ТУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

у ту ж хвилину

Правильніше: тієї ж хвилини
Мова – не калька: словник української мови

у ту ж ніч

Правильніше: тієї ж [таки] ночі
Мова – не калька: словник української мови

продовжувати в тому ж дусі

Правильніше: провадити (вести, правити, тягти) так і далі (в тім самім дусі); виводити далі ту саму нитку; співати й далі тієї ж (тієї самої)
Мова – не калька: словник української мови

звертатися не по адресу

Правильніше: звертатися не на ту адресу (не за адресою); не туди потрапити; не в ті двері зайти; не в ті ворота заїхати
Мова – не калька: словник української мови

Той самий і той же, той же самий, один і той же самий

Замініть нехарактерний для української мови вислів той же, той же самий, один і той же самий, коли мовиться про тотожну особу чи предмет, на стилістично кращий варіант: той самий.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Це був той же хлопець. Це був той самий хлопець.
Ми бачимо ту ж саму дівчинку.  Ми бачимо ту саму дівчинку.
У Калуші впродовж тижня чотири рази обікрали один і той же магазин.   У Калуші впродовж тижня чотири рази обікрали той самий магазин.

Родовий відмінок часу

Українська мова характеризується використанням родового відмінка іменників, щоб означити час. Російська мова знає в таких випадках прийменник із знахідним відмінком іменника: тої ночі — в ту ночь, цього літа — в это лето. Наведемо кілька прикладів із класичної літератури й фольклору: «Одної ночі приснився мені сон» (Марко Вовчок); «А чула ти, що сталося сеї ночі?» (Леся Українка); «...малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани» (С. Васильченко); «Накрили очі темної ночі, легше в могилі спочинув» (народна пісня).
З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класики й живої народної мови, ліпше сказати по-українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод», а не «У той день...». Проте слід пам'ятати, що родовий відмінок часу не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»). Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів, стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником: «у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у давнину», «у (під) хуртовину».

у даний момент (час); у цю хвилину

Правильніше: у (на) цей (той) момент (час); у цю (ту) мить; під ту мить (хвилину); цієї миті; зараз; наразі
Мова – не калька: словник української мови

співати одну й ту ж пісню

Правильніше: повторювати як папуга
Мова – не калька: словник української мови

по ту сторону

Правильніше: потойбіч
Мова – не калька: словник української мови

опять двадцять п'ять

Правильніше: знов за рибу гроші; і знову про корову; ту саму тетерю на вечерю
Мова – не калька: словник української мови

не сипте перлами перед свинями

Правильніше: свиням золоту гору – та й ту рознесуть
Мова – не калька: словник української мови

на той час

Правильніше: на ту пору; натоді
Мова – не калька: словник української мови

бути в поганому настрої

Правильніше: встати на ліву (не на ту) ногу
Мова – не калька: словник української мови

дійсно, з того часу, з тих пір, відтоді, впродовж, згодом, пізніше, суто, чисто, насправді, так як, тому що, через те, точка зору, з точки зору, кут зору, під кутом зору, принаймні 1, у крайньому разі, щонайменше, н

За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Кома між частинами складного речення

Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).

Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський).

Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко).

Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка).

Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський).

Він був такий, що мило дивитися.

Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.

Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою.

Перед як у зворотах не хто інший, як; не що інше, як Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення Роби як слід, то й добре буде.
Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання Бачив хлопця й не сказав якого.

Мати повернеться, та не знати коли.

Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося…).

Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...).

У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко).

Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський).

У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський).

Цього, того (ж) року і в цей, той (же) рік, у цьому, тому (ж) році

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) рік, у цьому, тому (ж) році на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) року; також цьогоріч.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей рік випало багато снігу. Цього року (цьогоріч) випало багато снігу.
У той рік весна прийшла рано. Того року весна прийшла рано.
У перший рік нового століття трапилося багато цікавого. Першого ж року нового століття трапилося багато цікавого.
У цьому році в нас конференція. Цього року в нас конференція. 

Цього, того (ж) тижня і в цей, той (же) тиждень, на цьому, тому (ж) тижні

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні  на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей тиждень приїхав із відрядження батько. Цього тижня приїхав із відрядження батько.
У другий же тиждень нашої подорожі трапилася весела пригода. Другого ж тижня нашої подорожі трапилася весела пригода.
На цьому тижні у нас конференція. Цього тижня у нас конференція.

