ХВОРИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
у хворого закінчуються сили
Правильніше:
у хворого (хворому) сили не стає; у хворого (хворому) сила виснажується (вичерпується); хворий геть знесилюється (висилюється)
Мова – не калька: словник української мови
хворий пішов на поправку
Правильніше:
хворий почав (став) поправлятися (видужувати, одужувати)
Мова – не калька: словник української мови
тяжко хворий; близький до смерті
Правильніше:
дивиться в могилу
Мова – не калька: словник української мови
безнадійно хворий
Правильніше:
смертенний
Мова – не калька: словник української мови
Особливості деяких прикметників у словосполуках
Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — змалку хворий на груди» (з живих уст); «На обличчя був препоганий» (Б. Грінченко); «На зріст височенька» (Б. Грінченко). Прикметник заздрісний (завидющий) стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником до й родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
стан хворого покращується
Правильніше:
хворому ліпшає
Мова – не калька: словник української мови
доглядати за хворим
Правильніше:
доглядати хворого
Мова – не калька: словник української мови
Доглядати за хворим
Правильніше:
Доглядати хворого
хворому стало краще
Правильніше:
хворому (слабому) полегшало (покращало)
Мова – не калька: словник української мови
у хворого лихорадка
Правильніше:
у недужого гарячка
Мова – не калька: словник української мови
симулювати хворобу
Правильніше:
удавати хворого
Мова – не калька: словник української мови
лічити хворих
Правильніше:
лікувати хворих
Мова – не калька: словник української мови
лежати (бути) хворим
Правильніше:
у недузі лежати
Мова – не калька: словник української мови
з хворої голови на здорову
Правильніше:
нашим салом та по нашій шкурі
Мова – не калька: словник української мови
дивитися хворого
Правильніше:
оглядати хворого
Мова – не калька: словник української мови
сердечники
Правильніше:
хворі на серце
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
лічити
Правильніше:
(хворого)
лікувати
лікувати
Словник-антисуржик.
Хворого знобить
Правильніше:
Хворого морозить
Важко хвора сестра
Правильніше:
Важкохвора сестра
Сердечники
Правильніше:
Хворі на серце
Дата виписки хворого
Правильніше:
Дата виписування хворого