ЧАСІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
у скорому часі
Правильніше:
незабаром, невзабарі; скоро; незадовго; через (за) недовгий час
Мова – не калька: словник української мови
важливий для даного часу; вчасний
Правильніше:
на часі
Мова – не калька: словник української мови
у найближчому часі
Правильніше:
найближчим часом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у саму пору
Правильніше:
якраз на часі
Мова – не калька: словник української мови
трохи згодом
Правильніше:
по [якомусь] часі
Мова – не калька: словник української мови
несвоєчасно
Правильніше:
не на часі
Мова – не калька: словник української мови
назріває криза
Правильніше:
криза наспіває (наближається); криза на часі (на порозі); заноситься на кризу
Мова – не калька: словник української мови
актуально
Правильніше:
на часі
Мова – не калька: словник української мови
актуальний
Правильніше:
злободенний; назрілий; той, що на часі; важливий; пекучий; болючий; животрепетний
Мова – не калька: словник української мови
в скорому часі
Правильніше:
невдовзі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
У скорому часі
Правильніше:
Незабаром, скоро, невдовзі
В скорому часі
Правильніше:
Невдовзі
у мирний час
Правильніше:
за мирних часів; за мирного часу; мирними часами; у (під) мирний час
Мова – не калька: словник української мови
в останній час (раз)
Правильніше:
востаннє; останнім часом; останнього часу; останніми часами
Мова – не калька: словник української мови
у часи кого (чого)
Правильніше:
за кого; за часів кого (чого); під що; під час чого
Мова – не калька: словник української мови
у попередні часи
Правильніше:
за попередніх (давніших, колишніх) часів; попередніми часами; давніших літ
Мова – не калька: словник української мови
у наш час
Правильніше:
тепер; за нашого часу; за наших часів; за наших днів; за нас
Мова – не калька: словник української мови
у найближчий час; от-от, ось-ось
Правильніше:
найближчим часом; найближчого часу; незабаром, невдовзі; у найближчі роки; найближчими роками; з хвилини на хвилину
Мова – не калька: словник української мови
у більш віддалені часи
Правильніше:
за давніх часів; у давніших часах
Мова – не калька: словник української мови
порою
Правильніше:
часом; інколи, деколи, іноді, коли-не-коли, вряди-годи; зрідка; час від часу; нечасто
Мова – не калька: словник української мови
іноді; зрідка; час від часу
Правильніше:
інколи; часом; коли-не-коли; як коли; подекуди
Мова – не калька: словник української мови
Орудний відмінок часу
Ми вже бачили вище, як широко використовується в українській мові родовий відмінок, щоб означити час, але для цього часто вживається й орудний відмінок: «Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою» (П. Куліш); «Щасливою годиною козак уродився» (Б. Грінченко); «Коли ж тебе, матінко, дожидати в гості — чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами?» (І. Нечуй-Левицький); «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами» (з живих уст).
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
час від часу не легше
Правильніше:
що далі, то гірше (то важче); що година, то й новий клопіт (то й нові прикрощі)
Мова – не калька: словник української мови
час від часу
Правильніше:
час до часу; від часу до часу; вряди-годи
Мова – не калька: словник української мови
у який час?
Правильніше:
якого часу?
Мова – не калька: словник української мови
у свій час
Правильніше:
свого часу
Мова – не калька: словник української мови
у нічний час
Правильніше:
уночі; нічною порою (добою); нічної доби; нічного часу; о нічній порі
Мова – не калька: словник української мови
у любий час
Правильніше:
будь-якого часу; у будь-який час; першого-ліпшого часу; першої-ліпшої часини; кожного часу; коли хочете; коли завгодно; будь-коли; повсякчас
Мова – не калька: словник української мови
у літній час
Правильніше:
літньої пори (доби); літнього часу; улітку, уліті, літком
Мова – не калька: словник української мови
у визначений час
Правильніше:
у певний (визначений) час; певного часу
Мова – не калька: словник української мови
протягом невеликого часу
Правильніше:
не за великий час
Мова – не калька: словник української мови
протягом довгого часу
Правильніше:
довший час
Мова – не калька: словник української мови
по теперішніх часах
Правильніше:
як на тепер; як на ці (теперішні часи)
Мова – не калька: словник української мови
не в наш час
Правильніше:
не за наших часів; не за нас; не за нашої пам'яті
Мова – не калька: словник української мови
за останній час
Правильніше:
останнім часом
Мова – не калька: словник української мови
за (в) останній час
Правильніше:
останнім часом
Мова – не калька: словник української мови
з давніх-давен; з давніх пір
Правильніше:
віддавна, здавна; з (від) давнього часу (давніх часів); з давньої давнини; з давнього-давна
Мова – не калька: словник української мови
епоха (період) розквіту
Правильніше:
доба (час, часи, роки) розквіту; золотий вік
Мова – не калька: словник української мови
доволі довгий час
Правильніше:
чималий час; чимала година; чимало часу
Мова – не калька: словник української мови
відповідати вимогам часу
Правильніше:
іти в парі з часом
Мова – не калька: словник української мови
від часу до часу
Правильніше:
час від часу
Мова – не калька: словник української мови
від випадку до випадку; час від часу
Правильніше:
принагідно; вряди-годи, коли-не-коли
Мова – не калька: словник української мови
вистачає часу
Правильніше:
маємо час
Мова – не калька: словник української мови
випередити свій час
Правильніше:
піднестися над своїм часом
Мова – не калька: словник української мови
в один і той же час
Правильніше:
одночасно, водночас; в один час; у той самий час; того самого часу
Мова – не калька: словник української мови
в найближчий час
Правильніше:
незабаром, невдовзі, найближчим часом
Мова – не калька: словник української мови
в кращі часи
Правильніше:
за ліпших часів
Мова – не калька: словник української мови
Останнім часом і за останній час, в останній час
Перевірте за контекстом можливість замінити нехарактерні для української мови скальковані вислови за останній час, в останній час стилістично правильним: останнім часом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В останній час тривають дискусії щодо скасування мораторію на продаж землі. | Останнім часом тривають дискусії щодо скасування мораторію на продаж землі. |
Згодом і з часом, через (деякий, якийсь, певний) час
Замініть конструкцію через (деякий, якийсь, певний) час, з часом, якщо не мовиться про час у хвилинах, годинах, добах тощо, на стилістично кращий варіант: згодом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| З часом можна буде говорити про оновлений почерк команди. | Згодом можна буде говорити про оновлений почерк команди. |
АЛЕ:
Програма автоматично вимикає комп'ютер через певний час, заданий користувачем.
Свого часу і у свій час
Конструкцію у свій час, коли мовиться про певний період у минулому чи майбутньому, замініть стилістично кращим варіантом: свого часу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У свій час він також мріяв стати космонавтом. | Свого часу він також мріяв стати космонавтом. |
Незабаром, невдовзі, найближчим часом і у найближчий час
Замініть конструкцію у найближчий час на стилістично кращу: незабаром, невдовзі, найближчим часом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У найближчий час гривня зміцниться, але не до тих позицій, з яких почала падати. | Найближчим часом гривня зміцниться, але не до тих позицій, з яких почала падати. |
Час від часу, вряди-годи і від часу до часу
Замініть скальковану конструкцію від часу до часу на стилістично кращий варіант: час від часу, вряди-годи.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Навчання «від часу до часу», або Над чим замислюється кожна вагітна студентка… | Навчання «час від часу», або Над чим замислюється кожна вагітна студентка… |
у найближчий час
Правильніше:
найближчим часом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
сподіватися кращих часів
Правильніше:
сподіватися на кращі часи
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за останній час
Правильніше:
останнім часом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
від часу до часу
Правильніше:
час від часу
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Непорозуміння з часом
Визначати час треба точно, тут не може бути двозначності, бо інакше не тільки спізнятимуться, а то й зовсім не зустрінуться на побаченні закохані, ба й поїзди не зможуть рухатись однією залізничною колією нормально й безпечно. Це відомо на всій планеті, і кожна мова має своє усталене з діда-прадіда визначення часу. Кожна, крім... української. Справді-бо, як ми визначаємо години доби? Наведемо кілька прикладів:
Лисиче за Дінцем... де висне дим заводу,
музика у садку та поїзд в сім годин...
— писав ранній В. Сосюра; «Завтра об одинадцятій... на мене чекатиме інженер», — пише Ю. Смолич. То як передати російське в семь часов, в одиннадцать часов — у сім годин, в одинадцять годин чи о сьомій годині, об одинадцятій годині?
