ТЯМУЩЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

хто-небудь розумний (кмітливий, тямущий)

Правильніше: казанок (баняк, макітра) варить; є спичка в носі у когось; є лій у голові; повний лоб
Мова – не калька: словник української мови

толковий

Правильніше: розумний; метикуватий; тямущий
Мова – не калька: словник української мови

толкова людина

Правильніше: тямуща людина
Мова – не калька: словник української мови

кмітливий; тямущий

Правильніше: бистрий на розум
Мова – не калька: словник української мови

знаючий толк

Правильніше: тямущий
Мова – не калька: словник української мови

знаючий

Правильніше: тямущий, тямучий, тямовитий; тямкий
Мова – не калька: словник української мови

вправна, тямуща у всякому ділі людина

Правильніше: мастак на всі руки
Мова – не калька: словник української мови

Тямущий, зрозумілий, доладний, тлумачний і толковий

Замініть скалькований прикметник толковий на стилістично кращий варіант: тямущий; зрозумілий, доладний; тлумачний.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
толковий хлопець тямущий хлопець
толковий виклад зрозумілий, доладний виклад
толковий словник тлумачний словник

Знаючий — що (котрий, який) знається (розуміється, тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий

«Тут треба знаючої людини» — прочитали ми в одному оповіданні, де автор допустився подвійної помилки, незугарно переклавши російську фразу: «Здесь нужен знающий человек». Передусім упадає в очі невластива українській мові форма активного дієприкметника — знаюча, а по-друге, її створено від дієслова знати, хоча треба виходити від дієслова знатися, цебто — «тямити на чомусь».
Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить, а можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися: «Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».