ЯКУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

АЛЕ:

У парних конструкціях ні про… ні про… така заміна не є доречною.

Ні про одного, ні про іншого мені не розповідай.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні за… ні за… така заміна не є доречною.

Я не заплачу ні за один товар, ні за інший.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні в… ні в… така заміна не є доречною.

Я не піду ні в один театр, ні в інший.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні на… ні на… така заміна не є доречною.

Але грошей не дали ні на одні, ні на інші проекти.

Правильніше: Яку через незнання

Правильніше: Продукція, яку виробляють

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію яким чином на стилістично кращий варіант: як, у який спосіб.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні за… ні за… така заміна не є доречною.

Вона не хотіла заміж ні за одного, ні за іншого.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні за… ні за… така заміна не є доречною.

Нікого не було ні за одними дверима, ні за іншими.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні за… ні за… така заміна не є доречною.

Тож тепер води в кранах немає ні в одних, ні в інших.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні в… ні в… така заміна не є доречною.

Я не піду ні в одних штанях, ні в інших.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні з… ні з… така заміна не є доречною.

Ні з одного, ні з іншого вікна не видно неба.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні з… ні з… така заміна не є доречною.

Вона себе не ототожнила ні з одними, ні з іншими.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні на… ні на… така заміна не є доречною.

Я не був ні на одних змаганнях, ні на інших.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні до… ні до… така заміна не є доречною.

Ні до одного, ні до іншого вікна не підходь.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні від… ні від… така заміна не є доречною.

Ні від одного, ні від іншого я допомоги не дочекався.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні для… ні для… така заміна не є доречною.

Ні для одного, ні для іншого учня завдання не виявилося важким.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні над… ні над… така заміна не є доречною.

Не вішай підкови ні над одними дверима, ні над іншими.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні під… ні під… така заміна не є доречною.

Не стели килимок ні під одними дверима, ні під іншими.

Правильніше: якою мірою?

Правильніше: на якій підставі?; якої рації?; на якому праві?; а то ж чому так?

Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).

АЛЕ:

Перевірте, чи не пропущено кому для виділення відокремлених обставин, виражених дієприслівниками.

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо одиничні дієприслівники, тісно прилягаючи до дієслова-присудка (звичайно в постпозиції до нього), уживаються не у власне дієслівному значенні (що роблячи), а в значенні прислівника (у функції обставини способу дії: як)	Не розмірковуючи він кинувся на допомогу; Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський). Читав лежачи.
Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот перебувають у складі стійкого звороту (фразеологізмів, складених прийменників і сполучників тощо)	Працював не покладаючи рук. Слухаю затамувавши подих. Зважаючи на обставини вирішили діяти відразу.
Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот уживаємо серед однорідних членів речення поряд з іншими частинами мови у функції обставин способу дії	Він діяв упевнено й ні на кого не зважаючи
Якщо дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, уживаємо в складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення	Перед мандрівниками стояли гори, перейшовши які вони зможуть вийти до моря.
Якщо перед дієприслівниковим зворотом стоїть підсилювальна частка і (й)	Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть бажаючий на один з варіантів: охочий; який бажає, хто бажає.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть кальку відпочиваючий на один з варіантів: відпочивальник; який відпочиває.

Часто помиляються в тих випадках, коли будують українську фразу за зразком російських висловів как ни («А вы, друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь»), какой бы ни («Какой бы ни был результат, а работать нужно») й кажуть та пишуть: «Без освіти нічого не осягнеш, як би не хотів того»; «Не тонкощі сюжетоскладання, якими б не були вони винахідливими, цікавлять нас». Таке калькування російських висловів інколи навіть не дозволяє гаразд зрозуміти фразу, наприклад, перше речення, сказане вголос, можна зрозуміти й так: «Без освіти нічого не осягнеш, якщо того не хотів». Щоб такої плутанини не було, треба висловлюватись правильно по-українському: «Без освіти нічого не осягнеш, хоч би як того хотів»; «Не тонкощі сюжетоскладання, хоч би які винахідливі вони були, цікавлять нас». Так усталилося в нашій класиці й живому народному мовленні, отож нема чого від цього відступатись: «Не до пари голубоньці горобець, хоч який він прехороший молодець» (Л. Глібов).
Так само російському вислову что бы ни відповідає український хоч би що («Хоч би що він думав, хоч би що робив, а якась потаємна думка точить його серце, мов хробак...» — М. Чабанівський); так само й російським висловам кто бы ни, где бы ни відповідають українські хоч хто, хоч де («Хоч хто казатиме, — не слухайсь»; «Хоч де будеш, то я тебе знайду». — Словник Б. Грінченка).

