УЗЯВСЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: де не взявся; аж ось і (коли це, звідкись, не знати звідки, казна-звідки) узявся; ні звідси ні звідти

Правильніше: візьмімося до діла (до роботи, до праці); нумо до праці (до роботи, до діла); ставаймо до праці (до роботи, до діла)

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію приступити (до чого), коли мовиться про початок якоїсь дії, на стилістично кращий варіант: розпочати (що); узятися (до чого).

Правильніше: чоло потом узялося

Правильніше: узявся до діла, то й роби; сказав «а», кажи й «б»

Правильніше: не в свої ворота вскочити

Правильніше: схаменутися; отямитися; прийти до голови по розум

Правильніше: присісти до науки

Правильніше: узятися (стати) до зброї

Правильніше: небудь; прихватитися (ухопитися) до чого

Правильніше: стати до праці (до роботи); узятися до праці (до роботи); почати (розпочати) роботу (працю); заходитися коло роботи

Правильніше: причепився, як реп'ях [до кожуха]; реп'яхом узявся; пристав, як шевська смола до чобота (до п'яти); прилип, як до ґандзі пилип

Правильніше: хата полум'ям узялася

Правильніше: узятися (обрости) цвіллю (пліснявою); запліснявіти; зацвісти

Правильніше: узятися (пойнятися) кригою (льодом); зашерхнути

Правильніше: порохом (порохном, порохнею, на порох) розпастися; порохом узятися (стати)

Правильніше: ані за холодну (і за холодну) воду не візьметься; ні кує ні меле; і пучкою (і пальцем) не кивне; і пальцем не поворухне

Правильніше: вискочив, мов чорт з табакерки; як пилип з конопель; ні відсіль ні відтіль; де не візьмись; мов з неба впав (звалився); начеб з місяця впав (звалився); мов з-під землі вродився

Правильніше: узятися за шапку

Правильніше: узятися крейдою

Правильніше: узятися іржею

Правильніше: узявся за діло, як воша за тіло

Правильніше: де не взявся

Правильніше: узятися до роботи

Правильніше: він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла)

Правильніше: він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення) чого

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».