Щоб знайти правильну відповідь, у таких випадках удаються звичайно до словників. Розгортаємо найавторитетніший — Українсько-російський словник, том І, видання Академії наук УРСР і на сторінці 340 під словом година читаємо ілюстративні приклади: «не пізніше трьох годин (третьої години) — не позже трех часов»; «о першій годині дня — в час дня»; а вже вислів «о другій годині дня» перекладено «во втором часу дня» і «в два часа дня». Чому тоді вислів «о першій годині» не має другого відповідника — в первом часу, як то має друга година? Де тут логіка, де правильний варіант і як бути диспетчерові, коли йому подають відомості, що поїзд номер такий-ось прибуває на станцію о другій годині? Адже диспетчерові неоднаково, означає це російське «в два часа» чи «во втором часу», бо він тут може так наплутати, що доведеться відповідати перед законом!
Цю невиразність у позначенні часу Українсько-російський словник успадкував від академічного Російсько-українського словника за редакцією А. Кримського, де в 1-му томі на 51 сторінці стоїть: «в пятом часу — о п'ятій годині» навіть без другого значення «в пять часов». Отже, виникає практична потреба розмежувати в нашій мові ці далеко не тотожні поняття «в пять часов» і «в пятом часу».
З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню» (М. Коцюбинський); «О п'ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський); «О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати» (Панас Мирний). Так на цій формі й треба стати, взявши її за норму й рішуче уникаючи хибних висловів у п'ять годин, у шість годин тощо.
А як передати українською мовою неточні визначення: в пятом часу, в шестом? Академічний Українсько-російський словник до вислову «бути на п'яту годину» має переклад — «быть к пяти часам». Мені здається, що тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на, додавши й такий варіант перекладу: «быть в пятом часу». Кажем-бо: «П'ять хвилин на п'яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю».
Не треба допускати паралелізму форм типу не пізніш трьох годин і не пізніш третьої години, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними, отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів «не пізніш як о третій годині». Кількісними числівниками треба користуватись тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: «Ми працюємо тепер тільки сім годин», «Поїзд долає цю відстань за дві години».
Так само слід унормувати й визначення часу за частинами години, відкинувши хибні вислови, що інколи трапляються в поточній літературі, як пів третьої, без десяти третя, а взявши за єдине правильне: пів на третю (Українсько-російський словник АН УРСР), за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин залишилось до третьої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на третю й пів до третьої.
Звісно, важко відразу перейти до правильного й точного визначення часу після тієї розбіжності й хаосу в письмовій та усній практиці, з чим уже ми навіть звиклись, але треба колись покласти цьому край і, нарешті, створити певні норми визначення часу, що за самою своєю природою потребує точності. Тут неабияк можуть допомогти своїми творами письменники й журналісти, систематичне видання словників і сумлінне редагування всіх видань.
Лисиче за Дінцем... де висне дим заводу,
музика у садку та поїзд в сім годин...
— писав ранній В. Сосюра; «Завтра об одинадцятій... на мене чекатиме інженер», — пише Ю. Смолич. То як передати російське в семь часов, в одиннадцать часов — у сім годин, в одинадцять годин чи о сьомій годині, об одинадцятій годині?
Щоб знайти правильну відповідь, у таких випадках удаються звичайно до словників. Розгортаємо найавторитетніший — Українсько-російський словник, том І, видання Академії наук УРСР і на сторінці 340 під словом година читаємо ілюстративні приклади: «не пізніше трьох годин (третьої години) — не позже трех часов»; «о першій годині дня — в час дня»; а вже вислів «о другій годині дня» перекладено «во втором часу дня» і «в два часа дня». Чому тоді вислів «о першій годині» не має другого відповідника — в первом часу, як то має друга година? Де тут логіка, де правильний варіант і як бути диспетчерові, коли йому подають відомості, що поїзд номер такий-ось прибуває на станцію о другій годині? Адже диспетчерові неоднаково, означає це російське «в два часа» чи «во втором часу», бо він тут може так наплутати, що доведеться відповідати перед законом!
Цю невиразність у позначенні часу Українсько-російський словник успадкував від академічного Російсько-українського словника за редакцією А. Кримського, де в 1-му томі на 51 сторінці стоїть: «в пятом часу — о п'ятій годині» навіть без другого значення «в пять часов». Отже, виникає практична потреба розмежувати в нашій мові ці далеко не тотожні поняття «в пять часов» і «в пятом часу».
З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню» (М. Коцюбинський); «О п'ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський); «О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати» (Панас Мирний). Так на цій формі й треба стати, взявши її за норму й рішуче уникаючи хибних висловів у п'ять годин, у шість годин тощо.
А як передати українською мовою неточні визначення: в пятом часу, в шестом? Академічний Українсько-російський словник до вислову «бути на п'яту годину» має переклад — «быть к пяти часам». Мені здається, що тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на, додавши й такий варіант перекладу: «быть в пятом часу». Кажем-бо: «П'ять хвилин на п'яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю».
Не треба допускати паралелізму форм типу не пізніш трьох годин і не пізніш третьої години, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними, отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів «не пізніш як о третій годині». Кількісними числівниками треба користуватись тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: «Ми працюємо тепер тільки сім годин», «Поїзд долає цю відстань за дві години».
Так само слід унормувати й визначення часу за частинами години, відкинувши хибні вислови, що інколи трапляються в поточній літературі, як пів третьої, без десяти третя, а взявши за єдине правильне: пів на третю (Українсько-російський словник АН УРСР), за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин залишилось до третьої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на третю й пів до третьої.
Звісно, важко відразу перейти до правильного й точного визначення часу після тієї розбіжності й хаосу в письмовій та усній практиці, з чим уже ми навіть звиклись, але треба колись покласти цьому край і, нарешті, створити певні норми визначення часу, що за самою своєю природою потребує точності. Тут неабияк можуть допомогти своїми творами письменники й журналісти, систематичне видання словників і сумлінне редагування всіх видань.
у найближчий час
Правильніше:
найближчим часом
Словник-антисуржик.
за останній час
Правильніше:
останнім часом
Словник-антисуржик.
від часу до часу
Правильніше:
час від часу
Словник-антисуржик.