Правильніше: у якій справі

Правильніше: За якою тужить

Правильніше: Як важко дається

Правильніше: Яких же адміністративних заходів можна вжити?

Правильніше: Не завжди такої якості, як вимагається

Правильніше: Яка користь з реорганізації

Правильніше: Рубати гілку, на якій сидять

Правильніше: Ви в якій справі?

Правильніше: Нізащо, ніколи, в жодному разі, ні за які скарби у світі

Правильніше: Який буде врожай!

Правильніше: який завширшки (уширшки)?; який завдовжки (удовжки)?; який завбільшки (убільшки)?

Правильніше: яким побитом (вітром)?; як це вас (тебе) доля занесла сюди?

Правильніше: для чого?; чому?; з якої речі?; навіщо?

Правильніше: березова каша (припарка)

Правильніше: з якого приводу?; з якої причини?

Правильніше: у якій справі?

Правильніше: за яку ціну?

Правильніше: скільки коштує хліб?; по скільки хліб?

Правильніше: за гаряче й студене хапати

Правильніше: за що й про що?

Правильніше: з якої речі?; з якої рації?; з якого дива?

Правильніше: чого?; чому?; з чого?; чого б це?; через що?; з якої причини?; з якого б це дива?

Правильніше: діставати каштани з вогню

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

АЛЕ:

Перевірте, чи не пропущено кому перед відповідним зворотом (Правопис. §118 А) п.16).

Перевірте, чи не зайвою є в конструкції кома, оскільки за правилом (Правопис. §118 А) п.12) не ставиться кома перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж і т. ін. Підставою не ставити кому є, крім того, вказівка на кількість, розмір тощо.

Перевірте, чи не пропущено кому перед порівняльним зворотом (Правопис §118 Б 12).

АЛЕ:

За Правописом (§30 3. в) прислівник будь-як пишеться з дефісом.

АЛЕ:

Не будь як всі!

За Правописом (§28 2. б) займенник будь-який пишеться з дефісом.

Перевірте за контекстом, чи не вжито тут помилково сполучення як раз замість прислівника або частки: якраз.

АЛЕ:

Як раз і назавжди позбутися ангіни?

Замініть нехарактерний для української мови вислів яскраво виражений на стилістично кращий варіант: чітко окреслений, як вирізьблений.

Замініть скальковане вставне слово як правило на стилістично кращий варіант: зазвичай, здебільшого, переважно.

АЛЕ:

Як правило може бути таким складним?

Замініть конструкцію такий як, що використовується для уточнення, на стилістично кращу: як-от.

Замініть скальковану конструкцію головне, хто (що, де, як…), використану в питальному реченні, на стилістично кращий варіант: і то хто (що, де, як…).

АЛЕ:

Головне, що ми взяли 4 очки в 2 матчах.

Замініть скальковану конструкцію так як, коли мовиться про пояснення, причину, на стилістично кращий варіант: бо, через те що, тому що; оскільки, позаяк.

АЛЕ:

І виявилося, що жити так, як раніше, означало втратити все.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть недіючий на один з варіантів: нерухомий, неживий; недійовий, нечинний, бездіяльний, неактивний, закритий, не в дії, не в роботі, без руху.

Або перебудуйте речення, використавши дієслово не діяти.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть інформуючий на один з варіантів:

інформант — якщо мовиться про особу;

інформувальний, для інформації — якщо мовиться про предмет;

або перебудуйте речення, використавши дієслово інформувати.

Замініть вставну конструкцію як на мене, коли мовиться переважно про байдуже ставлення до чогось, на стилістично кращий варіант: про мене.

АЛЕ:

Як на мене вплинула ця подія?

Замініть скалькований прикметник невідв'язний на стилістично правильний варіант: невідчепний; учепистий, як смола.

Якщо конструкцію кожні два (три…) дні вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: що два (три…) дні.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть наступаючий на один з варіантів: прийдешній; який наступає.