Цього, того (ж) місяця і в цей, той (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) місяця.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей же місяць рахунок за тепло був дуже великим. Цього ж місяця рахунок за тепло був дуже великим.
У другий місяць вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку. Другого місяця вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку.
У цьому місяці в нас конференція. Цього місяця в нас конференція

Капосне “як”

Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Коли годиться вживати займенник цей, а коли – той?

Слова цей, ця, це і той, та, те мають таке саме значення, як і в російській мові этот, тот... Отже, цей указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений: «На цьому й на тому світі», «Пливе з цього берега на той». У західноукраїнських говірках використовують той, та, те, коли вказують на ближчий предмет, а для позначення дальшого – складний займенник тамтой (можливо, під впливом польських тен, тамтен). У головному реченні предмет, що потребує пояснення підрядним реченням, називаємо тільки займенником той (та, те), а не цей (ця, це). «Той, кого я зустрів», «Те, що він сказав», «Те, що ви зробили», «Той, кого мені рекомендували ».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

понад те чи крім того?

Коли ми простежимо, як виникла ідіома (фразеологізм) понад те, то переконаємося, що це сталося через калькування звороту сверх того, досить поширеного в усній та писемній практиці росіян: «У нас вышел запас воды, и сверх того, мы устали». Українці в таких конструкціях традиційно вдавалися до інших зразків: поза тим, крім того, до того ж. «Спосіб видався дорогим і до того ж (крім того, поза тим) ризикованим». Жодної потреби долучати до них ще й понад те, скопійоване з російської, не було і немає, наголошує відомий мовознавець Святослав Караванський.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

у ті дні

Правильніше: тими днями
Мова – не калька: словник української мови

по тій причині, що…

Правильніше: з тієї причини, що…; через те, що…; тому що…
Мова – не калька: словник української мови

Цього, того (ж) дня і в цей, той (же) день

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) день на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) дня.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей же день приїхав із відрядження батько. Цього ж дня приїхав із відрядження батько.
У другий день нашої подорожі трапилася весела пригода. Другого дня нашої подорожі трапилася весела пригода.

Оскільки, позаяк і так як

Замініть скальковану конструкцію так як, коли мовиться про пояснення, причину, на стилістично кращий варіант: бо, через те що, тому що; оскільки, позаяк.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Не дуже задоволений результатом, так як ми їхали по перемогу. Не дуже задоволений результатом, бо ми їхали по перемогу.

АЛЕ:

І виявилося, що жити так, як раніше, означало втратити все.

Доти і до тих пір

Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію до тих пір на стилістично кращий варіант: доти, дотіль; поти, потіль; до того часу.

ТИПОВО ВДАЛІШЕ
Людина жива до тих пір, доки про неї жива пам'ять. Людина жива доти, доки про неї жива пам'ять.
Доки жива мова народна в устах народу, до тих пір живий і народ. Доки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.

Водночас, заразом, саме тоді і разом з тим, у той же час

Замініть конструкції разом з тим, у той же час на стилістично кращий варіант: водночас, заразом, саме тоді.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Разом з тим не треба забувати про безпеку. Водночас не треба забувати про безпеку.
Та вже разом з тим вип'ємо і за нашу власну славу. Та вже заразом вип'ємо і за нашу власну славу.
В той же час їхали селом солдати. Саме тоді їхали селом.

АЛЕ:

Він прийшов разом з тим хлопцем.

Отже, тому, тож, через те і відтак

Замініть прислівник відтак, якщо його вжито як сполучник у приєднуваних конструкціях, на стилістично правильний варіант: отже, тому, тож, через те.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Комплексні обстеження — запорука здорового, а відтак щасливого життя кожної сім'ї. Комплексні обстеження — запорука здорового, а тому щасливого життя кожної сім'ї.

АЛЕ:

відтак — потім, після того.

На Свалявщині, порубавши сокирою двері кафе, нетверезий ревнивець відтак погрожував правоохоронцям гранатою.

