УДАРУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

наносити удар

Правильніше: завдавати удару
Мова – не калька: словник української мови

нанести удар

Правильніше: завдати удару
Мова – не калька: словник української мови

завдавати удару, удар, візит, наносити візит, шкода, нанести удар, нанести шкоду, робити візит

1. Робити візит чи наносити візит?
Візит українці завжди робили й роблять і ніколи не наносили і не наносять. Скопійований з російської вислів наносити візит узагалі звучить карикатурно. Як і модний нині наносити удар. Таку моду підживлює недостатнє знання молодим поколінням літературної мови, тобто, кажучи відверто, малограмотність, яку залишила нам у спадок мовна політика СРСР. Між тим багато наших словників не рекомендують звороту наносити удар, а фіксують завдавати удару, підтримуючи давню українську традицію використовувати дієслово завдавати із значенням «заподіювати», «спричиняти». До спілки з ним охоче пристають іменники: завдавати жалю («Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаєш» – Словник Бориса Грінченка), завдавати жаху («Щоб більше жаху їй завдать...» – Леонід Глібов), завдавати муки («Не завдавай мені молодому смертельної муки» – нар. пісня), завдавати сорому («Він ламає завіти... та завдає їй сорому перед людьми» – Михайло Коцюбинський), завдавати туги («Не завдавай, чорнявая, моєму серцю туги» – нар. пісня).
Інколи лексему завдавати поєднують також з іменниками, що мають позитивне забарвлення. «Слава та, я признаюсь, завдавала серцю втіхи» (Леся Українка).
2. Шкоду не наносять, а завдають
Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Читаємо в класиків: «Не завдавай ти мені сорому при чужих людях» (Іван Нечуй-Левицький); «Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити, – у річці вражу щуку утопити» (Леонід Глібов).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

залитися кров'ю від сильного удару

Правильніше: умитися юшкою
Мова – не калька: словник української мови

відповісти ударом на удар

Правильніше: дати (накласти, відважити) здачі
Мова – не калька: словник української мови

удар для когось

Правильніше: ніж у серце комусь
Мова – не калька: словник української мови

у стані душевного піднесення (натхнення)

Правильніше: в ударі
Мова – не калька: словник української мови

у піднесеному настрої

Правильніше: в ударі
Мова – не калька: словник української мови

у небезпечному становищі; під загрозою

Правильніше: під ударом
Мова – не калька: словник української мови

ставити під удар

Правильніше: наражати на небезпеку
Мова – не калька: словник української мови

підступний вчинок; зрадницька поведінка

Правильніше: удар у спину
Мова – не калька: словник української мови

піддавати себе небезпеці

Правильніше: ставити себе під удар; підставляти (свою) голову; лізти на рожен ; заглядати смерті у вічі
Мова – не калька: словник української мови

одним ударом убити двох зайців

Правильніше: одним пострілом двох зайців убити; на однім вогні спрягти дві яєчні
Мова – не калька: словник української мови

не падай духом

Правильніше: удар лихом об землю; не опускай руки
Мова – не калька: словник української мови

нанести удар в лице

Правильніше: дати ляпаса (ляща, поличника); ударити по обличчі (по лиці)
Мова – не калька: словник української мови

лежить, оглушений ударом

Правильніше: лежить, приголомшений ударом
Мова – не калька: словник української мови

корнер

Правильніше: кутовий удар
Мова – не калька: словник української мови

дуже швидко; одразу

Правильніше: одним ударом
Мова – не калька: словник української мови

бути в ударі

Правильніше: бути в доброму настрої; бути в гуморі
Мова – не калька: словник української мови

бити кого-небудь різкими короткими ударами

Правильніше: годувати штурханцями
Мова – не калька: словник української мови

амортизувати

Правильніше: пом'якшувати удар
Мова – не калька: словник української мови