Від часу до часу
Правильніше:
Час від часу
Який часами набирає
Правильніше:
Який часом набирає
В останній час
Правильніше:
Останнім часом
В інший час
Правильніше:
Іншим часом
Сподіватися кращих часів
Правильніше:
Сподіватися на кращі часи
Довгий час грабували
Правильніше:
Протягом тривалого часу грабували
якщо позволить час
Правильніше:
якщо (коли) матиму час; якщо матиму коли; як буде коли
Мова – не калька: словник української мови
якраз у той час
Правильніше:
саме тоді (тепер); саме під той час
Мова – не калька: словник української мови
як грім серед ясного наба
Правильніше:
як грім з ясного неба; як грім ясенний; і в погоду грім часом ударить
Мова – не калька: словник української мови
я дуже зайнятий
Правильніше:
мені дуже ніколи (нема коли, ніколиться); мені (у мене) геть (зовсім) нема часу; я зовсім не маю часу
Мова – не калька: словник української мови
щасливий час
Правильніше:
дні медові
Мова – не калька: словник української мови
чим менше часу, тим важче
Правильніше:
що менше часу, то важче
Мова – не калька: словник української мови
через малий відрізок часу; дуже швидко
Правильніше:
по хвилині (хвилі)
Мова – не калька: словник української мови
через деякий час
Правильніше:
незабаром, невдовзі; згодом; за (через) якийсь час
Мова – не калька: словник української мови
через відсутність часу
Правильніше:
за браком часу; через брак часу; не маючи часу
Мова – не калька: словник української мови
часом і дурень правду каже
Правильніше:
як коли й дурне правду тне
Мова – не калька: словник української мови
час, що (який) витрачається на ремонт
Правильніше:
час, витрачений на ремонт
Мова – не калька: словник української мови
час, коли навесні тане сніг
Правильніше:
відталь
Мова – не калька: словник української мови
час, коли гріє сонце
Правильніше:
вигріви
Мова – не калька: словник української мови
час роїння бджіл
Правильніше:
рійба, ройовиця
Мова – не калька: словник української мови
час пройшов незамітно
Правильніше:
час минув непомітно; час і не змигнувся
Мова – не калька: словник української мови
час появи першого льоду
Правильніше:
перволіддя
Мова – не калька: словник української мови
час перед обідом
Правильніше:
передобідній (передобідяний) час; передобідня пора (година, часина); передобіддя, надобіддя; переобідок
Мова – не калька: словник української мови
час перед жнивами
Правильніше:
переджнив'я
Мова – не калька: словник української мови
час перед вечором
Правильніше:
підвечірок; підвечір; підвечір'я; надвечір'я
Мова – не калька: словник української мови
час опадання листя
Правильніше:
листопад; падолист
Мова – не калька: словник української мови
час на роздуми
Правильніше:
час, щоб обміркувати
Мова – не калька: словник української мови
час минає
Правильніше:
час іде
Мова – не калька: словник української мови
час летить стрілою
Правильніше:
і час не змигнеться
Мова – не калька: словник української мови
час косьби
Правильніше:
косовиця
Мова – не калька: словник української мови
час іде швидко
Правильніше:
час швидко минає (збігає, упливає); час лине [хутко, пругко]
Мова – не калька: словник української мови
час зупинився
Правильніше:
час загубив крок
Мова – не калька: словник української мови
час згрібання сіна
Правильніше:
гребовиця
Мова – не калька: словник української мови
час жнив
Правильніше:
жнива
Мова – не калька: словник української мови
час до сходу сонця
Правильніше:
досхідна пора (доба)
Мова – не калька: словник української мови
час до півночі
Правильніше:
передпівніч
Мова – не калька: словник української мови
час голодування
Правильніше:
голоднеча, голодня, голодівля
Мова – не калька: словник української мови
час – найкращий лікар
Правильніше:
минає все, мине й це
Мова – не калька: словник української мови
це займе (потребує) багато часу
Правильніше:
це багато візьме (відбере, забере) часу; на це багато піде часу
Мова – не калька: словник української мови
утрачений час
Правильніше:
згаяний (змарнований, марно витрачений, пропащий) час
Мова – не калька: словник української мови
усьому свій час
Правильніше:
усякому овочу свій час; на все свій час
Мова – не калька: словник української мови
усе приходить вчасно для того, хто вміє чекати
Правильніше:
хто жде, той діждеться; чекай, аж час прийде
Мова – не калька: словник української мови
убити час
Правильніше:
загубити (згубити, згаяти, загаяти, прогаяти) час
Мова – не калька: словник української мови
у ході обговорення
Правильніше:
під час обговорення
Мова – не калька: словник української мови
у той час
Правильніше:
на (під) цю пору; тоді
Мова – не калька: словник української мови
у той час як…
Правильніше:
тоді як…
Мова – не калька: словник української мови
у той же час
Правильніше:
одночасно; водночас
Мова – не калька: словник української мови
у той же час
Правильніше:
водночас, одночасно, рівночасно; саме тоді
Мова – не калька: словник української мови
у сам (самий) раз
Правильніше:
в акурат, акурат; якраз; влучно; саме в час; саме враз; учасно; упору; у міру; саме добре
Мова – не калька: словник української мови
у робочий час
Правильніше:
під робочу пору
Мова – не калька: словник української мови
у нього не було часу
Правильніше:
він не мав часу; він не мав коли; йому не було коли; йому ніколи було; йому ніколилося
Мова – не калька: словник української мови
у ногу з часом
Правильніше:
крок у крок з часом
Мова – не калька: словник української мови
у недобрий час
Правильніше:
при лихій годині
Мова – не калька: словник української мови
у наші дні
Правильніше:
за наших днів; за нашого часу
Мова – не калька: словник української мови
у моєму розпорядженні година часу
Правильніше:
маю годину часу
Мова – не калька: словник української мови
у майбутньому; пізніше; колись
Правильніше:
з часом; іншим часом
Мова – не калька: словник української мови
у зручний час
Правильніше:
при добрій нагоді
Мова – не калька: словник української мови
у зимовий час
Правильніше:
зимової пори (доби); узимі, узимку
Мова – не калька: словник української мови
у даний момент (час); у цю хвилину
Правильніше:
у (на) цей (той) момент (час); у цю (ту) мить; під ту мить (хвилину); цієї миті; зараз; наразі
Мова – не калька: словник української мови
у всякий час
Правильніше:
повсякчасно
Мова – не калька: словник української мови
у вільний час
Правильніше:
на дозвіллі
Мова – не калька: словник української мови
у будь-який час (хвилину, момент); завжди
Правильніше:
кожної хвилини; будь-коли
Мова – не калька: словник української мови
тяжкі часи
Правильніше:
лиха година; тісні часи
Мова – не калька: словник української мови
тягнути час
Правильніше:
зволікати час
Мова – не калька: словник української мови
треба негайно щось робити (виконувати)
Правильніше:
час не жде
Мова – не калька: словник української мови
тратити час
Правильніше:
даремно гаяти (гайнувати, марнувати) час
Мова – не калька: словник української мови
точно у визначений час
Правильніше:
хвилина в хвилину
Мова – не калька: словник української мови
той, що був до теперішнього часу
Правильніше:
дотеперішній
Мова – не калька: словник української мови
той, що був до недавнього часу
Правильніше:
донедавній
Мова – не калька: словник української мови
те, що вимагає багато часу для завершення
Правильніше:
довга пісня
Мова – не калька: словник української мови
сприятливий час
Правильніше:
слушний час
Мова – не калька: словник української мови
скільки часу витрачено
Правильніше:
скільки часу згаяно
Мова – не калька: словник української мови
самим ближчим часом
Правильніше:
якнайшвидше
Мова – не калька: словник української мови
робочий час
Правильніше:
робочі години
Мова – не калька: словник української мови
раціонально використовувати час
Правильніше:
ловити кожну хвилину
Мова – не калька: словник української мови
ранній час
Правильніше:
зарання, позаранок
Мова – не калька: словник української мови
пуста трата часу
Правильніше:
марнування (гайнування) часу; марна трата часу
Мова – не калька: словник української мови
пройде деякий час
Правильніше:
мине якийсь час
Мова – не калька: словник української мови
пройде (мине) дуже багато часу
Правильніше:
кістки травою поростуть
Мова – не калька: словник української мови
проводити час у розмовах з ким-небудь
Правильніше:
полупити зуби
Мова – не калька: словник української мови
проводити час у розвагах; нічим не займатися
Правильніше:
ганяти вітер по вулицях (по світу)
Мова – не калька: словник української мови
пробив мій час
Правильніше:
настав мій час
Мова – не калька: словник української мови
прийшов час
Правильніше:
настав час
Мова – не калька: словник української мови
приближати до тих часів
Правильніше:
отодішнювати
Мова – не калька: словник української мови
при перевозці
Правильніше:
під час перевозу; перевозячи
Мова – не калька: словник української мови
при заключенні договору
Правильніше:
під час складання договору (угоди); складаючи договір (угоду)
Мова – не калька: словник української мови
потребує багато часу
Правильніше:
візьме багато часу
Мова – не калька: словник української мови
пора по домах
Правильніше:
час додому
Мова – не калька: словник української мови
поки що; тим часом
Правильніше:
наразі
Мова – не калька: словник української мови
по всякому буває
Правильніше:
то з маком, то з таком; коли густо, а коли й пусто; часом з квасом, порою з водою
Мова – не калька: словник української мови
плин часу
Правильніше:
часоплин
Мова – не калька: словник української мови
пізній час ночі
Правильніше:
глупа ніч
Мова – не калька: словник української мови
під час обіду
Правильніше:
при обіді
Мова – не калька: словник української мови
під час нового місяця
Правильніше:
на молодику
Мова – не калька: словник української мови
під час виконання вимірювання
Правильніше:
під час вимірювання
Мова – не калька: словник української мови
передобідній час
Правильніше:
передобіддя
Мова – не калька: словник української мови
останній час пробив
Правильніше:
остання година прийшла
Мова – не калька: словник української мови
одержати відмову під час сватання
Правильніше:
дістати (покуштувати, схопити) печеного гарбуза
Мова – не калька: словник української мови
несистематично
Правильніше:
прихапцем; інколи, іноді; уривками; від часу до часу
Мова – не калька: словник української мови
немає можливості вільно тратити час
Правильніше:
кожна хвилина дорога
Мова – не калька: словник української мови
незапам'ятні часи
Правильніше:
передвік
Мова – не калька: словник української мови
не маю часу на читання
Правильніше:
не маю часу читати
Мова – не калька: словник української мови
не все котові масниця, буде й великий піст
Правильніше:
і на пса прийде зима; до часу дзбанок воду носить; минули роки, що розпирали боки
Мова – не калька: словник української мови
не вистачить часу
Правильніше:
забракне часу
Мова – не калька: словник української мови
не в добрий час
Правильніше:
у лиху годину (пору)
Мова – не калька: словник української мови
настав момент, що є сигналом до чого-небудь
Правильніше:
час пробив (настав)