Замініть нехарактерний для української мови вислів при всій повазі на стилістично кращий варіант: хоч і як я шаную (поважаю) (вас); попри всю мою пошану (повагу) (до вас).

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію таким чином на стилістично кращий варіант: отже (як підсумок), отож; а у функції обставини на варіант: так, у такий спосіб, таким способом, таким робом (як саме).

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в якості (кого, чого) на стилістично кращий варіант: як (хто, що); за, для, у ролі  (кого, чого); або конструкцію з орудним відмінком.

АЛЕ:

Причина конкурентної переваги компанії – у якості її товарів.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть віруючий на один з варіантів: вірянин, вірянка, або перебудуйте речення, використавши дієслово: вірувати.

Перебудуйте допустову конструкцію з компонентом який би не, яка виражає припущення, на стилістично кращий варіант, використавши: хоч який, хай який.

АЛЕ:

Немає вболівальника, який би не радів перемозі своєї команди над титулованішим суперником.

Якщо прикметник любий вжито не на позначення коханої людини, а зі значенням «однаково (байдуже) який; всякий», замініть: будь-який, довільний, кожен.

АЛЕ:

Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду (Григорій Тютюнник).

Перебудуйте допустову конструкцію з компонентом як би не, яка виражає припущення, на стилістично кращий варіант, використавши: хоч як, хай як.

 

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у вигляді на стилістично кращий варіант: подібний до (кого, чого), як (хто, що), за (кого, що).

Якщо конструкцію кожний день, кожен день або кожного дня вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: щодня.

АЛЕ:

Кожний день війни множить кількість постраждалих.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть обслуговуючий на один з варіантів: обслуговчий; який обслуговує.

Перевірте вживання дієслова рахуватися і в разі потреби замініть:

вважатися (ким, чим, яким) — визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось; або перебудуйте речення, використавши дієслово вважати;

зважати на (кого, що) — звертати увагу.

АЛЕ:

рахуватися — вести взаємні, насамперед грошові розрахунки.

Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися.

Замініть нехарактерні для української мови конструкції в порівнянні, при порівнянні, порівняно з (кимсь, чимсь) на стилістично кращий варіант: як порівняти з (кимсь, чимсь), порівнюючи з (кимсь, чимсь), з порівняння (когось, чогось і когось, чогось) виходить; проти (чогось).

Якщо конструкцію кожний раз, кожного разу вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: щоразу, щодня, щомиті.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть керуючий на один з варіантів: керівний; керівник, управитель, або перебудуйте речення, використавши  дієслово керувати. 

Замініть нехарактерний для української мови вислів по праву на стилістично кращий варіант: за правом, мати право, правом, як.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію як би там не було на стилістично кращий варіант: хай там що.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в порядку на стилістично кращий варіант:

як, порядком — коли мовиться про спосіб дії;

гаразд — якщо мовиться про чиєсь самопочуття тощо.

АЛЕ:

Відбулися зміни у порядку електронного адміністрування ПДВ.

Замініть нехарактерний для української мови вислів по всій видимості на стилістично кращий варіант: мабуть, напевно, очевидно, очевидячки, (як) здається, як видно, либонь.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію все в порядку на стилістично кращий варіант: все гаразд, все як слід.

 

Замініть скалькований прислівник як можна, якщо його вжито для підсилення з вищим чи найвищим ступенем порівняння, на стилістично правильний варіант: якомога.

АЛЕ:

Як можна про таке питати?

Перевірте вживання дієслова попасти і в разі потреби використайте стилістично влучніші синоніми або замініть:

влучити, вцілити — кидаючи, стріляючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягти її;

потрапити — прийти кудись, опинитися в якому-небудь місці, у якихось обставинах;

перепасти — одержати покарання, постраждати від чого-небудь.

АЛЕ:

попасти — пасти якийсь час.

Він трохи попас корову, а тоді вигнав на поле овець.

 

Замініть сполучник як тільки, якщо він вказує, що якась дія починається відразу після іншої, на стилістично кращий варіант: щойно.

АЛЕ:

Як тільки не називали його: і ледарем, і бовдуром.

Замініть конструкцію один в один, коли мовиться про однакові, першосортні предмети, на стилістично кращий варіант: добірний, як (мов, наче…) перемиті;  коли мовиться про осіб: одним лицем.

