УЯВА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання:

уява — фантазія, здатність образно створювати або відтворювати щось у думках;

і уявлення — знання, розуміння.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

У нього таке багате уявлення! — У нього така багата уява!

У кожної сім'ї своя уява про те, яким має бути виховання. —   У кожної сім'ї своє уявлення про те, яким має бути виховання.

Уява — «здатність уявляти», «фантазувати». «…Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване, зарівнював вирви на … майданах, вводив пароплави в порт». (О. Гончар.) «Його чиста уява бачила в цих кресленнях немовби запланований зміст свого життя й, можливо, слави». (О. Довженко.)
Слово уява вживають також, коли йдеться про виникнення в свідомості спогадів про минуле.

Устає в уяві Третя Рота,
вся в крові, руїнах, бур'яні.
(В. Сосюра.)

Уявлення — «знання, розуміння чогось». «Про село вона мала досить туманне уявлення, бо бачила його лише з вікна залізничного вагона, коли виїжджала на якийсь курорт до Чорного моря». (С. Добровольський.)
В усному мовленні плутають слова уява і уявлення. Наприклад: «В його уявленні (треба: уяві) одна за одною виринали картини далекого дитинства». «Хворе уявлення малювало (треба: хвора уява малювала) йому якісь страхіття». «Він не мав ніякої уяви (треба: ніякого уявлення) про те, що сталося».

Уявляти собі що-небудь може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою, а продуктом уяви є уявлення про щось чи про когось. Сказати, наприклад, «Іван не мав ніякої уяви про космічні катастрофи» не можна, бо уява в нього була, тільки вона не створила уявлення про це. Тож треба розрізняти значення цих слів і не підмінювати їх одне одним. Обидва слова-поняття стосуються сфери нашого мислення, ширше – внутрішнього світу людини. Проте кожен з іменників має характерну тільки для нього сполучуваність.
Уява – здатність образно створювати або відновлювати в думках щось бачене, чуте. Як синонім до слова фантазія найчастіше виступає у зворотах: уява малює, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві, спливати в уяві. Уживається також зі словами: багата, буйна, дитяча, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника, митця; плід уяви, сила уяви тощо.
Уявлення – розуміння чого-небудь, знання, яке грунтується на основі попереднього досвіду; чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуття. Вживається зі словами: загальне, зорове, наше, неточне, повне, помилкове, правильне, релігійне, чітке, про мистецтво, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення і т. ін.
Ось перед нами речення: «Книжка дає уяву про життя і творчість літераторів України» (з газети), «Зелений Оленець справді не мав уяви про Сіроманців і Пломистих Блискавок» (з казки). В обох випадках ідеться про знання, пізнання, тому тут варто було скористатися сполученнями дає уявлення та не мав уявлення.
Правильним є слововживання в таких, наприклад, контекстах: «Їхні уявлення про мову викривлені» (з газети), «Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі» (Максим Рильський).
Уявний – який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві: уявне задоволення. «Імператор Іоанн був задоволений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, нагороду» (Семен Скляренко).

«А що уявляє собою це явище — випадок чи закономірність?» — іноді кажуть помилково, замість правильного: «А що це за явище?», «А що являє собою (або становить) це явище?».
Уявляти собі щось може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою; а продуктом уяви є уявлення про щось чи про когось: «Чудно, всі гострі хвилини в моїй уяві зв'язано з ніччю й дощем» (Ю. Яновський); «Димарі в моїй уяві встають, як привиди ласкаві...» (В. Сосюра); «Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію» (З. Тулуб). Тому й кажемо: «Наша уява не може ще охопити сьогодні всієї величі майбутніх міжпланетних польотів», — але: «Мій дід не мав ніякого уявлення не то що про космічний корабель, а навіть про звичайний літак». Сказати «Дід не мав уяви» не можна, бо уява в нього була, тільки вона не створила уявлення про літак.

Правильніше: Жіноча буйна уява, фантазія

Правильніше: тільки подумай; уяви собі

Правильніше: літ (ширяння) думок; буяння мислі (уяви, думки)

Правильніше: витвір уяви

Правильніше: витвір уяви

Правильніше: не мати уявлення

Правильніше: знатися на чомусь

Правильніше: уявляти

Правильніше: стояти в очах

Правильніше: тривожити уяву (фантазію, ум)