Мова – не калька: словник української мови
найближчим часом
Правильніше:
з години на годину; незабаром
Мова – не калька: словник української мови
назначений час
Правильніше:
визначений (призначений) час; визначені (призначені) години
Мова – не калька: словник української мови
назавжди
Правильніше:
на вічні часи
Мова – не калька: словник української мови
наверстати втрачений час
Правильніше:
надолужити втрачений (страчений, згаяний, загаяний) час
Мова – не калька: словник української мови
на той час
Правильніше:
на ту пору; натоді
Мова – не калька: словник української мови
на нинішній час
Правильніше:
як на тепер; на сьогодні
Мова – не калька: словник української мови
на даний час
Правильніше:
сьогодні
Мова – не калька: словник української мови
на все свій час
Правильніше:
порою сіно косять
Мова – не калька: словник української мови
море під час хвилювання
Правильніше:
море у хвилю
Мова – не калька: словник української мови
місцями пошкоджений
Правильніше:
часом понищений
Мова – не калька: словник української мови
між тим
Правильніше:
тим часом; у міжчасі
Мова – не калька: словник української мови
мені нікуди спішити
Правильніше:
я маю час
Мова – не калька: словник української мови
марнувати час
Правильніше:
ловити ґави
Мова – не калька: словник української мови
марно гаяти час
Правильніше:
товкти воду в ступі; переливати з пустого в порожнє; дурних у решето ловити
Мова – не калька: словник української мови
марно витрачати час; байдикувати
Правильніше:
решетом у воді зірки ловити; ловити мух; тинятися з кутка в куток (без діла, дарма)
Мова – не калька: словник української мови
марно витрачати зусилля, час на що-небудь
Правильніше:
розбивати лобом горіхи; носити (міряти, набирати) воду решетом
Мова – не калька: словник української мови
майже постійно (весь час)
Правильніше:
часто й (та) густо
Мова – не калька: словник української мови
людина, що захопила владу на короткий час
Правильніше:
каліф на годину
Мова – не калька: словник української мови
лиш би затягнути час
Правильніше:
аби день до вечора; аби згаяти час
Мова – не калька: словник української мови
кращі люди свого часу
Правильніше:
сіль землі
Мова – не калька: словник української мови
колись у минулому
Правильніше:
свого часу
Мова – не калька: словник української мови
коли необхідно буде в майбутньому
Правильніше:
свого часу
Мова – не калька: словник української мови
кожна хвилина дорога (на рахунку); час – гроші
Правильніше:
кожна хвилина на вагу; не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована)
Мова – не калька: словник української мови
кожен день і кожен час
Правильніше:
щодня й щогодини
Мова – не калька: словник української мови
іти в ногу з часом
Правильніше:
не відставати від життя (світу)
Мова – не калька: словник української мови
з'ясується (підтвердиться) в майбутньому
Правильніше:
покаже час (життя)
Мова – не калька: словник української мови
зручна година
Правильніше:
добра (сприятлива) година; добра нагода; слушний (нагідний) час
Мова – не калька: словник української мови
зовсім недовго; дуже короткий час
Правильніше:
без року тиждень (неділю, три дні); без тижня день
Мова – не калька: словник української мови
зовнішність буває обманчива
Правильніше:
зовнішній вигляд часом обманює; врода буває облудна; колос на глиняних ногах
Мова – не калька: словник української мови
зірковий час
Правильніше:
зоряна година
Мова – не калька: словник української мови
зв'язок часів
Правильніше:
перегук віків
Мова – не калька: словник української мови
зволікати час
Правильніше:
відтягати час
Мова – не калька: словник української мови
займатися дурницями
Правильніше:
марнувати час на дурниці
Мова – не калька: словник української мови
займатися дрібницями
Правильніше:
марнувати час на дрібниці; дрібничкувати, дріб'язкувати
Мова – не калька: словник української мови
за відсутністю (браком) часу
Правильніше:
через брак часу; за браком часу; не маючи часу; коли немає часу
Мова – не калька: словник української мови
за браком часу
Правильніше:
через брак часу
Мова – не калька: словник української мови
з яких пір?; якого часу?
Правильніше:
відколи?
Мова – не калька: словник української мови
з часом
Правильніше:
згодом
Мова – не калька: словник української мови
з цього часу
Правильніше:
відтепер
Мова – не калька: словник української мови
з того часу
Правильніше:
відтоді
Мова – не калька: словник української мови
з тих пір як; з того часу як
Правильніше:
відколи; відтоді як; з (від) того часу як
Мова – не калька: словник української мови
з плином часу
Правильніше:
дедалі
Мова – не калька: словник української мови
з незапам'ятних часів
Правильніше:
від часів адама і єви
Мова – не калька: словник української мови
з найдавніших часів; з минулого
Правильніше:
з сивини віків (століть)
Мова – не калька: словник української мови
з деяких пір
Правильніше:
з якогось (з котрогось, з певного) часу; від якогось часу
Мова – не калька: словник української мови
з великими затратами часу
Правильніше:
часозатратний
Мова – не калька: словник української мови
етап
Правильніше:
відтинок часу
Мова – не калька: словник української мови
дуже давно, за незапам'ятних часів
Правильніше:
як баба була дівкою; за царя бомка, як була земля тонка; за царя опенька, як земля була тоненька; за царя гороха (панька, тимка, митрохи, хмеля)
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато часу
Правильніше:
ціла вічність
Мова – не калька: словник української мови
дорожити часом
Правильніше:
ловити кожну хвилину
Мова – не калька: словник української мови
довший час
Правильніше:
тривалий час
Мова – не калька: словник української мови
довго
Правильніше:
тривалий час
Мова – не калька: словник української мови
до яких пір?
Правильніше:
до якого часу?; доки?
Мова – не калька: словник української мови
до цього часу
Правильніше:
на цю хвилину
Мова – не калька: словник української мови
до того часу
Правильніше:
доти
Мова – не калька: словник української мови
до тих пір, поки …
Правильніше:
доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; дотіль, докіль…; до того часу, поки… (аж поки…); аж доти
Мова – не калька: словник української мови
до тих пір
Правильніше:
доти; до того часу; до тієї пори
Мова – не калька: словник української мови
до теперішнього часу
Правильніше:
досі; донині
Мова – не калька: словник української мови
до слушного моменту
Правильніше:
до пори до часу
Мова – не калька: словник української мови
до сих пір
Правильніше:
досі; дотепер; до сього часу
Мова – не калька: словник української мови
до пізньої пори
Правильніше:
до пізнього часу; до пізньої години (доби); допізна
Мова – не калька: словник української мови
до певної пори; до якогось моменту
Правильніше:
до часу
Мова – не калька: словник української мови
до останнього часу
Правильніше:
донедавна
Мова – не калька: словник української мови
до недавнього часу існуючий
Правильніше:
донедавній
Мова – не калька: словник української мови
до недавніх пір
Правильніше:
донедавна; до недавнього часу
Мова – не калька: словник української мови
деякий час
Правильніше:
якийсь (певний) час
Мова – не калька: словник української мови
даремно тратити час
Правильніше:
шукати голку в сіні
Мова – не калька: словник української мови
даремна трата часу
Правильніше:
марнування часу
Мова – не калька: словник української мови
губити час
Правильніше:
гаяти (гайнувати, марнувати) час
Мова – не калька: словник української мови
всякому овочу свій час
Правильніше:
не тепер по гриби ходити, а восени, коли будуть родити
Мова – не калька: словник української мови
вільний час
Правильніше:
дозвілля
Мова – не калька: словник української мови
відсутність вільного часу
Правильніше:
брак [вільного] часу
Мова – не калька: словник української мови
відкласти якусь справу на невизначений час
Правильніше:
покласти в довгу шухляду
Мова – не калька: словник української мови
віддати данину часові
Правильніше:
зробити поступку часові
Мова – не калька: словник української мови
відбирати час у кого
Правильніше:
забирати час у кого (кому)
Мова – не калька: словник української мови
від нічого робити
Правильніше:
знічев'я; аби скоротати час; аби щось робити
Мова – не калька: словник української мови
від недавнього часу
Правильніше:
знедавна
Мова – не калька: словник української мови
витрачати час на пустощі
Правильніше:
ловити білі метелики
Мова – не калька: словник української мови
витрачати час
Правильніше:
гаяти (гайнувати) час
Мова – не калька: словник української мови
витратити немало часу
Правильніше:
не одну пару підошов сходити
Мова – не калька: словник української мови
виграти час
Правильніше:
вигадати час
Мова – не калька: словник української мови
вечірній час
Правильніше:
надвечір'я
Мова – не калька: словник української мови
весь час обстрілювати з вогнепальної зброї весь час; безперервно; дуже довго
Правильніше:
без кінця
Мова – не калька: словник української мови
весь час думати про когось (щось)
Правильніше:
держати в мислях кого (що); не виходить з думки хто (що); не спускати з думки кого (що)
Мова – не калька: словник української мови
вести пусті розмови, марнуючи час
Правильніше:
точити ляси (баляси , баляндраси, бали); клепати (плескати) язиком; чесати язика; точити (справляти) брехні (побрехеньки); справляти балачку; розводити боби; теревені правити (розводити, точити плести)
Мова – не калька: словник української мови
в останні роки
Правильніше:
останнім часом; недавно
Мова – не калька: словник української мови
в один час
Правильніше:
одночасно, водночас
Мова – не калька: словник української мови
в обідній час
Правильніше:
в обід; під (в) обідню пору; об обідній порі; обідньої доби; в обідню добу (годину)
Мова – не калька: словник української мови
в даний час
Правильніше:
тепер, зараз
Мова – не калька: словник української мови
бути сучасним
Правильніше:
іти в ногу з часом
Мова – не калька: словник української мови
бути відсутнім тривалий час
Правильніше:
бігати світами
Мова – не калька: словник української мови
бути бичку на мотузці
Правильніше:
до часу дзбанок воду носить
Мова – не калька: словник української мови
брехати під час сповіді
Правильніше:
возити (повозити) попа в решеті
Мова – не калька: словник української мови
ближчим часом
Правильніше:
найближчим часом
Мова – не калька: словник української мови
апетит приходить під час їжі
Правильніше:
апетит з їдою прибуває
Мова – не калька: словник української мови
а між тим
Правильніше:
а тим часом
Мова – не калька: словник української мови
Донедавна і до недавнього часу
Замініть конструкцію до недавнього часу на стилістично кращий варіант: донедавна.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Тут до недавнього часу були теплиці. | Тут донедавна були теплиці. |
Під час, у процесі і в ході
Конструкція у(в) ході, що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| у ході дослідження | у процесі дослідження |
| у ході вистави | під час вистави |
АЛЕ:
Хода - манера ступати.
