УДАРОМ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
відповісти ударом на удар
Правильніше:
дати (накласти, відважити) здачі
Мова – не калька: словник української мови
у небезпечному становищі; під загрозою
Правильніше:
під ударом
Мова – не калька: словник української мови
одним ударом убити двох зайців
Правильніше:
одним пострілом двох зайців убити; на однім вогні спрягти дві яєчні
Мова – не калька: словник української мови
лежить, оглушений ударом
Правильніше:
лежить, приголомшений ударом
Мова – не калька: словник української мови
дуже швидко; одразу
Правильніше:
одним ударом
Мова – не калька: словник української мови
наносити удар
Правильніше:
завдавати удару
Мова – не калька: словник української мови
нанести удар
Правильніше:
завдати удару
Мова – не калька: словник української мови
завдавати удару, удар, візит, наносити візит, шкода, нанести удар, нанести шкоду, робити візит
1. Робити візит чи наносити візит?
Візит українці завжди робили й роблять і ніколи не наносили і не наносять. Скопійований з російської вислів наносити візит узагалі звучить карикатурно. Як і модний нині наносити удар. Таку моду підживлює недостатнє знання молодим поколінням літературної мови, тобто, кажучи відверто, малограмотність, яку залишила нам у спадок мовна політика СРСР. Між тим багато наших словників не рекомендують звороту наносити удар, а фіксують завдавати удару, підтримуючи давню українську традицію використовувати дієслово завдавати із значенням «заподіювати», «спричиняти». До спілки з ним охоче пристають іменники: завдавати жалю («Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаєш» – Словник Бориса Грінченка), завдавати жаху («Щоб більше жаху їй завдать...» – Леонід Глібов), завдавати муки («Не завдавай мені молодому смертельної муки» – нар. пісня), завдавати сорому («Він ламає завіти... та завдає їй сорому перед людьми» – Михайло Коцюбинський), завдавати туги («Не завдавай, чорнявая, моєму серцю туги» – нар. пісня).
Інколи лексему завдавати поєднують також з іменниками, що мають позитивне забарвлення. «Слава та, я признаюсь, завдавала серцю втіхи» (Леся Українка).
2. Шкоду не наносять, а завдають
Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Читаємо в класиків: «Не завдавай ти мені сорому при чужих людях» (Іван Нечуй-Левицький); «Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити, – у річці вражу щуку утопити» (Леонід Глібов).
Візит українці завжди робили й роблять і ніколи не наносили і не наносять. Скопійований з російської вислів наносити візит узагалі звучить карикатурно. Як і модний нині наносити удар. Таку моду підживлює недостатнє знання молодим поколінням літературної мови, тобто, кажучи відверто, малограмотність, яку залишила нам у спадок мовна політика СРСР. Між тим багато наших словників не рекомендують звороту наносити удар, а фіксують завдавати удару, підтримуючи давню українську традицію використовувати дієслово завдавати із значенням «заподіювати», «спричиняти». До спілки з ним охоче пристають іменники: завдавати жалю («Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаєш» – Словник Бориса Грінченка), завдавати жаху («Щоб більше жаху їй завдать...» – Леонід Глібов), завдавати муки («Не завдавай мені молодому смертельної муки» – нар. пісня), завдавати сорому («Він ламає завіти... та завдає їй сорому перед людьми» – Михайло Коцюбинський), завдавати туги («Не завдавай, чорнявая, моєму серцю туги» – нар. пісня).
Інколи лексему завдавати поєднують також з іменниками, що мають позитивне забарвлення. «Слава та, я признаюсь, завдавала серцю втіхи» (Леся Українка).
2. Шкоду не наносять, а завдають
Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Читаємо в класиків: «Не завдавай ти мені сорому при чужих людях» (Іван Нечуй-Левицький); «Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити, – у річці вражу щуку утопити» (Леонід Глібов).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
удар для когось
Правильніше:
ніж у серце комусь
Мова – не калька: словник української мови
у стані душевного піднесення (натхнення)
Правильніше:
в ударі
Мова – не калька: словник української мови
у піднесеному настрої
Правильніше:
в ударі
Мова – не калька: словник української мови
ставити під удар
Правильніше:
наражати на небезпеку
Мова – не калька: словник української мови
підступний вчинок; зрадницька поведінка
Правильніше:
удар у спину
Мова – не калька: словник української мови
піддавати себе небезпеці
Правильніше:
ставити себе під удар; підставляти (свою) голову; лізти на рожен ; заглядати смерті у вічі
Мова – не калька: словник української мови
не падай духом
Правильніше:
удар лихом об землю; не опускай руки
Мова – не калька: словник української мови
нанести удар в лице
Правильніше:
дати ляпаса (ляща, поличника); ударити по обличчі (по лиці)
Мова – не калька: словник української мови
корнер
Правильніше:
кутовий удар
Мова – не калька: словник української мови
залитися кров'ю від сильного удару
Правильніше:
умитися юшкою
Мова – не калька: словник української мови
бути в ударі
Правильніше:
бути в доброму настрої; бути в гуморі
Мова – не калька: словник української мови
бити кого-небудь різкими короткими ударами
Правильніше:
годувати штурханцями
Мова – не калька: словник української мови
амортизувати
Правильніше:
пом'якшувати удар
Мова – не калька: словник української мови