Тією чи іншою мірою і в тій чи іншій мірі

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в тій чи іншій мірі на стилістично кращий варіант: тією чи іншою мірою.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Усі ми в тій чи іншій мірі працюємо з тваринами. Усі ми тією чи іншою мірою працюємо з тваринами.

Відтоді і від того часу, з того часу, від тих пір, з тих пір

Замініть нехарактерні для української мови конструкції від того часу, з того часу, від тих пір, з тих пір, якщо мовиться про момент, від якого ведуть відлік, на стилістично кращий варіант: відтоді.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
З того часу його не бачили. Відтоді його не бачили.
Від тих пір мене не турбували.  Відтоді мене не турбували.

 

Оскільки, тому що, через те що, бо і тому як

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію тому як, якщо мовиться про причину дії, на стилістично кращий варіант: оскільки, тому що, через те що, бо.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Я не можу скинути пароль, тому як в мене немає доступу до поштової скриньки. Я не можу скинути пароль, оскільки в мене немає доступу до поштової скриньки.
Шанси 50 на 50, тому як у футболі все можливо. Шанси 50 на 50, тому що у футболі все можливо.

 

Цими, тими (ж) днями і в ці, ті (ж) дні

Замініть конструкцію в ці (ті, інші, найближчі) (ж) дні на стилістично кращий варіант: цими (тими, іншими, найближчими) (ж) днями.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Уже в ці дні команда їде на змагання. Уже цими днями команда їде на змагання.
У найближчі дні наша подорож завершиться. Найближчими днями наша подорож завершиться.

у той самий день

Правильніше: того самого дня
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

справа, діло, мова, річ, у чому річ?, річ у тім (тому), що..., в чому справа, справа в тім (тому), що…, мовлення

1. Справа – діло – річ
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Коли писати притому, притім разом, а коли окремо?

Як сполучники ці слова вживаються в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку. Виступають синонімами вислову до того ж і пишуться разом. «За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої» (Іван Микитенко).
При тому, при тім – займенник з прийменником. Пишуться окремо. «При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої» (Леся Українка), «При тім командирові я і воював» (з живих уст).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Справа, діло, річ

Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом. Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).

Крокувати, простувати, іти...

Останнім часом у періодичних і неперіодичних виданнях дуже поширилось нове дієслово крокувати. Крокують по сторінках художніх творів люди («Через годину Пархоменко крокував з своєю командою по вулицях міста»), крокує по сторінках журналів весна («Цього року по ланах крокує рання весна»), крокує по шпальтах газет навіть Першотравень («Києвом крокує Першотравень»). Від цього слова молоді письменники творять похідні дієслова: прикрокувати, закрокувати («Спинив бричку, скочив на землю і швидко закрокував сюди»).
Цих дієслів не знала українська класична література, як і фольклор, легко обходячись давніми словами: простувати («Явдоха і Галя ведуть під руки Петра, за ними простує Гринько». — Панас Мирний), рушати («Всі рушили за ватажком Андрієм Корчакою». — І. Нечуй-Левицький), іти («Йде весна запашна, перлами, квітами закосичена». — П. Тичина), подаватися, податися («Теофіл мовчки встає і подається геть». — Леся Українка), прямувати («Товариство на Січ прямувало». — Т. Шевченко), маршувати (Українсько-російський словник АН УРСР; Словник Б. Грінченка), ступати («Не знаю, чи вітер травицю торкає, чи постать кохана край мене ступає». — Олена Пчілка).
Як бачимо, в українській мові є досить слів, щоб не виникала потреба створювати неологізм; чи не природніше звучали б наведені вище фрази, якби замість цього крокувати, що так причарувало письменників і журналістів, поставити давні слова: «Через годину Пархоменко маршував зі своєю командою по місту»; «Цього року по ланах ступає (іде) рання весна»; «Києвом простує Першотравень»?
Мірилом потрібності й життєвості неологізму є народ і його мова: потрібне й доречне народ швидко сприймає й засвоює з книжок і преси, непотрібне, як ось, приміром, слово позаяк, що намагалося колись витиснути з ужитку давні слова бо, через те що, тому що, — відкидає. Такою є й доля цього штучного, непотрібного крокувати: хоч воно й увійшло разом зі словом позаяк до наших академічних словників, та народ не сприйняв його, бо щось так і не чути, щоб десь на Україні казали: «Голова колгоспу крокує до правління, а бригадир закрокував до своєї бригади», — а кажуть і, очевидно, далі казатимуть: «Голова колгоспу йде до правління, а бригадир подався (пішов) до своєї бригади».
Треба пам'ятати, що іменник крок, який лежить в основі дієслова крокувати, означає українською мовою «відстань між ногами, що рухаються», а не «рух», як у російській мові шаг. На позначення руху є інші українські слова: хід, хода («Шкода ходу до поганого роду». — Прислів'я; «Впоперек дороги тихою ходою повз мене йшов старий дідок». — Я. Щоголів; «Замовк Ярема, зажурився, поїхав ходою». — Т. Шевченко; наддавати ходу або ходи. — Українсько-російський словник АН УРСР; «Забрехали на подвір'ї собаки, почувши ходу людини». — М. Стельмах); ступа («На тому березі почулася кінська ступа». — М. Коцюбинський; «Проти вітру повільною ступою ішли коні». — С Чорнобривець).
Отже, треба не допускати штучних висловів типу «ішов тихим кроком», «прискорив кроки» тощо.
Хибно створеною була й військова команда кроком руш відповідно до російської шагом марш. Українським відповідником до російських слів шаг, поступь є хід: «Екзекутор перейшов скорим ходом по хаті і стукнув палицею в один, другий і третій кут» (М. Черемшина). Отже, й у військовій команді треба замість слова крок поставити хід: ходом руш, як це й зробили згодом чи не самі творці цієї команди.