У ході хлопця було щось неприродне.
Доти і до тих пір
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію до тих пір на стилістично кращий варіант: доти, дотіль; поти, потіль; до того часу.
| ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| Людина жива до тих пір, доки про неї жива пам'ять. | Людина жива доти, доки про неї жива пам'ять. |
| Доки жива мова народна в устах народу, до тих пір живий і народ. | Доки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. |
Під час і підчас
За Правописом (§31 3) окремо пишеться прийменникова сполука: під час.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Підчас змагань ми сиділи на північні трибуні. | Під час змагань ми сиділи на північні трибуні. |
АЛЕ:
підчас — юшка з молодих буряків і молодого бурячиння.
Досі і до сих пір
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію до сих пір на стилістично кращий варіант: досі, дотепер, до цього часу.
| ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| Чверть селян в Україні до сих пір орють землю кіньми. | Чверть селян в Україні досі орють землю кіньми. |
| До сих пір не отримали допомогу на дитину за червень! | Дотепер не отримали допомогу на дитину за червень! |
Водночас, заразом, саме тоді і разом з тим, у той же час
Замініть конструкції разом з тим, у той же час на стилістично кращий варіант: водночас, заразом, саме тоді.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Разом з тим не треба забувати про безпеку. | Водночас не треба забувати про безпеку. |
| Та вже разом з тим вип'ємо і за нашу власну славу. | Та вже заразом вип'ємо і за нашу власну славу. |
| В той же час їхали селом солдати. | Саме тоді їхали селом. |
АЛЕ:
Він прийшов разом з тим хлопцем.
Дотепер, до сьогодні, донині і по теперішній час
Замініть нехарактерний для української мови вислів по теперішній час на стилістично кращий варіант: дотепер, до сьогодні, донині.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| З 9 години вечора і по теперішній час немає мобільного зв'язку у смт Компаніївка. | З 9 години вечора і дотепер немає мобільного зв'язку у смт Компаніївка. |
Віднедавна і з недавнього часу, від недавнього часу
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію з (від) недавнього часу на стилістично кращий варіант: віднедавна.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Я з недавнього часу стежу за вашим сайтом. | Я віднедавна стежу за вашим сайтом. |
Тим часом і між тим
Конструкцію між тим, що вказує на час дії або протиставлення, замініть стилістично кращим варіантом: тим часом, а втім, а проте, прецінь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Між тим дирижер дав знак невеликому оркестру, і скрипки ніжно заграли вальс. | Тим часом дирижер дав знак невеликому оркестру, і скрипки ніжно заграли вальс. |
| На морі справжній шторм, а між тим пором і далі ходить. | На морі справжній шторм, а проте пором і далі ходить. |
АЛЕ:
Між тим, що ви кажете, і вашими вчинками є велика різниця.
Відтепер і з цього часу
Замініть скальковану конструкцію з цього часу, якщо мовиться про момент, від якого ведуть відлік, на стилістично кращий варіант: відтепер.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Щонеділі з цього часу вона ходила до церкви. | Щонеділі відтепер вона ходила до церкви. |
Перебіг і хід
Замініть іменник хід, якщо мовиться про розвиток подій, на стилістично кращий варіант: перебіг.
Крім того, конструкція у(в) ході, що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть її стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Якби усі виконували завдання, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший. | Якби усі виконували завдання, які їм ставили – можливо, перебіг подій був би інший. |
| У ході вистави глядачі аж принишкли. | Під час вистави глядачі аж принишкли. |
| У ході дослідження з'ясувалося, що ми мали рацію. | У процесі дослідження з'ясувалося, що ми мали рацію. |
АЛЕ:
Вмикати задній хід. Хресний хід. Підземний хід.
Припадати, доводитися, траплятися і приходитися
Перевірте вживання дієслова приходитися і в разі потреби замініть:
припадати — відповідати сподіванням, подобатися;
випадати — діставатися внаслідок яких-небудь обставин; траплятися;
доводитися — бути змушеним;
траплятися — відбуватися, діятися, ставатися;
бути — у загальному значенні.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| приходитися до душі | припадати до душі |
| приходитися на чиюсь долю | випадати на чиюсь долю |
| день на день не приходиться | день на день не випадає |
| мені приходилося багато працювати | мені доводилося багато працювати |
| мені приходилося бачити його іноді на вулиці | мені траплялося бачити його іноді на вулиці |
| коли прийдеться | коли трапиться, коли час випаде |
| приходитися родичем | бути родичем |
АЛЕ:
приходитися — відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками.
Ану, придіньте калоші, чи прийдуться? (Степан Васильченко).
Відтоді і від того часу, з того часу, від тих пір, з тих пір
Замініть нехарактерні для української мови конструкції від того часу, з того часу, від тих пір, з тих пір, якщо мовиться про момент, від якого ведуть відлік, на стилістично кращий варіант: відтоді.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| З того часу його не бачили. | Відтоді його не бачили. |
| Від тих пір мене не турбували. | Відтоді мене не турбували. |
Через брак часу і за браком часу
Замініть конструкцію за браком часу на стилістично кращий варіант: через брак часу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В ефірі програми, за браком часу, не встиг сказати про дещо надважливе. | В ефірі програми, через брак часу, не встиг сказати про дещо надважливе. |
Дотепер і до теперішнього часу
Замініть вислів до теперішнього часу на стилістично кращий варіант: дотепер, до сьогодні.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Тему державного будівництва в Україні як самостійний предмет дослідження до теперішнього часу не розглядали. | Тему державного будівництва в Україні як самостійний предмет дослідження дотепер не розглядали. |
| Німецька література з 90-х років і до теперішнього часу. | Німецька література з 90-х років і до сьогодні. |
Вживання прийменника при
Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| при вході | біля входу |
| при першій появі | щойно з'явиться |
| при (всьому) цьому | а проте |
| при температурі у 10 градусів | за температури у 10 градусів |
| при такій звістці | на таку звістку |
| при одній думці | на саму згадку |
| при свідках | перед свідками |
| при виді вчителя | побачивши вчителя |
| при виникненні | у разі виникнення |
| при нападі | під час нападу |
| при умові | за умови жити |
| при гетьманаті | за часів гетьманату |
| жити при Польщі | жити за Польщі |
| при дорозі | край дороги |
АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).
Водночас, саме зараз і в цей же час
Замініть конструкцію у цей же час на стилістично кращий варіант: водночас, саме зараз.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей же час не треба забувати про безпеку. | Водночас не треба забувати про безпеку. |
| І в цей же час десь сходить сонце. | І саме зараз десь сходить сонце. |
Як правильно сказати: скільки зараз годин чи котра година?