АЛЕ:

Опуклі многогранники, паралельним перенесенням яких можна заповнити весь простір так, щоб вони не входили один в один і не залишали порожніх місць.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, використайте один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад; більше за.

Замініть нехарактерний для української мови вислів ні в якому випадку, ні в якому разі на стилістично кращий варіант: у жодному разі.

 

Замініть нехарактерний для української мови вислів як прийнято на стилістично кращий варіант: як заведено.

Правильніше: як личить

Правильніше: як то кажуть, мовляв

Як наголошується в довіднику «Культура української мови», літературно правильні в цілому слова, вислови, якими користуємося, не завжди забезпечують нормативність нашого мовлення. Щоб порозумітися, мало знати окремі лексеми, треба вміти поєднувати їх, правильно відтворювати сказане на письмі. У дотриманні літературних норм є чимало труднощів, які незрідка призводять до помилок. Вони особливо помітні в мові засобів масової інформації, а також в усному мовленні. Існує два типи норми: однозначна (опановувати мову, але освоїти родовище; оплатити проїзд, але платити за проїзд, два поверхи, але п'ять поверхів; велика різниця, а не дві великі різниці тощо) і варіантна (бути в жеку і бути в ЖЕК; два великі яблука і два великих яблука; імунітет, стійкість проти хвороб і до хвороб). Керуючись принципом «Як правильно?», ми дотримуємося, по суті, однозначної норми, яка обов'язкова для мови взагалі, власне, для всіх її стилів. Проте є ще норми, котрих ми дотримуємося, виходячи з принципу «Як краще?». Це різновид варіантної норми. Порівняйте: нейтральне стати птахом і поетичне обернутися птахом; нейтральне нагородити і книжне, урочисте удостоїти. Обидва типи норми також враховують, перекладаючи тексти українською мовою. Так, російською кажемо мероприятие, а нашою тільки захід; значимый передається як значущий (не значимий); совпадать – збігатися (не співпадати). Перекладаючи вислів точно такой же, беруть до уваги стиль, де він ужитий. Приміром, поряд із більш нейтральним такий (отакий) самий, достоту такий в усному мовленні використовують такий самісінький.
Норма – явище динамічне, що потребує постійної пильної уваги мовця.

Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.

За відповідник до російського вислову как правило в нас дуже вподобали перекладене українською як правило. А тим часом наша мова має для цього свої оригінальні звороти, про які часто чомусь забувають: як звичайно ("У дворі, як звичайно, нікого не було" – Семен Скляренко), як водиться ("Рідна хата, як водиться, старшому братові зосталася" – Панас Мирний), як заведено ("На випускний вечір, як заведено, приходять із квітами" – з газети).
Слід уникати словосполучення як прийнято, оскільки воно ненормативне, хоч і зафіксоване в деяких словниках у роки так званого злиття мов.

Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до «суржикових» витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: «Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді». А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції. До речі, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.

Далеко не всі знають, коли треба ставити той чи той займенник із цих трьох. Тож запам'ятайте. Який уживається в запитаннях, де йдеться про якість чи властивість кого-, чого-небудь або про дату певної події. «Який же він собою? Силач? Борець? Шибайголова? – Звичайнісінький собі чоловік, – відповів Блаженко, хмурячись, – такий, як би й я» (Олесь Гончар), «У якому ж році народився Мономахів онук?» (з газети). Котрий – який саме за ліком? «В котрому вікні він сидів? – знов спитав Микола» (Іван Нечуй-Левицький). Один з кількох; якийсь. «Треба ж усе те оберігати, щоб у такій метушні хтось... не поцупив котрої сулії» (Василь Кучер).
Який і котрий виступають як сполучні слова у складнопідрядних реченнях і є синонімами займенника що. Але котрий у цій ролі вживається рідше, бо поєднується переважно з лексемами, що позначають відтінки часу або виділяють щось чи когось. Котра година? «Ой нещаслива та дівчинонька, котра любить козака» (народна пісня).
Не можна поділяти думку тих, хто вважає, ніби що стосується лише предметів, а який – тільки людей. Адже ні усне мовлення, ні художня література не дають жодних підстав для таких тверджень. І що, і який, і котрий приєднують підрядні речення незалежно від категорії живого й неживого: «Вона, що носила у серці велике горе.., бачила тільки своїх синів, про них говорила» (Михайло Коцюбинський), «Дерево, що його зламала буря, розпиляли на дрова» (з газети); «Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене вікно» (Михайло Стельмах); «Онисько... у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі, смішив дівчат» (Панас Мирний).

