УПАДАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
У захваті, не тямлячи себе і без розуму
Замініть нехарактерний для української мови вислів (бути) без розуму на стилістично кращий варіант: (бути) у захваті, у захопленні, упадати за (кимось, чимось); не тямлячи (не пам'ятаючи) себе, не тямлячись.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Дівчина просто без розуму від нового смартфона. | Дівчина просто у захваті від нового смартфона. |
А хлопці від Марії аж без розуму. | А хлопці за Марією аж упадають. |
Вона була без розуму від страху. | Вона не тямила себе від страху. |
АЛЕ:
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
упадати у великий відчай (розпач)
Правильніше:
рвати на собі волосся (патли, чуба); рвати на собі бороду
Мова – не калька: словник української мови
упадати в тугу
Правильніше:
удаватися (укидатися) в тугу
Мова – не калька: словник української мови
упадати в надмірні крайнощі
Правильніше:
перегинати палицю
Мова – не калька: словник української мови
упадати в апатію
Правильніше:
опускати руки
Мова – не калька: словник української мови
упадати біля когось
Правильніше:
витися (звиватися, крутитися) в'юном (лисом) біля когось
Мова – не калька: словник української мови
ударяти за ким
Правильніше:
залицятися до кого; упадати коло кого; смалити (присмалювати, пекти) халявки до кого
Мова – не калька: словник української мови
приударяти за ким
Правильніше:
упадати коло кого; лицятися (залицятися, женихатися) до кого; смалити (пекти) халявки коло кого
Мова – не калька: словник української мови
падати духом
Правильніше:
занепадати (підупадати) духом; упадати (падати, занепадати) на дусі; падати серцем; вдаватися в тугу; розпускати нюні; опускати руки
Мова – не калька: словник української мови
застосувати крайні заходи
Правильніше:
упадати в крайнощі
Мова – не калька: словник української мови
займатися з любов'ю чим
Правильніше:
кохатися в чому; упадати за чим
Мова – не калька: словник української мови
догоджати кому-небудь
Правильніше:
витися (звиватися, крутитися) в'юном (лисом) біля когось; гнутися в дугу; гладити за шерстю; приподоблятися; упадати коло когось; стелитися барвінком круг когось; годити як болячці; розпадатися над кимось; лізти (вилазити, пнутися, рватися) із шкури
Мова – не калька: словник української мови
Чи взаємозамінні дієслова упадати й доглядати?
Як зазначав Борис Антоненко-Давидович, для українських слів залицятися (до кого), упадати (коло когось), доглядати (когось), ходити (біля когось) є російські відповідники ухаживать, смотреть, присматривать. Утім, ухаживать може відповідати кожному з наведених наших дієслів, зате не кожне з них виступатиме йому відповідником. Якщо, приміром, цілком природно по-українському звучать фрази «Що то за дівчина була, до котрої ти тут залицявся?» (Іван Франко) або «Чоловіка стрінула... як ластівка, впадала й покірно лащилася до нього...» (Іван Ле), то ніяк не можна сказати: «Хворий перебував у тяжкому стані, й тому біля нього треба було упадати».
Дієслова залицятися, упадати належать до семантичної групи, об'єднаної поняттям кохання чи симпатії. А коли йдеться про догляд дітей, людини, яка опинилася в безпорадному стані, або хворого, тоді слід користуватися словами доглядати, ходити: «А Оришка – стара вже, нездужала, – тільки й того, що доглядає дитину...» (Панас Мирний); «Циганка взяла Остапа під свою опіку. Вона ходила коло нього, варила йому зілля» (Михайло Коцюбинський). Забуваючи про ці слова, дехто з мовців часом удається до російського ухаживать, нашвидку переробивши його на український кшталт: «Мати вже два тижні хворіє, і, крім мене, нема кому за нею вхажувати», – замість правильного «нема кому доглядати її» чи «нема кому ходити коло неї».
Отже, замінювати лексеми упадати й доглядати одна одною не можна.
