ХИТАННЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: гойдання; похитування; хитання

Коливання означає ритмічний рух вперед і назад з похитуванням. «Якісь тіні перебігали його обличчям, може, від гілля каштанів, може, від легкого коливання ліхтарів». (О. Донченко.) «Звукові коливання, зібрані вушною раковиною, передаються через своєрідний тунель — слуховий прохід — до барабанної перетинки, а від неї — до маленьких слухових кісточок». (З журналу.) Друге значення — зміни в рівні чогось: коливання температури, коливання цін.
Хитання у фізичному значенні — «погойдування» (переважно на морі, під час їзди та ін.).

А тут, у ботанічному саду,
Екзотика, для нас лиш екзотична,
Колони пальм, гущавина одвічна,
Хитання віт в ритмічному ладу.
(М. Рильський.)

У переносному значенні хитання вживається для характеристики дій людей, які не мають певної, прямої лінії поведінки, збочують з раніше обраного шляху.

Вони гартуються в запальній боротьбі,
між них хитань і розпачу немає.
Мільйони їх, суворих вояків,
вперед їх рушить і любов, і гнів…
(В. Сосюра.)

Вагання вживається звичайно для характеристики поведінки живих істот, морального стану людей і виражає нерішучість, несталість, сумнів. «Я знав, як тепер повинен діяти. Жодного сумніву, ніякому почуттю вагання в моїй душі не було тепер місця». (Ю. Збанацький.) «Порфира ніщо б не злякало, без вагання пішов би до дядька Івана в підручні, якби той згодився взяти». (О. Гончар.) «Були в очах Федора Іполитовича не гнів, але й не спокій; не вагання, але й не рішучість; не переляк, але й не насмішка». (Ю. Шовкопляс.)

Лише махнула удлищем рука —
І поплавець, як блискавка, зника:
Не зна вагань краснопір пожадлива.
(М. Рильський.)

Стилістичні помилки у вживанні цих слів дуже поширені; досить часто вживають замість вагання слово коливання, замість хитання — вагання.
Отже, коливання вживається тільки у буквальному, фізичному значенні, ніколи не виражає дій живих істот. Коливання характеризується ритмічністю і межами поширення дії, амплітудою; у контексті може про це не йти мова, але це завжди мають на увазі, вживаючи слово коливання. Коли йдеться про коливання як зміну чогось (цін, температури), значення ритмічності не передається.
Хитання у фізичному значенні виражає погойдування або рухомість при нещільному приляганні. У переносному значенні характеризує непослідовність дій людей, деякий відхід від основної лінії.
Вагання виражає нерішучість у діях мислячих істот, відсутність моральної сили для вибору одного з кількох можливих шляхів.

Стилістичні помилки у використанні цих іменників трапляються досить часто. Замість вагання вживають слово коливання, а замість хитання – вагання. Тож запам'ятаймо значення цих лексем.
Коливання означає ритмічний рух уперед і назад. Воно також характеризується межами поширення дії, амплітудою; в контексті про це може і не йтися, але завжди мається на увазі. Коливання виступає тільки в буквальному, фізичному розумінні. Коливання маятника. «Я бачу світ пишний і неба сіяння, Долину розкішну, квіток коливання» (Леся Українка). Коли ж мовиться про коливання як зміну чогось (цін, температур), відтінок ритмічності не передається.
Хитання у фізичному значенні – погойдування (переважно на морі, під час їзди тощо) або рухомість при нещільному приляганні. «Колони пальм, гущавина одвічна, Хитання віт в ритмічному ладу» (Максим Рильський).
Вагання виражає нерішучість, сумніви у діях людей, брак моральної сили для вибору одного з кількох можливих шляхів. «Я знав, як тепер повинен діяти. Жодному сумніву, ніякому почуттю вагання в моїй душі не було більше місця» (Юрій Збанацький). П'яте січня – п'ятого січня
Обидва звороти можливі у мові, узгоджуються з її нормами. Вислови типу третє лютого, шосте квітня утворилися зі сполучень третє число лютого, шосте число квітня, в яких згодом слово число перестали вживати як само собою зрозуміле. Подібно виникли звороти третього дня лютого, шостого дня квітня, що в них іменник день потім також стали випускати. Вислови з числівником у називному відмінку відповідають строгим традиціям офіційно-ділового стилю, якому властиве дотримання початкових, вихідних форм. Учнівський зошит не вимагає такої офіційності, тому школярам можна писати п'яте січня і п'ятого січня.