В українській літературній мові, якщо треба визначити час, запитують: котра година? (а не скільки зараз годин?), о котрій годині? (а не в скільки годин). І відповідають: восьма, дев'ята ( а не вісім, дев'ять); о третій, о п'ятій, о шостій (а не в три, в п'ять, у шість). Тобто форма порядкового числівника в запитанні узгоджується з формою порядкового числівника у відповіді. Ілюстрації з творів майстрів слова, які репрезентують різні місцевості та різні історичні періоди, свідчать, що ця мовна конструкція усталена й загальноукраїнська. «Вставши о восьмій, він поснідав», «Пішов о дванадцятій замість о першій» (Іван Франко), «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка), «Вже пізно, друга година», «Кінчаємо роботу о третій годині» (Михайло Коцюбинський), «Була тільки п'ята година, а навкруги сутеніло» (Олесь Гончар), «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме інженер» (Юрій Смолич). У таких фразах порядкові числівники означають не проміжок часу між двома годинами, як, скажімо, в російських висловах в пятом часу, в одиннадцатом, а точно визначену годину, що по-російськи буде: в пять часов, в одиннадцать часов. На доказ цього можна навести ще одну фразу з творів Михайла Коцюбинського: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню». Тому слід уживати не одна година ночі, а перша година ночі.
Коли потрібно сказати не про точно визначений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами, маємо тоді, як радив Борис Антоненко-Давидович, ставити перед порядковим числівником прийменник на: «Ой сплю годину, сплю і другу, а вже повертає та на третю» (Семен Гулак-Артемовський). Отож російську фразу «Я приду в пятом часу» треба перекласти українською: «Я прийду на п'яту годину», а не «Я прийду о п'ятій годині», бо це означає вже точний, а не приблизний час.
Дробові числівники передаються відповідним дробом із прийменником на до половини години: чверть на третю; з прийменниками на чи до, коли буде половина години: пів на восьму або пів до восьмої; з прийменниками до чи за, коли перейшло вже за половину години: за чверть восьма або чверть до восьмої, цебто: чверть години залишилося до восьмої чи за чверть години буде восьма. Не дробові числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, слід ставити з тими ж прийменниками за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять друга або двадцять до другої.
До цього варто додати, що в українській літературній мові є два варіанти називання часу. Офіційно-діловий: 7.25 (19.25) – сьома (дев'ятнадцята) година, двадцять п'ять хвилин; 7.40 (19.40) – сьома (дев'ятнадцята) година, сорок хвилин. Варіант, властивий художньому й усному мовленню: 7.25 і 19.25 – в обох випадках кажемо двадцять п'ять хвилин на восьму; 7.40 і 19.40 – в обох випадках за двадцять хвилин восьма. У побуті ще вдаються до такого визначення часу: без десяти хвилин четверта, п'ять хвилин на третю тощо.
Як ви спостерегли в прикладі з твору Юрія Смолича, рідкісний у нашій мові прийменник о перед числівником одинадцята має форму об (для уникнення збігу двох о). Але не можна замінювати прийменника о прийменником у (в): у третій годині. У діалогах часто створюється небажана тавтологічність, якщо на запитання котра година? відповідають: перша (друга, третя, четверта) година. Щоб уникнути цього, останнє слово годиться випустити. Як ось у Коцюбинського: «Котра година? – Одинадцята...»
Неграмотним є запитання скільки на ваших, коли просимо когось глянути на свій годинник (російський іменник часы має форму тільки множини). Треба: скажіть, будь ласка, котра година?
Іноді чуємо: яка година? Цей вислів нормативний у тому разі, коли слово година вживаємо в значенні «певний період», «певний момент». Володимир Сосюра писав: «Любіть Україну... в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!» Отже, на запитання яка година? слід відповідати: година світла, сонячна, весела, ясна, сумна. Як видно з прикладів, підкреслюється тільки якість, а не порядок при лічбі.
Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачену на якусь працю чи дію, тоді належить користуватися кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив» (Іван Котляревський), «От ми й узялися перевіряти рахунки з десятої ранку аж до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин» (з живих уст).
Коли потрібно сказати не про точно визначений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами, маємо тоді, як радив Борис Антоненко-Давидович, ставити перед порядковим числівником прийменник на: «Ой сплю годину, сплю і другу, а вже повертає та на третю» (Семен Гулак-Артемовський). Отож російську фразу «Я приду в пятом часу» треба перекласти українською: «Я прийду на п'яту годину», а не «Я прийду о п'ятій годині», бо це означає вже точний, а не приблизний час.
Дробові числівники передаються відповідним дробом із прийменником на до половини години: чверть на третю; з прийменниками на чи до, коли буде половина години: пів на восьму або пів до восьмої; з прийменниками до чи за, коли перейшло вже за половину години: за чверть восьма або чверть до восьмої, цебто: чверть години залишилося до восьмої чи за чверть години буде восьма. Не дробові числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, слід ставити з тими ж прийменниками за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять друга або двадцять до другої.
До цього варто додати, що в українській літературній мові є два варіанти називання часу. Офіційно-діловий: 7.25 (19.25) – сьома (дев'ятнадцята) година, двадцять п'ять хвилин; 7.40 (19.40) – сьома (дев'ятнадцята) година, сорок хвилин. Варіант, властивий художньому й усному мовленню: 7.25 і 19.25 – в обох випадках кажемо двадцять п'ять хвилин на восьму; 7.40 і 19.40 – в обох випадках за двадцять хвилин восьма. У побуті ще вдаються до такого визначення часу: без десяти хвилин четверта, п'ять хвилин на третю тощо.
Як ви спостерегли в прикладі з твору Юрія Смолича, рідкісний у нашій мові прийменник о перед числівником одинадцята має форму об (для уникнення збігу двох о). Але не можна замінювати прийменника о прийменником у (в): у третій годині. У діалогах часто створюється небажана тавтологічність, якщо на запитання котра година? відповідають: перша (друга, третя, четверта) година. Щоб уникнути цього, останнє слово годиться випустити. Як ось у Коцюбинського: «Котра година? – Одинадцята...»
Неграмотним є запитання скільки на ваших, коли просимо когось глянути на свій годинник (російський іменник часы має форму тільки множини). Треба: скажіть, будь ласка, котра година?
Іноді чуємо: яка година? Цей вислів нормативний у тому разі, коли слово година вживаємо в значенні «певний період», «певний момент». Володимир Сосюра писав: «Любіть Україну... в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!» Отже, на запитання яка година? слід відповідати: година світла, сонячна, весела, ясна, сумна. Як видно з прикладів, підкреслюється тільки якість, а не порядок при лічбі.
Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачену на якусь працю чи дію, тоді належить користуватися кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив» (Іван Котляревський), «От ми й узялися перевіряти рахунки з десятої ранку аж до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин» (з живих уст).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
тим часом 1, тимчасово
1. Яка відмінність між висловом тим часом і лексемою тимчасово?
Насамперед різниця в написанні. Прислівник тимчасово, утворений з кількох основ, пишеться разом. Найчастіше він поєднується з дієприкметниками типу тимчасово непрацездатний, тимчасово зачинений, тимчасово відсутній, а також з дієсловами: працює тимчасово, тимчасово виконує обов'язки.
Прислівникове сполучення тим часом пишеться окремо, подібно до тим разом, останнім часом, таким чином, воно відповідає російському тем временем. Є в мовному вжитку і складений сполучник тимчасом як, у якому компонент тимчасом пишеться разом. Його можна замінювати синонімами тоді як, але, проте, однак. «Концерт не розпочинали, тимчасом як зал був уже переповнений» (з газети).
2. Чому в одних випадках вислів тим часом пишуть окремо, а в інших разом?
Якщо це займенник з іменником, то, зрозуміло, вони не зливаються на письмі. «Доки діти готували домашні завдання, батько тим часом перевіряв їхні шкільні щоденники».
Зате сполучник тимчасом – неподільне слово. Переважно виступає у поєднанні з прислівником як. «Вечір гумору не розпочинали, тимчасом як зал уже був переповнений». Конструкцію можна замінити словами тоді як, але, проте, однак. Уживаючись зі сполучником а, посилює протиставлення. «Знаю, що мрія та могла б мене хтозна-куди завести, а тимчасом – не завела ж» (Павло Тичина).
Насамперед різниця в написанні. Прислівник тимчасово, утворений з кількох основ, пишеться разом. Найчастіше він поєднується з дієприкметниками типу тимчасово непрацездатний, тимчасово зачинений, тимчасово відсутній, а також з дієсловами: працює тимчасово, тимчасово виконує обов'язки.
