ЩАСЛИВА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть скалькований прикметник обнадійливий на стилістично правильний варіант: багатонадійний, щасливий, святий.

Або перебудуйте речення, використавши подавати надію, підбадьорювати.

Правильніше: щаслива пора життя

Правильніше: випала щаслива карта

Правильніше: народитися в сорочці ; народитися під щасливою зіркою

Правильніше: Вселяти впевненість у щасливій дорозі

Правильніше: дні медові

Правильніше: щасливий кінець

Правильніше: щасливий кінець

Правильніше: щасливої дороги!

Правильніше: завдяки щасливій нагоді; як на щастя

Правильніше: на щастя; на удачу; навмання; на відчай; на пропаде; на щасливого долю; на галай-балай; як бог пошле

Правильніше: ощасливити кого

Правильніше: на сьомому небі

Правильніше: бажаю (зичу) щасливого нового року! хай щастить у новому році!

Правильніше: бути на сьомому небі

Правильніше: щасливі (забезпечені) сім'ї

Правильніше: щасливий кінець

Замініть скалькований прикметник благополучний на стилістично правильний варіант: щасливий, щасний, вдалий.

Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає.
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).

«Фактичні результати перельоту, благополучна посадка важкої двомоторної машини в районі боліт і озер... — неперевершений приклад високої майстерності, доблесті», — читаємо в журналі. Виникає питання: яка потреба була вдаватися в цій фразі до старослов'янізму благополучна? Старослов'янізмами звичайно користуються тоді, коли хочуть надати фразі тону іронії або, навпаки, врочистості, але ні того, ні того нема в наведеній на початку фразі, тому тут більше підходять українські відповідники щасливий, щасний, безпечний (коли йдеться про особу): «Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці» (М. Коцюбинський); «Нехай Бог дає тобі щасну годину» (Ганна Барвінок); «Будьте безпечні!» (Словник за редакцією А. Кримського). Те саме можна сказати про прислівник благополучно, який витискує з мовного вжитку прислівник щасливо: «Усі підводи благополучно перейшли колію, пропустили зустрічний поїзд», — а тим часом у живому мовленні чуємо: «Прощавайте, щасливо доїхати!»
Таким же, без потреби, штучно занесеним у нашу повсякденну мову, є близький до прикметника благополучний іменник благополуччя, що часто трапляється на сторінках періодичних і неперіодичних видань, але не чується в живому народному мовленні: «Це тільки видимість благополуччя». Якщо поминути суто стилістичні потреби, — збереження прямої мови персонажа твору, бажання надати фразі канцелярського або іронічного звучання, — не слід послугуватись цим іменником, а тим більше надуживати ним, бо маємо відомі українські відповідники: щастя («Де відвага, там і щастя». — Прислів'я), добробут («Буде на сторожі добробуту народного стояти». — П. Куліш), гаразд («Живуть собі люди в добрі та гаразді». — Словник за редакцією А. Кримського).

Правильніше: успішний, вдалий, удатний, щасливий

Правильніше: щасливий