Дослухайтеся до поради авторитетного нашого письменника і мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича. Часто помиляються в тих випадках, наголошував він, коли будують українську фразу за зразком російських висловів как ни («А вы, друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь»), какой бы ни («Какой бы ни был результат, а работать нужно») й кажуть та пишуть: «Без освіти нічого не осягнеш, як би не хотів того»; «Не тонкощі сюжетоскладання, якими б не були вони винахідливими, цікавлять нас». Таке калькування інколи навіть не дає змоги гаразд збагнути фразу, наприклад, перше речення, сказане вголос, можна зрозуміти й так: «Без освіти нічого не досягнеш, якщо того не хотів». Щоб цього не траплялося, треба висловлюватися правильно по-українському: «Без освіти нічого не осягнеш, хоч би як того хотів»; «Не тонкощі сюжетоскладання, хоч би які винахідливі вони були, цікавлять нас». Так усталилося в нашій класиці й живому народному мовленні, отож нема чого від цього відступати: «Не до пари голубоньці горобець, хоч який він прехороший молодець» (Леонід Глібов). Так само російським висловам что бы не, кто бы ни, где бы ни відповідають українські хоч би що («Хоч би що він думав, хоч би що робив, а якась потаємна думка точить його серце, мов хробак...» – Михайло Чабанівський), хоч хто, хоч де («Хоч хто казатиме – не слухайсь»; «Хоч де будеш, та я тебе знайду» – Словник Бориса Грінченка).
Уживають як не прикро, як не дивно, треба: хоч як прикро, хоч як дивно.

Правильніше: як слід

Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).

Не завжди доречно ми послуговуємося словом раптом. Цей прислівник, як і рівнозначні йому зненацька, враз, нараз, указує на несподівану дію або появу когось чи чогось. «Раптом усе затихло» (Леся Українка). А коли йдеться не стільки про несподіваність дії, скільки припускається можливість її, тоді краще користуватися висловами а що як, ану (ж). «Я можу піти туди; а що як ніхто ще не повернувся й хата замкнена?» (з живих уст).

Неозначена форма дієслова (інфінітив) твориться за допомогою суфікса -ти і вживається в усіх жанрах і стилях сучасної української літературної мови (писати, читати, стрибати, переживати). Скорочений варіант суфікса -ть використовується поряд з повним варіантом -ти лише в усному мовленні, а також у поетичних творах для збереження ритму.

Правильніше: як тільки, тільки-но

Чи треба ставити крапку між позначенням римськими цифрами місяця і назвою року? У багатьох виданнях ця частина запису дати оформлюється по-різному. Усталеними вважаються такі варіанти: 1) запис чисел місяця і року арабськими цифрами, наймення місяця – словами; після цифрового вираження назви року – «р» з крапкою (4 листопада 2002 р.); 2) запис числа арабськими цифрами, далі – крапка, потім – запис місяця римськими, а року – арабськими та «р» з крапкою, між записом місяця й року крапка не ставиться (18.ІV 1996 р.); 3) запис числа місяця арабськими цифрами, далі вертикальна похила риска, потім римськими назва місяця й арабськими назва року та «р» з крапкою, між записом місяця і року крапка не ставиться (5/ІХ 1999 р.). В останніх двох варіантах необов'язково ставити «р» і крапку після нього, а також повністю рік (можна лишити тільки останні дві цифри – 25.Х 92; 25/Х 92).
У зв'язку зі зрослим застосуванням обчислювальної техніки останнім часом великого поширення дістав варіант запису дат, який складається з двоцифрових компонентів, позначуваних арабськими цифрами і відокремлюваних крапкою: 25.10.92; такий запис застосовується не тільки в діловій документації, а й у приватному листуванні.
У шкільній практиці, зокрема в контрольних та екзаменаційних роботах, здебільшого назву місяця (а часто й число) пишуть словами.

