РОЗГУБЛЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розгу́блюватись
| Інфінітив | розгу́блюватись, розгу́блюватися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгу́блюймось, розгу́блюймося | |
| 2 особа | розгу́блюйсь, розгу́блюйся | розгу́блюйтесь, розгу́блюйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розгу́блюватимусь, розгу́блюватимуся | розгу́блюватимемось, розгу́блюватимемося, розгу́блюватимемся |
| 2 особа | розгу́блюватимешся | розгу́блюватиметесь, розгу́блюватиметеся |
| 3 особа | розгу́блюватиметься | розгу́блюватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | розгу́блююсь, розгу́блююся | розгу́блюємось, розгу́блюємося, розгу́блюємся |
| 2 особа | розгу́блюєшся | розгу́блюєтесь, розгу́блюєтеся |
| 3 особа | розгу́блюється | розгу́блюються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розгу́блювавсь, розгу́блювався | розгу́блювались, розгу́блювалися |
| жін. р. | розгу́блювалась, розгу́блювалася | |
| сер. р. | розгу́блювалось, розгу́блювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.