Дієслова залицятися, упадати належать до семантичної групи, об'єднаної поняттям кохання чи симпатії. А коли йдеться про догляд дітей, людини, яка опинилася в безпорадному стані, або хворого, тоді слід користуватися словами доглядати, ходити: «А Оришка – стара вже, нездужала, – тільки й того, що доглядає дитину...» (Панас Мирний); «Циганка взяла Остапа під свою опіку. Вона ходила коло нього, варила йому зілля» (Михайло Коцюбинський). Забуваючи про ці слова, дехто з мовців часом удається до російського ухаживать, нашвидку переробивши його на український кшталт: «Мати вже два тижні хворіє, і, крім мене, нема кому за нею вхажувати», – замість правильного «нема кому доглядати її» чи «нема кому ходити коло неї».
Отже, замінювати лексеми упадати й доглядати одна одною не можна.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
кидатися в очі, вбирати очі, убирати очі, впадати в око, упадати в око
У діловому мовленні кальок особливо багато. «У кімнатах кидається в очі безпорядок» – читаємо в протоколі обстеження гуртожитку. Виділений вислів – буквалістичний переклад з російського бросаться в глаза. Проте жодної потреби в ньому не було, бо є природний український – упадати (упасти) в очі: «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (Павло Загребельний). Є ще близький до цього зворот убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирає» (Степан Руданський). Цей вислів уживається тільки в позитивному плані, тоді як перший – упадати в очі – може мати позитивне й негативне забарвлення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Кидатися в очі, упадати в очі (в око), убирати очі
«Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри й геометрії та англійської мови», — читаємо в протоколі обстеження одної школи. Тут виділений вислів скальковано з російського бросаться в глаза. Але в цьому не було ніякої потреби, бо є природний український — упадати (упасти) в очі: «Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе» (Ганна Барвінок); «Коли раптом упала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка» (Леся Українка); «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (П. Загребельний); «В око ще одна купецько-чиновнича прикмета впадала...» (О. Ковінька).
Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».
Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».
Залицятися, упадати, доглядати, ходити
Для українських дієслів залицятися (до когось), упадати (біля когось), доглядати (когось), ходити (коло когось) є російські відповідники ухаживать, смотреть, присматривать. Однак російське дієслово ухаживать може бути відповідником до кожного з наведених українських дієслів, зате не кожне з них відповідає російському ухаживать. Якщо, приміром, цілком природно по-українському звучать фрази: «Ні, ти насамперед скажи, що то за дівчина була, до котрої ти тут залицявся» (І. Франко), — або «Чоловіка стрінула... як ластівка, впадала й покірно лащилася до нього...» (І. Ле), — то ніяк не можна сказати: «Хворий був у тяжкому стані, й тому коло нього треба було ввесь час упадати».
Дієслова залицятись, упадати належать до семантичної групи, об'єднаної поняттям кохання чи симпатії. А коли йдеться про догляд дитини, людини, що опинилася в безпорадному стані, або хворого, там треба вживати дієслів доглядати, ходити: «А Оришка — стара вже, нездужала, — тільки й того, що доглядає дитину...» (Панас Мирний); «Стара циганка взяла Остапа під свою опіку. Вона ходила коло нього, варила йому зілля» (М. Коцюбинський). Забуваючи про ці слова, в українській мові дехто зрідка вдається до російського ухаживать, нашвидку переробивши його на український кшталт: «Мати вже два тижні хворіє, і, крім мене, нема кому за нею вхажувати», — замість правильного «нема кому доглядати її» або «нема кому ходити коло неї».
Дієслова залицятись, упадати належать до семантичної групи, об'єднаної поняттям кохання чи симпатії. А коли йдеться про догляд дитини, людини, що опинилася в безпорадному стані, або хворого, там треба вживати дієслів доглядати, ходити: «А Оришка — стара вже, нездужала, — тільки й того, що доглядає дитину...» (Панас Мирний); «Стара циганка взяла Остапа під свою опіку. Вона ходила коло нього, варила йому зілля» (М. Коцюбинський). Забуваючи про ці слова, в українській мові дехто зрідка вдається до російського ухаживать, нашвидку переробивши його на український кшталт: «Мати вже два тижні хворіє, і, крім мене, нема кому за нею вхажувати», — замість правильного «нема кому доглядати її» або «нема кому ходити коло неї».
Дівоча байдужість кидається в очі
Правильніше:
Дівоча байдужість упадає в очі