ЩОДНЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: росте, як з води [йде]; росте не щодня, а щогодини; росте, як на дріжджах; росте як трава навесні

Правильніше: щоразу; щодня; щомиті

Правильніше: щодня, щоденно

Правильніше: щодня й щогодини

Правильніше: що не день, то…; щодня; кожного дня

Правильніше: день від дня; день крізь день; день при дні; щодня, щодень; день у день

Якщо конструкцію кожний день, кожен день або кожного дня вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: щодня.

АЛЕ:

Кожний день війни множить кількість постраждалих.

Якщо конструкцію кожний раз, кожного разу вжито для позначення повторюваної події і до неї можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: щоразу, щодня, щомиті.

Таких синонімічних утворень, які функціонують паралельно, багато: кожного року і щороку, кожного четверга і щочетверга, кожного ранку і щоранку. Під дією інтерференції (чужих «напливів») у мовленні деяких українців закріпилися фрази, структурно однакові з російськими чи подібні до них. Той, хто «чує» свою мову, вживатиме зручні й компактні лексеми з префіксом що-: щочетверга, щодоби, щоквартальний, щодуху, щомиті, щоразу, щонайменше, щосили. Як бачимо, побудови з цим компонентом – продуктивний словотвірний тип з власними моделями (наприклад, прислівники зі значенням часу: щоночі, щопонеділка, складні синтаксичні форми найвищого ступеня порівняння прикметників: щонайвищий, щонайдовший, щонайкращий, щонайміцніший).

Слова щоденно, щодня, щодень, щоднини ми бачимо в нашій класиці й сучасній українській літературі: «Я єсть той, який щоденно на будові, на посту» (П. Тичина); «Ходив я в садочок щодня виглядати» (Л Глібов); «Споконвіку Прометея там орел карає, що день божий добрі ребра й серце розбиває» (Т. Шевченко); «Для величних будов Батьківщини, для майбутнього щастя — щоднини лийся, лийся, гаряча сталь!» (Я. Шпорта).
Усі ці чотири слова мають однаковісіньке значення, хіба тільки з тою різницею, що слова щодня, щодень ми часто чуємо в народному мовленні, але далеко рідше можна натрапити на щоднини й не трапляється чувати з народних уст прислівника щоденно, дарма що прикметник щоденний — дуже поширений: «Оце такий мій щоденний наїдок».
Чи не забагато в нас однакових прислівників, дуже схожих між собою, що означають достоту одне поняття? Таке явище навряд чи збагачує мову, вносить плутанину, коли постає питання, як краще сказати — щодня чи щоденно. Мабуть, слід додержуватися слів, що живуть у народі, залишивши слова типу щоденно для тих випадків поетичної творчості, коли ритм вірша потребує саме цього слова, як це бачимо в наведеній цитаті з творів П. Тичини.

Правильніше: Щодня