ШУХЛЯДА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Дехто не розрізняє значень цих слів і вживає часто ящик і там, де в літературній мові узвичаїлося одне з двох інших. Наприклад, деякі мовці вживають словосполучення поштовий ящик, ящик письмового стола, літературна мова — поштова скринька, шухляда письмового стола.
Ящик — це здебільшого прямокутний, часто дерев'яний предмет для зберігання або перевезення інших предметів. Він може бути з кришкою і без неї (наприклад, ящик для квітів). Ящик є самостійним предметом, а не складовою частиною якихось меблів і т. ін. «Лікар втягнув до кімнати дерев'яний ящик». «… Підводи гуркотіли і гуркотіли в темряві. На повнім галопі підскакуючи до висоти і з ходу розвертаючись, вони звалювали в купу набиті мінами ящики і знову гнали по новий вантаж». (З творів О. Гончара.) «У млині, наче мильна піна, плавала крупчатка: з незакритих вчасно ящиків, крізь проламані дошки в стіні і через двері її виносило на подвір'я». (А. Шиян.) «Я дивлюсь на невеличку крамничку, при вході до якої товпляться наші солдати. У кожного з них під пахвою диктовий ящик». (П. Колесник.) «На високій пожежній вежі ходить вартовий з гвинтівкою і пильнує небо. Під вербами стоять військові машини, замасковані гіллям. Бійці вивантажують якісь ящики». (Григорій Тютюнник.)
Скринька найчастіше має два значення. Передусім так позначають висячий ящик (наприклад, поштова скринька, скринька для скарг і пропозицій, скринька для запитань і т. ін.). Здебільшого скринька має отвір, крізь нього туди вкидають предмети, для яких вона призначена. «…Марта Кирилівна зітхнула з самої глибочини грудей. Вона запечатала лист, однесла сама і вкинула в поштову скриньку». (І. Нечуй-Левицький.) «Найлегше було вкинути листівку до поштової скриньки». (Ірина Вільде.) «Двері загули, затріщали, але не відчинились. Замість них відчинилася маленька поштова скринька». (В. Собко.) «Нашим фахівцям торговельної справи варто було б у Копенгагена та інших європейських міст перейняти досвід вуличних скриньок-автоматів. Опустивши відповідну монету, ви можете одержати сірники, цигарки, цукерки, дрібні галантерейні та аптечні товари». (Л. Дмитерко.) «Виборець іде до виборчої скриньки і опускає в неї виборчий бюлетень». (З газети.) «На відповідь з дому я почав чекати, тільки-но вкинув свого листа до поштової скриньки». (І. Муратов.)
Друге значення слова скринька — «маленька скриня», «дерев'яний чи залізний ящик з ручкою, ящик-чемодан». Наприклад: «Жук устав; витяг скриньку з-під кроваті; вийняв запасний тютюн». (Панас Мирний.) «Велике приміщення було заставлене вузькими похилими столами з проходом посередині. На столах лежали скриньки з безліччю кліток. Очевидно, то були окремі комірки для літер». (Ірина Вільде.) «З села йде юрба людей з клуночками, скриньками». (Ю. Яновський.) «З самого ранку я взяв свою скриньку з щітками й гуталіном і пішов до міста». (Л. Смілянський.)
А шухлядою називають висувний ящик, який є частиною меблів — шафи, комода, стола, буфета і т. ін. «Шухляди його [Івана] стола виповнені були паперами з синіми рядками й наситили хатнє повітря специфічним запахом». (М. Коцюбинський.) «Каминецький вийняв з шухляди стола, як видно, наперед відкладену книгу, простягнув її Бронкові, а потім наче придержав». (Ірина Вільде.) «Він [Саксаганський] знайомить гостя з дружиною, запрошує сісти в крісло і, моргнувши до Ніни Митрофанівни, мовляв, як там з вечерею, треба гостя пригостити! — дістає з шухляди письмового столу цілий оберемок фотографій». (Ю. Мартич.) «Для творчого натхнення Ф. Шіллеру був необхідний запах гнилих яблук. Тому він постійно тримав такі яблука в шухляді свого робочого стола». (З газети.) «Щойно за ним зачинилися двері, як Марко схопився з місця, кинувся до шухляд, де в Луки валялося багато старих ключів». (І. Микитенко.) «Коли урок було вивчено, Юрко дістав із шухлядки тоненький синій зошит і розгорнув його». (О. Донченко.) «Фролов відчинив шухляду письмового стола і витяг звідти купу рисунків». (Д. Ткач.) «Я сідаю за товстоногий графський стіл, а голова комбіду з шухляди дістає червону китайку, розстелює її, і в … мене на душі стає одразу урочисто». (М. Стельмах.) «Наринський потер долонями обличчя, ніби вмиваючись, і, не глянувши на головного інженера, висунув шухляду». (Ю. Шовкопляс.) «Ситник дістав з бічної шухляди якісь папери». (С. Журахович.)
Порівняймо ще приклад, в якому яскраво відбиті різні значення слів ящик і шухляда: «Цей талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв. Взимку в неї по шухлядах різні пакетики з насінням, навесні — на всіх вікнах розсада у ящиках та горнятках, а зараз — грядки квітів, що все подвір'я веселять». (О. Гончар.)

Найбільш «українським» серед іменників цієї тематичної групи навчальне видання «Антисуржик» називає слово скриня, яке вживалося в нас на позначення виду меблів, а також посудини у млині, куди падає борошно. Ще порівняно недавно скриня була майже в кожній хаті: у ній зберігали одяг, коштовні речі. Слово увійшло у прислів'я «Добра (мудра) господиня, коли повна скриня».
Скринькою сьогодні звуть малу скриню. До неї, спеціально обладнаної (має насамперед отвір), вкидають кореспонденцію. З цим словом існують сполучення поштова скринька, скринька для скарг і пропозицій, скринька для запитань, скринька для бюлетенів тощо. Шухляда – це висувний ящик, що вважається частиною меблів (шафи, стола, буфета). У шухлядах можна тримати ножі, ложки, виделки, ключі, зошити, інші дрібні предмети, туди складають білизну.
Слово ящик відоме в українській мові, але, як засвідчує Словник Бориса Грінченка, воно ще в позаминулому столітті вживалося в значеннях: а) частина воза; б) кухлик. Сьогодні такі значення майже втратилися, натомість розвинулися інші. Цю лексему рекомендують нині використовувати в розумінні «дерев'яний предмет для зберігання або перевезення речей».
Багато хто не розрізняє змісту слів ящик, скринька, шухляда і вживає ящик там, де в літературній мові узвичаїлися інші іменники. Неправильно: поштовий ящик, ящик письмового стола. Треба: поштова скринька, шухляда письмового стола.

Правильніше: покласти в довгу шухляду

Правильніше: зволікати; відсувати (відкладати, пускати) на безрік (безвік, надовго); відкладати на миколи (до грецьких календ, на турецький великдень); відкладати в довгу шухляду

Правильніше: Покласти в шухляду