Прислівникове сполучення тим часом пишеться окремо, подібно до тим разом, останнім часом, таким чином, воно відповідає російському тем временем. Є в мовному вжитку і складений сполучник тимчасом як, у якому компонент тимчасом пишеться разом. Його можна замінювати синонімами тоді як, але, проте, однак. «Концерт не розпочинали, тимчасом як зал був уже переповнений» (з газети).
2. Чому в одних випадках вислів тим часом пишуть окремо, а в інших разом?
Якщо це займенник з іменником, то, зрозуміло, вони не зливаються на письмі. «Доки діти готували домашні завдання, батько тим часом перевіряв їхні шкільні щоденники».
Зате сполучник тимчасом – неподільне слово. Переважно виступає у поєднанні з прислівником як. «Вечір гумору не розпочинали, тимчасом як зал уже був переповнений». Конструкцію можна замінити словами тоді як, але, проте, однак. Уживаючись зі сполучником а, посилює протиставлення. «Знаю, що мрія та могла б мене хтозна-куди завести, а тимчасом – не завела ж» (Павло Тичина).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
прийшов час
Правильніше:
настав час
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
підчас
Правильніше:
часом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
період часу чи просто період?
Період – це проміжок, відтинок часу, в який щось відбувається. Повоєнний період відбудови народного господарства, період сильних вітрів, інкубаційний період (хвороби). Проте в спеціальній літературі період виступає також як науковий термін, безпосередньо не пов'язаний з темпоральним, тобто часовим, значенням (зокрема, поняття про синтаксичний період у мовознавстві).
У мовній практиці через термінологічне застосування цього іменника поступово забувається його походження, стирається зв'язок з грецьким periods, що означає «час» або «відтинок часу», і слово набуває узагальненого значення відрізка, частини, проміжку. На цьому грунті й виникає сполучення період часу. Однак з погляду стилістичної норми вживати його не рекомендується.
У мовній практиці через термінологічне застосування цього іменника поступово забувається його походження, стирається зв'язок з грецьким periods, що означає «час» або «відтинок часу», і слово набуває узагальненого значення відрізка, частини, проміжку. На цьому грунті й виникає сполучення період часу. Однак з погляду стилістичної норми вживати його не рекомендується.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
на даний час
Правильніше:
тепер (сьогодні)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за браком часу
Правильніше:
через брак часу
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
даром потратив час
Правильніше:
даремно згаяв час
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
даний, нині, у даний час, тепер, сьогодні, зараз
1. Тепер і зараз
Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер виражає поняття «у наш час, останнім часом». «Так же буде поле, як тепер, синіти» (Володимир Сосюра); «Не тепер, то в четвер» (приказка). Тепер також ставлять, коли якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. «Перед світлофором машини зупинилися. Тепер можна переходити вулицю» (з газети).
Синонімами тепер у такому значенні («після того, потім, далі») виступають ужиті переносно слова нині, сьогодні. «Учора студент, сьогодні спеціаліст» (з журн.).
Українська класика й народне мовлення надають прислівникові зараз вузького значення: «цієї миті, секунди, хвилини». Має він і відтінок «негайно», «невідкладно». «Зараз візьму сундук – і на вокзал» (Григорій Тютюнник).
Раніше це слово досить часто вживалося ще в розумінні «з першого погляду, відразу». «А се ж хатина знайомої дівчини Мар'яни, – Павлусь зараз пізнав» (Леся Українка). Та в сучасній мові частотність такого його застосування невисока. Як і в значеннях «зразу після чого-небудь»; «поряд з чимось, близько когось». «Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою» (Михайло Коцюбинський).
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що багато хто вживає прислівник зараз не з властивим йому значенням «цієї миті, в момент розмови», а з переносним «нині, сьогодні», цебто у тих контекстах, де доречне тепер. Наприклад, у реченні «Зараз батьки моєї дружини живуть у селі» слід було б поставити тепер, бо зазначається, що вони мешкають там узагалі, а не тільки в цей момент.
Те ж саме можна сказати і про використання прислівників нині, сьогодні. «Цей смольний дух п'янить мене і нині» (Максим Рильський), «Сьогодні економіка країни переживає не кращі часи» (з журн.) Саме нині, сьогодні, а не зараз.
2. У даний час чи нині?
У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, у офіційно-ділових, наукових текстах часто натрапляємо на вислови в даний час, у даній справі, в даній роботі тощо. Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний – це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати без бюрократичних викрутасів нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Замість «на даному підприємстві» – «на цьому підприємстві», замість «у даному разі» – «в цьому разі». Можна дібрати й інші повноцінні вислови, радить відомий лінгвіст Олександра Сербенська. Вона зауважує, що дані, дано використовують доречно математики (дано: х=50, дані комп'ютера). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення дані про автора на відомості про автора. Лише інколи слово даний виступає в таких контекстах, де немає змоги його замінити.
Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер виражає поняття «у наш час, останнім часом». «Так же буде поле, як тепер, синіти» (Володимир Сосюра); «Не тепер, то в четвер» (приказка). Тепер також ставлять, коли якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. «Перед світлофором машини зупинилися. Тепер можна переходити вулицю» (з газети).
Синонімами тепер у такому значенні («після того, потім, далі») виступають ужиті переносно слова нині, сьогодні. «Учора студент, сьогодні спеціаліст» (з журн.).
Українська класика й народне мовлення надають прислівникові зараз вузького значення: «цієї миті, секунди, хвилини». Має він і відтінок «негайно», «невідкладно». «Зараз візьму сундук – і на вокзал» (Григорій Тютюнник).
Раніше це слово досить часто вживалося ще в розумінні «з першого погляду, відразу». «А се ж хатина знайомої дівчини Мар'яни, – Павлусь зараз пізнав» (Леся Українка). Та в сучасній мові частотність такого його застосування невисока. Як і в значеннях «зразу після чого-небудь»; «поряд з чимось, близько когось». «Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою» (Михайло Коцюбинський).
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що багато хто вживає прислівник зараз не з властивим йому значенням «цієї миті, в момент розмови», а з переносним «нині, сьогодні», цебто у тих контекстах, де доречне тепер. Наприклад, у реченні «Зараз батьки моєї дружини живуть у селі» слід було б поставити тепер, бо зазначається, що вони мешкають там узагалі, а не тільки в цей момент.
Те ж саме можна сказати і про використання прислівників нині, сьогодні. «Цей смольний дух п'янить мене і нині» (Максим Рильський), «Сьогодні економіка країни переживає не кращі часи» (з журн.) Саме нині, сьогодні, а не зараз.
2. У даний час чи нині?
У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, у офіційно-ділових, наукових текстах часто натрапляємо на вислови в даний час, у даній справі, в даній роботі тощо. Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний – це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати без бюрократичних викрутасів нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Замість «на даному підприємстві» – «на цьому підприємстві», замість «у даному разі» – «в цьому разі». Можна дібрати й інші повноцінні вислови, радить відомий лінгвіст Олександра Сербенська. Вона зауважує, що дані, дано використовують доречно математики (дано: х=50, дані комп'ютера). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення дані про автора на відомості про автора. Лише інколи слово даний виступає в таких контекстах, де немає змоги його замінити.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
дійсно, з того часу, з тих пір, відтоді, впродовж, згодом, пізніше, суто, чисто, насправді, так як, тому що, через те, точка зору, з точки зору, кут зору, під кутом зору, принаймні 1, у крайньому разі, щонайменше, н
За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вересень місяць, у вересні місяці, грошей, часу, гроші, місяць
Місяць. Нерідко це слово без потреби вживають поруч з власною назвою місяця, внаслідок чого створюється тавтологічність: «У вересні місяці похолодало». А треба: «У вересні похолодало», бо й так зрозуміло, що йдеться про місяць.
Те саме спостерігаємо в реченнях:«Зібрав п'ятдесят гривень грошей», «Витратив дві години часу, поки добрався додому». Тут слова гроші й час теж зайві. Їх слід вилучити з тексту.
Те саме спостерігаємо в реченнях:«Зібрав п'ятдесят гривень грошей», «Витратив дві години часу, поки добрався додому». Тут слова гроші й час теж зайві. Їх слід вилучити з тексту.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Родовий відмінок часу
Українська мова характеризується використанням родового відмінка іменників, щоб означити час. Російська мова знає в таких випадках прийменник із знахідним відмінком іменника: тої ночі — в ту ночь, цього літа — в это лето. Наведемо кілька прикладів із класичної літератури й фольклору: «Одної ночі приснився мені сон» (Марко Вовчок); «А чула ти, що сталося сеї ночі?» (Леся Українка); «...малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани» (С. Васильченко); «Накрили очі темної ночі, легше в могилі спочинув» (народна пісня).