Правильніше: як зізнався хто

Відомо, що аналогія – то подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями. Однак не всі мовці вміють грамотно поєднувати цей іменник з іншими словами. Хоча він і має відтінок книжності, але трапляється в різних стилях, зокрема в усно-розмовному. Сполучуваність лексеми іншомовного походження розвинулася під впливом синтаксичних зв'язків питомих українських слів близького значення. Найуживаніше керування при лексемі аналогія – прийменниково-відмінкова форма з плюс давальний відмінок – подібне до керування при словах зіставлення, порівняння. «Повільне обертання Венери становить особливий інтерес для її дослідження, оскільки тут напрошується аналогія з невивченою на Землі тропічною циркуляцією» (з журналу). Рідше аналогія сполучається з прийменниково-відмінковою формою до плюс родовий відмінок. Тут відчувається вплив керування при іменникові подібність. «Відомий мистецтвознавець Мутер гадав, що всі сюжети, крім замовлених, виникли у Рембранта як аналогія до його інтимних переживань» (з журналу). Аналогія до відомого факту, аналогія до тяжкої недуги.
У мовній практиці усталився вислів за аналогією до плюс родовий відмінок. За аналогією до відомого процесу. Поєднання слова аналогія з конструкцією між плюс орудний відмінок і безприйменниковий орудний відмінок теж трапляється досить часто. «Є певна тематична аналогія між романом Вадима Собка та повістю Михайла Чабанівського «Кам'яне небо» (з газети).

1. Коли виглядати, а коли мати вигляд?
Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).
2. Вид – вигляд
Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: «Які види на врожай?» А хіба не краще: «Який буде врожай?» Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.
Лексема вид означає насамперед «лице»: «Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду» (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. «Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути» (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. «Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду» (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.
Російському вид у розумінні «сорт, варіант» у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні «пейзаж, ландшафт» – краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.
Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?

За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.

Правильніше: як, ніби, на зразок

1. Зміст – значення
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.

Правильніше: більш як рік

1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо:
а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. Близько тридцяти викладачів, приблизно двісті машин, ремонт коштує до п'яти тисяч гривень.
б) Різноманітні конструкції зі словами (не) більше ніж (як), (не) менше ніж (як). «На зборах більше ніж сто присутніх», «У фермера не менше як двадцять корів».
в) Сполучення, в яких числівник стоїть після іменника (що завжди має форму родового відмінка множини): метрів десять, кілограмів сімдесят.
Візьмімо до уваги:
а) вислови порядка двох кілометрів, порядка восьми тисяч, які іноді вживають на позначення приблизної кількості, не є нормативними. Не забуваймо, що слово порядок, котре функціонує в українській та російській мовах, має свої особливості в кожній з них;
б) вислови типу без малого сотня також ненормативні.
2. Близько – біля
Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п'яти годин, моєму дядькові уже близько шістдесяти років. «Я працював у Галичині близько двох місяців» (Олександр Довженко), «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка).
У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори «Словника труднощів української мови», цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; «На майдані коло церкви революція іде» (Павло Тичина). Невиправдано застосовувати біля на позначення приблизної кількості «біля ста», «біля тисячі». Треба: близько (коло) ста, тисячі.

У багатьох людей, що вивчили українську мову не в колисці з уст матері, а з книжок, часом виникає питання, коли саме слід ставити той чи той займенник із цих трьох — що, який, котрий. Дехто вважає, ніби відповідно до російського слова который треба скрізь на початку підрядного речення ставити тільки займенник що, наприклад: «Людину, що стояла на розі вулиці, я вже десь бачив», — а займенниками який (яка, яке) й котрий (котра, котре) можна користуватись тільки в запитаннях: «Яка в тебе мета?», «Котра зараз година?». Іншим здається, що займенник який стосується тільки речей, а котрий — людей, тимчасом як займенника що можна, мовляв, уживати однаково до людей і до речей тощо.
Усі ці здогади не мають під собою реального ґрунту. Справді, вживаємо що до людей і до речей: «Біжи, коню, біжи, ворон, з гори кам'яної до тієї дівчиноньки, що чорнії брови» (народна пісня); «Дай мені сокиру, що в коморі лежить» (із живих уст). Те саме можна сказати й про займенник який: «Який їхав, таку й стрів» (М. Номис); «Край дороги, якою котився віз, лежав білий пісок і пересипався на вітрі» (М. Коцюбинський). І точнісінько те саме можна повторити про займенник котрий: «Та нещаслива та дівчинонька, котра любить козака» (народна пісня); «Або погибель, або перемога, сі дві дороги перед нами стане... Котра з цих двох нам судиться дорога?» (Леся Українка).
Займенник котрий (-а, -е) може бути синонімом до якийсь (якась, якесь): «Поклав би на місці, як пса, нехай би зваживсь котрий!» (М. Коцюбинський).
В українській мові є й займенник которий — тотожний до котрий, але його майже не чуємо в сучасній літературній мові, тимчасом як у нашій класиці й фольклорі він траплявся часто: «Часом несподівано до мене забіжить котора дівчина з будинку» (Марко Вовчок); «Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати» (історична дума).

