ЩАСТЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
щастя привалило
Правильніше:
випала козирна карта
Мова – не калька: словник української мови
щастя залишило кого
Правильніше:
щастя покинуло кого; доля покинула кого; збувся долі (щастя) хто
Мова – не калька: словник української мови
щастя в руки йде
Правильніше:
козирна карта падає
Мова – не калька: словник української мови
щасливо відбувся
Правильніше:
мав щастя; вийшов сухим з води
Мова – не калька: словник української мови
тобі повезло
Правильніше:
маєш щастя
Мова – не калька: словник української мови
тобі б таке щастя!
Правильніше:
щоб ти так дихав!
Мова – не калька: словник української мови
тільки в труді щастя
Правильніше:
тільки праця дає щастя
Мова – не калька: словник української мови
сміливість міста бере
Правильніше:
чия відвага, того й перевага; сміливий наскок – половина порятунку; відвага мед-горілку п'є, відвага й кайдани тре; де відвага, там і щастя; сміливого й куля не бере; сміливого й чорти бояться
Мова – не калька: словник української мови
ризик – благородна справа
Правильніше:
де відвага, там і щастя; хто не ризикує, той в тюрмі не сидить; відвага мед п'є; як нічим не ризикувати, то нічого й не мати;
Мова – не калька: словник української мови
радіти через дрібницю
Правильніше:
повні штани щастя
Мова – не калька: словник української мови
пуститися на авось
Правильніше:
йти навмання; покластися на щастя
Мова – не калька: словник української мови
проворонив своє щастя
Правильніше:
проґавив свою долю
Мова – не калька: словник української мови
по щасливій випадковості
Правильніше:
завдяки щасливій нагоді; як на щастя
Мова – не калька: словник української мови
не було б щастя, та нещастя помогло
Правильніше:
коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося
Мова – не калька: словник української мови
нам повезло
Правильніше:
ми мали щастя
Мова – не калька: словник української мови
на щастя, ні
Правильніше:
бог милував
Мова – не калька: словник української мови
на ловця й звір біжить
Правильніше:
на стрільця й звір біжить; на мельника вода ллє; кому щастя, тому й півень несеться
Мова – не калька: словник української мови
на авось
Правильніше:
на щастя; на удачу; навмання; на відчай; на пропаде; на щасливого долю; на галай-балай; як бог пошле
Мова – не калька: словник української мови
мені пощасливилось
Правильніше:
я мав щастя
Мова – не калька: словник української мови
мати щастя
Правильніше:
брататися з долею
Мова – не калька: словник української мови
колесо фортуни
Правильніше:
колесо щастя
Мова – не калька: словник української мови
знайти щастя
Правильніше:
схопити бога за бороду
Мова – не калька: словник української мови
дуже добре для кого-небудь
Правильніше:
на щастя чиє (кого)
Мова – не калька: словник української мови
всяк свого щастя коваль
Правильніше:
всяка пташка своїм носиком живе
Мова – не калька: словник української мови
вершина щастя
Правильніше:
найбільше (найвище) щастя; вінець щастя
Мова – не калька: словник української мови
ваше щастя
Правильніше:
маєте щастя
Мова – не калька: словник української мови
бідність учить, а щастя псує
Правильніше:
щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає
Мова – не калька: словник української мови
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Добробут, щастя, гаразд, гаразди і благополуччя
Замініть скалькований іменник благополуччя на стилістично правильний варіант: добробут, гаразд (гаразди), щастя, добра доля.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Матеріальне благополуччя — одна з умов щасливої особистості. | Матеріальний добробут — одна з умов щасливої особистості. |
| Бажаємо вам благополуччя! | Бажаємо вам гаразду (гараздів)! |
Талан, щастя, успіх і вдача, удача
Замініть іменник вдача, удача, якщо коли йдеться про те, що комусь щастить, на стилістично кращий варіант: талан, щастя, успіх; або перебудуйте речення, використавши дієслова: (по)таланити, (по)щастити.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Яка удача, що я вас зустрів! | Яке щастя, що я вас зустрів! |
| Молодший брат працює, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому вдачі. | Молодший брат працює, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану. |
| Ваша перезентація — це велика удача! | Ваша перезентація — це великий успіх! |
| Оце так удача! | Оце так поталанило! |
| У всьому удача в нього. | У всьому йому щастить. |
АЛЕ:
вдача — характер, натура, темперамент.
У мого батька горда вдача.
спрощення в групах приголосних
Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає.
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Благополучний чи щасливий?
«Фактичні результати перельоту, благополучна посадка важкої двомоторної машини в районі боліт і озер... — неперевершений приклад високої майстерності, доблесті», — читаємо в журналі. Виникає питання: яка потреба була вдаватися в цій фразі до старослов'янізму благополучна? Старослов'янізмами звичайно користуються тоді, коли хочуть надати фразі тону іронії або, навпаки, врочистості, але ні того, ні того нема в наведеній на початку фразі, тому тут більше підходять українські відповідники щасливий, щасний, безпечний (коли йдеться про особу): «Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці» (М. Коцюбинський); «Нехай Бог дає тобі щасну годину» (Ганна Барвінок); «Будьте безпечні!» (Словник за редакцією А. Кримського). Те саме можна сказати про прислівник благополучно, який витискує з мовного вжитку прислівник щасливо: «Усі підводи благополучно перейшли колію, пропустили зустрічний поїзд», — а тим часом у живому мовленні чуємо: «Прощавайте, щасливо доїхати!»
Таким же, без потреби, штучно занесеним у нашу повсякденну мову, є близький до прикметника благополучний іменник благополуччя, що часто трапляється на сторінках періодичних і неперіодичних видань, але не чується в живому народному мовленні: «Це тільки видимість благополуччя». Якщо поминути суто стилістичні потреби, — збереження прямої мови персонажа твору, бажання надати фразі канцелярського або іронічного звучання, — не слід послугуватись цим іменником, а тим більше надуживати ним, бо маємо відомі українські відповідники: щастя («Де відвага, там і щастя». — Прислів'я), добробут («Буде на сторожі добробуту народного стояти». — П. Куліш), гаразд («Живуть собі люди в добрі та гаразді». — Словник за редакцією А. Кримського).
Таким же, без потреби, штучно занесеним у нашу повсякденну мову, є близький до прикметника благополучний іменник благополуччя, що часто трапляється на сторінках періодичних і неперіодичних видань, але не чується в живому народному мовленні: «Це тільки видимість благополуччя». Якщо поминути суто стилістичні потреби, — збереження прямої мови персонажа твору, бажання надати фразі канцелярського або іронічного звучання, — не слід послугуватись цим іменником, а тим більше надуживати ним, бо маємо відомі українські відповідники: щастя («Де відвага, там і щастя». — Прислів'я), добробут («Буде на сторожі добробуту народного стояти». — П. Куліш), гаразд («Живуть собі люди в добрі та гаразді». — Словник за редакцією А. Кримського).
благополуччя
Правильніше:
щастя, добробут, гаразд
Словник-антисуржик.
Щастя посміхнулося суперниці
Правильніше:
Щастя усміхнулося суперниці
пройматися (сповнюватися) радістю (щастям)
Правильніше:
розквітати душею (серцем)
Мова – не калька: словник української мови