все чисто повилітало з голови (І. Нечуй-Левицький)
  • — Іду до неї — знаю, що буду говорити, прийду — все з пам'яті вилітає (М. Стельмах)
  • Геть вивітрилася з голови висока кравцева наука, бо була як хворобливе сновидіння, тож і сподівався [Іван], що зараз прокинеться і вся ця мана розвіється димом (Ю. Збанацький)
  • І те, що вона хотіла сказати Каргатові, нараз вилетіло з голови (Ю. Шовкопляс)
  • Чагара я не згадувала, і не тому, що мені була злоба до нього, а просто тому, що він якось вилетів мені з голови (М. Хвильовий)
  • — Ну, от і прийшов новий день святої волі. Я була певна в собі, що в Антона лайка чисто з голови вилетіла (О. Кониський)