ТЯМУЩЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
хто-небудь розумний (кмітливий, тямущий)
Правильніше:
казанок (баняк, макітра) варить; є спичка в носі у когось; є лій у голові; повний лоб
Мова – не калька: словник української мови
толковий
Правильніше:
розумний; метикуватий; тямущий
Мова – не калька: словник української мови
толкова людина
Правильніше:
тямуща людина
Мова – не калька: словник української мови
кмітливий; тямущий
Правильніше:
бистрий на розум
Мова – не калька: словник української мови
знаючий толк
Правильніше:
тямущий
Мова – не калька: словник української мови
знаючий
Правильніше:
тямущий, тямучий, тямовитий; тямкий
Мова – не калька: словник української мови
вправна, тямуща у всякому ділі людина
Правильніше:
мастак на всі руки
Мова – не калька: словник української мови
Тямущий, зрозумілий, доладний, тлумачний і толковий
Замініть скалькований прикметник толковий на стилістично кращий варіант: тямущий; зрозумілий, доладний; тлумачний.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
толковий хлопець | тямущий хлопець |
толковий виклад | зрозумілий, доладний виклад |
толковий словник | тлумачний словник |
Знаючий — що (котрий, який) знається (розуміється, тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий
«Тут треба знаючої людини» — прочитали ми в одному оповіданні, де автор допустився подвійної помилки, незугарно переклавши російську фразу: «Здесь нужен знающий человек». Передусім упадає в очі невластива українській мові форма активного дієприкметника — знаюча, а по-друге, її створено від дієслова знати, хоча треба виходити від дієслова знатися, цебто — «тямити на чомусь».
Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить)», а можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися: «Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».
Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить)», а можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися: «Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».