УЗЯВСЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

звідки не візьмись

Правильніше: де не взявся; аж ось і (коли це, звідкись, не знати звідки, казна-звідки) узявся; ні звідси ні звідти
Мова – не калька: словник української мови

давайте візьмемося за діло

Правильніше: візьмімося до діла (до роботи, до праці); нумо до праці (до роботи, до діла); ставаймо до праці (до роботи, до діла)
Мова – не калька: словник української мови

Розпочати, узятися і приступити

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію приступити (до чого), коли мовиться про початок якоїсь дії, на стилістично кращий варіант: розпочати (що); узятися (до чого).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
 Так, згідно з цим документом, він приступив до виконання обов'язків заступника мера. Так, згідно з цим документом, він узявся до виконання обов'язків заступника мера.
Місця пошкоджених ЛЕП заблоковано, бригади готові приступити до робіт.  Місця пошкоджених ЛЕП заблоковано, бригади готові розпочати роботи.

чоло покрилося потом

Правильніше: чоло потом узялося
Мова – не калька: словник української мови

хто каже альфа, нехай каже й бета

Правильніше: узявся до діла, то й роби; сказав «а», кажи й «б»
Мова – не калька: словник української мови

узятися не за своє діло

Правильніше: не в свої ворота вскочити
Мова – не калька: словник української мови

узятися за розум

Правильніше: схаменутися; отямитися; прийти до голови по розум
Мова – не калька: словник української мови

узятися за науку

Правильніше: присісти до науки
Мова – не калька: словник української мови

узятися за зброю

Правильніше: узятися (стати) до зброї
Мова – не калька: словник української мови

узятися енергійно (наполегливо, поспішно)

Правильніше: небудь; прихватитися (ухопитися) до чого
Мова – не калька: словник української мови

приступити до роботи

Правильніше: стати до праці (до роботи); узятися до праці (до роботи); почати (розпочати) роботу (працю); заходитися коло роботи
Мова – не калька: словник української мови

пристав, як банний лист

Правильніше: причепився, як реп'ях [до кожуха]; реп'яхом узявся; пристав, як шевська смола до чобота (до п'яти); прилип, як до ґандзі пилип
Мова – не калька: словник української мови

полум'я охопило дім

Правильніше: хата полум'ям узялася
Мова – не калька: словник української мови

покритися пліснявою

Правильніше: узятися (обрости) цвіллю (пліснявою); запліснявіти; зацвісти
Мова – не калька: словник української мови

покритися льодом

Правильніше: узятися (пойнятися) кригою (льодом); зашерхнути
Мова – не калька: словник української мови

перетворитися на порох

Правильніше: порохом (порохном, порохнею, на порох) розпастися; порохом узятися (стати)
Мова – не калька: словник української мови

палець об палець не ударить

Правильніше: ані за холодну (і за холодну) воду не візьметься; ні кує ні меле; і пучкою (і пальцем) не кивне; і пальцем не поворухне
Мова – не калька: словник української мови

несподівано з'явився

Правильніше: вискочив, мов чорт з табакерки; як пилип з конопель; ні відсіль ні відтіль; де не візьмись; мов з неба впав (звалився); начеб з місяця впав (звалився); мов з-під землі вродився
Мова – не калька: словник української мови

зібратися йти

Правильніше: узятися за шапку
Мова – не калька: словник української мови

збліднути

Правильніше: узятися крейдою
Мова – не калька: словник української мови

заржавіти

Правильніше: узятися іржею
Мова – не калька: словник української мови

з шкіри лізе

Правильніше: узявся за діло, як воша за тіло
Мова – не калька: словник української мови

де не візьмись

Правильніше: де не взявся
Мова – не калька: словник української мови

включитися в роботу

Правильніше: узятися до роботи
Мова – не калька: словник української мови

він зайнявся своїм ділом

Правильніше: він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла)
Мова – не калька: словник української мови

він зайнявся вивченням чого

Правильніше: він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення) чого
Мова – не калька: словник української мови

Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися«починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».