Не завжди слушно ми користуємося прислівником раптом. Якщо в фразі «То цілий місяць не було його, а це вчора раптом приїхав» (із живих уст) цей прислівник стоїть до речі, то цього не скажеш про таку фразу, взяту з сучасної белетристики: «Туди вона і глянути боїться: раптом побачить там когось із земляків».
Прислівник раптом, як і рівнозначні прислівники зненацька, враз, нараз, указує на несподівану дію або появу когось чи чогось: «Раптом усе затихло» (Леся Українка); «Раїса раптом одхитнулась од приятельки й тихо скрикнула, як ранений птах» (М. Коцюбинський). А коли йдеться не стільки про несподіваність дії, скільки припускається можливість дії або появи когось, тоді краще користуватись висловами а що як, ану (ж): «Піду я до Бондаренків — ану ж Петро вже приїхав» (із живих уст); «Я можу піти туди; а що як ніхто ще не повернувся й хата — замкнена?» (з живих уст).
Отож, у наведеній вище невдалій фразі краще написати: «Вона й глянути боїться: ану (або — а що як) побачить там когось».

У нашій мові широко вживається іменник правило: «Засвоївши якесь граматичне правило, він придумував до нього цілий диктант» (О. Донченко); «Додержуйтесь правил вуличного руху» (оголошення); «Чотири правила арифметики».
За відповідник до російського вислову как правило в нас дуже вподобали вислів як правило, запозичений з інших мов і насамперед із російської: «Усі будиночки були двоповерхові, розраховані, як правило, на дві сім'ї». А тим часом наша мова має свої ориґінальні відповідники, про які часто забувають: як звичайно («На есмінці, як звичайно, в цей час панувала тиша. — М. Трублаїні), як водиться («Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли». — Л. Глібов), як заведено («У кіно, як заведено в нас, ходимо ми, дівчата, всі разом». Із живих уст). Не слід забувати цих давно відомих висловів.

Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки» (І. Нечуй-Левицький); «Дячиха господарювала і всьому лад давала» (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: «Після татарщини нові порядки на Україні постали» (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.

Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник порівняння й широко ним користується: «З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення» (З. Тулуб); «У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим — нема ніякої тенденційності» (з газети). В обох цих фразах слово порівняння звучить цілком природно, по-українському. А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів по сравнению, сравнительно: «При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень», — і ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння… виходить. Так само й у фразах «У порівнянні з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед», «На підприємствах металургійної промисловості України за перше півріччя цього року значно зросла кількість винахідників і раціоналізаторів порівняно з тим же періодом минулого року» краще було б написати: «як порівняти з феодалізмом», «як порівняти з тим же періодом минулого року».
Як відповідник до російського вислову по сравнению є ще в українській мові прийменник проти, який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: «Проти нас трьох нема в світі дужчого» (Б. Грінченко); «І стіл був багатший проти звичайного» (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: «проти феодалізму капіталізм був...», «проти того ж періоду минулого року...».
Похідний від дієслова порівняти прислівник порівняно буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: «Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер» (Я. Гримайло), — хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).

Хоч як це дивно, а деякі наші довідники й періодичні видання помилково користуються прикметником нужденний, гадаючи, що він відповідає російському нуждающийся, й пишуть: «нужденні члени сім'ї», «нужденна дружина» тощо.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.

