ІГРИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Гра, і́гри
Іноді виникають труднощі у відмінюванні Цього слова. Часом помилкове вживання певних форм бачимо і в друкованому тексті. Напр., у Панаса Мирного: «Ігра їх [дівчат] така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари».
Особливості відмінювання полягають у тому, що в однині у відповідній відмінковій формі виступає слово гра (без і), а в усіх відмінках множини на початку додається і (ігри). Наприклад:
«Ми по праву пишаємося високою майстерністю і незламною волею до перемоги найсильніших гімнастів світу — абсолютних чемпіонів Олімпійських ігор». (З газети.) «Журнал «Дошкільне виховання» приділяє велику увагу дитячим іграм». «Під впливом християнства язичеські обряди поступово втрачали своє магічне значення, перетворювалися у звичайні ігри». «…Рясне вживання народних пісень, вплетіння їх у дію вертепної драми було підказане українською народною творчістю, зокрема народними драматизованими іграми, весільними обрядами тощо». (З журналу.) «У весняних іграх тварини втратили своє магічне значення (див. такі ігри, як «Зайчик», «Перепілочка», «Ворон» та ін.), і мімічні елементи в них не можна порівняти з тим, що ми маємо, наприклад, у африканських і австралійських народів». (О. Білецький.)
Отже, в однині у відповідній відмінковій формі — гра, у множині — ігри.
Особливості відмінювання полягають у тому, що в однині у відповідній відмінковій формі виступає слово гра (без і), а в усіх відмінках множини на початку додається і (ігри). Наприклад:
Щедра осене! В засіках
Розсип жовтого зерна,
По трудах людських великих —
Гра веселого вина.
(М. Рильський,)
О! Глянь! Стрибають в іскрянім півколі«Олімпійські ігри відбувалися раз на чотири роки. За кілька місяців до їх початку по всіх грецьких державах розсилали послів, які запрошували взяти участь у змаганнях». (З журналу.)
Маленькі рибки, мов у дивній грі!
(М. Рильський.)
«Ми по праву пишаємося високою майстерністю і незламною волею до перемоги найсильніших гімнастів світу — абсолютних чемпіонів Олімпійських ігор». (З газети.) «Журнал «Дошкільне виховання» приділяє велику увагу дитячим іграм». «Під впливом християнства язичеські обряди поступово втрачали своє магічне значення, перетворювалися у звичайні ігри». «…Рясне вживання народних пісень, вплетіння їх у дію вертепної драми було підказане українською народною творчістю, зокрема народними драматизованими іграми, весільними обрядами тощо». (З журналу.) «У весняних іграх тварини втратили своє магічне значення (див. такі ігри, як «Зайчик», «Перепілочка», «Ворон» та ін.), і мімічні елементи в них не можна порівняти з тим, що ми маємо, наприклад, у африканських і австралійських народів». (О. Білецький.)
Отже, в однині у відповідній відмінковій формі — гра, у множині — ігри.
гра, ігри
Іноді виникають труднощі у відмінюванні цього іменника. Хибне вживання певних форм зрідка бачимо і в друкованому тексті. Приміром, у Панаса Мирного: «Ігра їх (дівчат) така – беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари.» Правильно: в однині у відповідній відмінковій формі виступає гра, а в усіх відмінках множини додається і (ігри). «Оксано, Оксано! Де твої ігри та щебетання?..» (Григорій Квітка-Основ'яненко).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
шахматна гра
Правильніше:
гра в шахи
Мова – не калька: словник української мови
фінальний матч
Правильніше:
остання гра
Мова – не калька: словник української мови
той, хто веде подвійну гру
Правильніше:
дворушник
Мова – не калька: словник української мови
ризик
Правильніше:
гра з вогнем; танець над прірвою
Мова – не калька: словник української мови
припинити участь у чомусь
Правильніше:
вийти з гри
Мова – не калька: словник української мови
подвійна гра
Правильніше:
і нашим і вашим
Мова – не калька: словник української мови
плеймейкер
Правильніше:
диригент гри
Мова – не калька: словник української мови
пасувати в грі
Правильніше:
подавати м'яч
Мова – не калька: словник української мови
недоцільно робити що-небудь
Правильніше:
не вартий товар роботи; не варта шкірка вичинки; гра не варта свічок
Мова – не калька: словник української мови
небезпечна гра
Правильніше:
гра з вогнем
Мова – не калька: словник української мови
не придатний до гри
Правильніше:
не придатний для гри
Мова – не калька: словник української мови
каламбур
Правильніше:
гра слів (словами)
Мова – не калька: словник української мови
з додержанням правил гри
Правильніше:
додержуючи правил гри
Мова – не калька: словник української мови
ендшпідь
Правильніше:
завершення гри
Мова – не калька: словник української мови
грати подвійну гру
Правильніше:
торгувати на два базари
Мова – не калька: словник української мови
гра не вартує свічок
Правильніше:
не варта справа заходу; шкода й заходу (праці); шкода й свічку світити; не стала шкірка за виправку; шкірка вичинки не варта
Мова – не калька: словник української мови
гра в собачки
Правильніше:
гра в цуцика
Мова – не калька: словник української мови
відкрита гра
Правильніше:
гра з відкритими козирями
Мова – не калька: словник української мови
вести подвійну гру
Правильніше:
грати двоїсту гру; торгувати на два базари
Мова – не калька: словник української мови
великий ризик
Правильніше:
гра з вогнем; велика небезпека
Мова – не калька: словник української мови
активний початок матчу
Правильніше:
жвавий початок гри
Мова – не калька: словник української мови
Ігорю чи Ігоре
За Правописом 2019 (§66) іменник Ігор належить до м'якої групи й у кличному відмінку має закінчення -ю: Ігорю.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
Ти йдеш з нами, Ігоре? | Ти йдеш з нами, Ігорю? |
Якісна гра
Правильніше:
Доброякісна, високоякісна гра
Гра варта свічок
Правильніше:
Справа варта заходу; це того вартує