справа в тому

Правильніше: річ у тому (у тім)
Словник-антисуржик.

Не шкодуйте про те, що минуло

Правильніше: Не шкодуйте за тим, що минуло

У тім же числі журналу

Правильніше: У тому самому числі журналу

Звинуватив, що той не шанує

Правильніше: Звинуватив у тому, що він не шанує

у той вечір

Правильніше: того вечора; тієї вечорини
Мова – не калька: словник української мови

у тій чи іншій мірі

Правильніше: так чи так; так чи інакше
Мова – не калька: словник української мови

ті фотографії, що були показані мною

Правильніше: ті світлини, що я показав
Мова – не калька: словник української мови

твердити одне й те ж

Правильніше: усе одно та одно; усе те саме (тієї самої) правити (товкти, торочити); те саме повторювати; після тієї та знов тієї [ж] співати; і вчора куліш, і сьогодні куліш; та сама тетеря й на вечерю
Мова – не калька: словник української мови

по тій простій причині

Правильніше: просто тому (через те)
Мова – не калька: словник української мови

по тій же причині

Правильніше: з того ж самого
Мова – не калька: словник української мови

опинитися не на своєму місці

Правильніше: сісти не в ті (не в свої) сани
Мова – не калька: словник української мови

не вистачає пороху

Правильніше: нема тієї драбинки, щоб до неба долізти
Мова – не калька: словник української мови

на тих днях

Правильніше: тими днями
Мова – не калька: словник української мови

на другій (тій) стороні

Правильніше: на тому (на тім) боці; по той бік; потойбіч
Мова – не калька: словник української мови

і на нашій вулиці буде свято

Правильніше: і в наше віконце засвітить сонце; діждемо тієї години, що будуть по шелягу дині
Мова – не калька: словник української мови

і він туди вмішався (втрутився)

Правильніше: і він туди встряв; і він туди вдерся; і він до тієї гущі
Мова – не калька: словник української мови

з тою метою, щоб…

Правильніше: для того, щоб…
Мова – не калька: словник української мови

з тої сторони прояснюється

Правильніше: відтіль мов яснить
Мова – не калька: словник української мови

з того рою не буде толку

Правильніше: з тієї муки не буде хліба
Мова – не калька: словник української мови

з пустого в порожнє переливати

Правильніше: після тієї та знов тієї
Мова – не калька: словник української мови

до тих пір

Правильніше: доти; до того часу; до тієї пори
Мова – не калька: словник української мови

відхилення від теми

Правильніше: арія не з тої опери
Мова – не калька: словник української мови

відплатити тією ж монетою

Правильніше: віддячити тим самим
Мова – не калька: словник української мови

безкінечна розмова

Правильніше: тій казці не буде кінця
Мова – не калька: словник української мови

Зайва кома перед та

Перевірте, чи не зайвою є кома перед сполучником та, якщо він не протиставляє (можна замінити на але), а з'єднує слова (можна замінити на і).