На одному стенді в Львівській області можна прочитати таке: «На Роздольському ГХК розроблена й впроваджена нова газомазутна горілка». Спочатку виникає питання: чому це заходився розробляти та ще й упроваджувати нову горілку не якийсь спиртово-горілчаний завод, чи гуральня, як називали колись, а ГХК? І по-друге: а як пити таку незвичайну горілку, від котрої найзапеклішого п'яницю враз занудить? Проте досить розшифрувати загадкову абревіатуру ГХК, дізнавшися, що це — гірничо-хімічний комбінат у Роздолі, після чого можна догадатися, що мовиться не про спиртовий напій, а про відомий у техніці прилад — пальник.
Якби автори цього дивовижного напису заглянули в словники або прочитали в художній літературі: «Коло вікон і серед кімнати стояли довжелезні столи, поспіль заставлені, крім пальників і примусів, безліччю немитого посуду» (Ю. Шовкопляс), — вони, мабуть, дійшли б висновку, що далеко не досить у російському слові замінити е на і, щоб із цього вийшла українська назва приладу.

Інколи доводиться чути з уст і бачити на письмі вислови на кшталт: «Варто мені взятися за роботу, як він одразу ж кличе мене до себе»; «Варто мені лягти, як миттю засинаю». В обох цих фразах слово варто, вжите в значенні прислівника, стоїть не до речі, його механічно перенесено з російських висловів «стоит мне взяться за работу», «стоит мне лечь». По-українському в таких випадках слід сказати: «Тільки (або — тільки-но, як тільки) візьмусь за роботу, він одразу кличе мене до себе»; «Тільки (або — тільки-но, як тільки) ляжу, миттю засинаю».
Слово варто кажемо тоді, коли хочемо висловити, що слід або не слід щось робити, що є в цьому потреба чи рація: «І справді варто було б попливти човном» (І. Нечуй-Левицький); «То видно, ще не варто над ним і сумувать» (Леся Українка); «Варто щось попоїсти» (Б. Грінченко).

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

Правильніше: як звичайно, як водиться, як заведено

Правильніше: 1. як предмет прилад, пристрій, устаткування
2. політична настанова, намір

Правильніше: усе гаразд, усе як слід

Правильніше: як порівняти з...

Правильніше: 1. бо, тому що
2. оскільки
..., бо для цього ми не маємо можливостей.
Оскільки ми маємо мало часу, ...

Правильніше: привіт, здоров (як вітання)

Правильніше: як порівняти, порівнюючи, з порівняння

Правильніше: як порівняти з..., проти

Правильніше: полягти як герой

Правильніше: як, ніби, на зразок

Правильніше: Сили, здатної

Правильніше: Збори розпочалися пізно, тому що не прийшли

Правильніше: Листів, у яких ідеться

Правильніше: Прес-конференція, на якій заявили

Правильніше: Акти, в яких мовиться

Правильніше: Скільки коштує масло?

Правильніше: Як на нинішні мірки

Правильніше: Яким не байдужа доля держави

Правильніше: Саме тому

Правильніше: Як годиться; як треба; як слід; як має бути

Правильніше: Наче й не було нічого

Правильніше: Залучити якомога більше учнів

Правильніше: Як ведеться; як заведено; як звичайно

Правильніше: Хоч би як

Правильніше: Як годиться; як слід

Правильніше: Який часом набирає

Правильніше: Коли ви обідаєте!

Правильніше: Як (коли) рак у полі свисне

Правильніше: Полягти як герой

Правильніше: Як тільки, тільки-но

Правильніше: Як, ніби, на зразок

Правильніше: Як виняток

Правильніше: Минуло відтоді, як

Правильніше: Тільки ляжу, миттю засинаю

Правильніше: У жодному разі

Правильніше: Більш як чотири роки

Правильніше: Більш як місяць

Правильніше: Як видушений (вичавлений) лимон

Правильніше: Як його витрачали?

Правильніше: Як ви розташувалися?

Правильніше: Як позбутися хвороби

Правильніше: Як личить сусідам

Правильніше: Як було

Правильніше: Що не кажи, але він

Правильніше: Чим пояснити зменшення поголів'я худоби

Правильніше: Це місто не можна порівняти з жодним іншим

Правильніше: Порадять, як вилікувати

Правильніше: Заповідь якого така

Правильніше: Серед них як головні можна визначити

Правильніше: Змушена була визнати Україну незалежною державою

Правильніше: Як взірцевий християнин

Правильніше: Як дамоклів меч

Правильніше: Обоє рябоє; яке їхало, таке й здибало

Правильніше: Як на заріз

Правильніше: Обважніла голова, голова мов чавуном налита

Правильніше: Секретарка, яка володіє англійською мовою

Правильніше: Як снігова куля

Правильніше: Не знала як зарадити в цій ситуації