З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класики й живої народної мови, ліпше сказати по-українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод», а не «У той день...». Проте слід пам'ятати, що родовий відмінок часу не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»). Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів, стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником: «у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у давнину», «у (під) хуртовину».
З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класики й живої народної мови, ліпше сказати по-українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод», а не «У той день...». Проте слід пам'ятати, що родовий відмінок часу не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»). Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів, стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником: «у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у давнину», «у (під) хуртовину».
Кількісні й порядкові числівники часу
І досі ще багато хто не знає, як треба точно означити час, і питає: «Скільки зараз годин?», — замість — «Котра година?». Чуємо інколи: «Зараз година ночі», — замість — «Зараз перша година ночі» тощо. Навіть в Українсько-російському словнику АН УРСР натрапляємо на паралельні вислови: «не пізніше трьох годин» і «не пізніше третьої години», а вислів «о другій годині дня» перекладається «во втором часу дня» і «в два часа дня».
Такий паралелізм у справі означення часу, де має бути абсолютна точність, — недопущенна річ. Тут конче треба твердо стати на бік якоїсь одної форми вислову й ставити на означення часу доби або кількісні числівники («Я встав у сім годин ранку»), або порядкові («Я встав о сьомій годині ранку»). Наша мовна традиція стоїть за порядкові числівники: «О п'ятій годині виїхали ми з монастиря» (М. Коцюбинський); «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме інженер» (Ю. Смолич). У цих фразах порядкові числівники п'ятій, одинадцятій означають не проміжок часу між двома годинами — четвертою й п'ятою, десятою й одинадцятою, як у російських висловах в пятом часу, в одиннадцатом, а точно визначену годину, що по-російському буде: в пять часов, в одиннадцать часов. На доказ цього можна навести ще одну фразу з творів М. Коцюбинського: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню». Виходячи з цього, треба питати не «Скільки годин?», а — «Котра година?», казати не «Одна година ночі», а — «Перша година ночі» тощо.
Якщо треба сказати не про точно означений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами, відповідно до російських висловів в пятом часу, в одиннадцатом, тоді слід ставити перед порядковим числівником прийменник на: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю» (С. Гулак-Артемовський). Отож російську фразу «Я приду в пятом часу» треба сказати по-українському: «Я прийду на п'яту годину», а не «Я прийду о п'ятій годині», — бо це означає вже точний, а не приблизний час.
Дробові числівники часу передаються відповідним дробом із прийменником на до половини години: чверть на третю, — з прийменниками на або до, коли буде половина години: пів на сьому, або пів до сьомої, як це ми вже бачили в фразі з твору М. Коцюбинського, — чи з прийменниками до або за, коли перейшло вже за половину години: за чверть сьома, або чверть до сьомої, цебто: чверть години залишилось до сьомої або за чверть години буде сьома. Не дробові числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, треба ставити з тими ж прийменниками за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять друга або двадцять до другої.
Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачену на якусь роботу чи дію, тоді слід користуватись кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив» (І. Котляревський); «От ми й узялися перевіряти рахунки з десятої ранку аж до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин» (із живих уст).
Такий паралелізм у справі означення часу, де має бути абсолютна точність, — недопущенна річ. Тут конче треба твердо стати на бік якоїсь одної форми вислову й ставити на означення часу доби або кількісні числівники («Я встав у сім годин ранку»), або порядкові («Я встав о сьомій годині ранку»). Наша мовна традиція стоїть за порядкові числівники: «О п'ятій годині виїхали ми з монастиря» (М. Коцюбинський); «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме інженер» (Ю. Смолич). У цих фразах порядкові числівники п'ятій, одинадцятій означають не проміжок часу між двома годинами — четвертою й п'ятою, десятою й одинадцятою, як у російських висловах в пятом часу, в одиннадцатом, а точно визначену годину, що по-російському буде: в пять часов, в одиннадцать часов. На доказ цього можна навести ще одну фразу з творів М. Коцюбинського: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню». Виходячи з цього, треба питати не «Скільки годин?», а — «Котра година?», казати не «Одна година ночі», а — «Перша година ночі» тощо.
Якщо треба сказати не про точно означений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами, відповідно до російських висловів в пятом часу, в одиннадцатом, тоді слід ставити перед порядковим числівником прийменник на: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю» (С. Гулак-Артемовський). Отож російську фразу «Я приду в пятом часу» треба сказати по-українському: «Я прийду на п'яту годину», а не «Я прийду о п'ятій годині», — бо це означає вже точний, а не приблизний час.
Дробові числівники часу передаються відповідним дробом із прийменником на до половини години: чверть на третю, — з прийменниками на або до, коли буде половина години: пів на сьому, або пів до сьомої, як це ми вже бачили в фразі з твору М. Коцюбинського, — чи з прийменниками до або за, коли перейшло вже за половину години: за чверть сьома, або чверть до сьомої, цебто: чверть години залишилось до сьомої або за чверть години буде сьома. Не дробові числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, треба ставити з тими ж прийменниками за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять друга або двадцять до другої.
Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачену на якусь роботу чи дію, тоді слід користуватись кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив» (І. Котляревський); «От ми й узялися перевіряти рахунки з десятої ранку аж до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин» (із живих уст).
Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало
В українській мові є два минулі часи — минулий і давноминулий. Минулий час, не маючи особових закінчень, означає, що дія відбувалася в минулому, колись: я читав цю книжку; давноминулий час, який твориться з форм минулого часу відмінюваного дієслова й допоміжного дієслова бути, означає, що одна минула дія відбулась раніше від другої: я читав був цю книжку, та забув її зміст: «Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, і заборонив» (Марко Вовчок). Цією складеною формою давноминулого часу користуються й тоді, коли треба показати минулу перервану дію: «Лукаш... знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези» (Леся Українка).
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).
часи
Правильніше:
годинник
Словник-антисуржик.
урем'я
Правильніше:
час
Словник-антисуржик.
у самий найближчий час
Правильніше:
незабаром
Словник-антисуржик.
при обговоренні
Правильніше:
під час обговорення
під час обговорення резолюції
під час обговорення резолюції
Словник-антисуржик.
опреділити
Правильніше:
(тему)
визначити (тему, час)
Спочатку слід визначити предмет переговорів.
визначити (тему, час)
Спочатку слід визначити предмет переговорів.
Словник-антисуржик.
настоящий
Правильніше:
справжній (друг), теперішній (час)
Словник-антисуржик.
між тим
Правильніше:
тим часом
Словник-антисуржик.
за браком часу
Правильніше:
через брак часу
Словник-антисуржик.
При приватизації
Правильніше:
Під час приватизації
При внесенні на розгляд
Правильніше:
Під час внесення на розгляд
За браком часу
Правильніше:
Через брак часу
Часом збовтувати
Правильніше:
Зрідка збовтувати
У який час ви обідаєте!
Правильніше:
Коли ви обідаєте!
У даний час
Правильніше:
Тепер
Поінколи
Правильніше:
Інколи, часом
Між тим, звинувачення
Правильніше:
Тим часом звинувачення
Кожна хвилина часу
Правильніше:
Кожна хвилина
З часом підходили
Правильніше:
Згодом підходили
З деяких пір
Правильніше:
З якогось часу
За часів юності
Правильніше:
У юності
Даром потратив час
Правильніше:
Даремно (марно, без потреби) втратив (згаяв) час
Промовець підкреслював, що в той же час незрозумілим являється розкол
Правильніше:
Промовець підкреслював, що так само незрозумілим є розкол
В той же час їхали селом
Правильніше:
Саме тоді їхали селом
Весь час так було
Правильніше:
Завжди так було
Тратити час даремно
Правильніше:
Гаяти (гайнувати, марнувати) час
Пройде деякий час
Правильніше:
Мине якийсь час
Прийшов час
Правильніше:
Настав час
Потратив час
Правильніше:
Витратив час
Якщо дозволить час
Правильніше:
Якщо (коли) матиму час; якщо матиму коли
Хронометраж часу
Правильніше:
Хронометраж
Модернові часи
Правильніше:
Новітні часи
Під час роботи над монтажем
Правильніше:
Під час монтажу
При отриманні штрафу
Правильніше:
Під час стягнення штрафу
З моменту публікації
Правильніше:
З часу публікації
Під час мисливства
Правильніше:
Під час полювання
Під час канікулів
Правильніше:
Під час канікул