ЄДНАЛЬНИЙ СПОЛУЧНИК ПРОТИСТАВНИЙ СПОЛУЧНИК
 Вчителі, учні та батьки стояли перед школою. Висне небо синє, синє, та не те… (Т. Шевченко).

Незважаючи на і не зважаючи на

Замініть конструкцію не зважаючи на (що), якщо це прийменник на позначення предметів, явищ, понять, всупереч яким відбувається дія, на правильний варіант: незважаючи на (що); попри (те, що); дарма що.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Не зважаючи на погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива. Незважаючи на погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива.

АЛЕ:

не зважаючи — дієприслівник, який описує реальну дію — зважати.

Анітрохи не зважаючи на жінчині прохання зупинитися, він і далі підганяв коней.

Щоб, щодо, про і на предмет

Замініть нехарактерну для української мови прийменникову конструкцію на предмет на стилістично кращий варіант: (для того), щоб; для цього, для того; щодо (чогось); про (щось).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Розслідування про офшори президента перевірять на предмет дотримання редакційних стандартів. Розслідування про офшори президента перевірять щодо дотримання редакційних стандартів.
Він прийшов на предмет отримання атестату. Він прийшов (для того), щоб отримати атестат.
Ми поговорили на предмет його успішності. Ми поговорили про його успішність.

 

У такому, цьому, тому разі і у такому, цьому, тому випадку

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у такому (цьому, тому, кращому) випадку на стилістично кращий варіант: у такому (цьому, тому, кращому) разі.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Але головне у цьому випадку не форма, а зміст! Але головне у цьому разі не форма, а зміст!
Землі запланованих до приватизації підприємств вистачить у кращому випадку для 100 тисяч українців. Землі запланованих до приватизації підприємств вистачить у кращому разі для 100 тисяч українців.

Незважаючи на, попри те, що і не дивлячись на

Замініть конструкцію не дивлячись на (що), якщо це прийменник на позначення предметів, явищ, понять, всупереч яким відбувається дія, на правильний варіант: незважаючи на (що); попри (те, що); дарма що.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Як залишитися собою в нашому світі, не дивлячись на обставини. Як залишитися собою в нашому світі, незважаючи на обставини.
Не дивлячись на всі перешкоди, нам вдалося зберегти нашу команду. Попри всі перешкоди, нам вдалося зберегти нашу команду. 
Не дивлячись на погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива. Дарма що були погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива.

АЛЕ:

не дивлячись — дієприслівник, який описує реальну дію — дивитися.

Хлопець сидів за столом, відвернувшись і не дивлячись на дівчину.

Навколишній, довколишній, навкружний і оточуючий

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть кальку оточуючий на один з варіантів: навколишній, довколишній, навкружний; той, що оточує; присутні, близькі, прибічники; (світ) довкілля; (люди) оточення.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Оточуючий світ здавався дівчині прекрасним. Навколишній світ здавався дівчині прекрасним.
Усі оточуючі дивилися на мене. Усі присутні дивилися на мене.
Це негативно впливає на оточуюче середовище. Це негативно впливає на довкілля.
Ми сподіваємося на допомогу оточуючих. Ми сподіваємося на допомогу близьких.
Він розраховував на оточуючих. Він розраховував на своїх прибічників.
Він втомився від усього оточуючого. Він втомився від усього, що його оточувало.
Він мав постійний конфлікт з оточуючими. Він мав постійний конфлікт з оточенням.

Тим часом і між тим

Конструкцію між тим, що вказує на час дії або протиставлення, замініть стилістично кращим варіантом: тим часом, а втім, а проте, прецінь.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Між тим дирижер дав знак невеликому оркестру, і скрипки ніжно заграли вальс. Тим часом дирижер дав знак невеликому оркестру, і скрипки ніжно заграли вальс.
На морі справжній шторм, а між тим пором і далі ходить. На морі справжній шторм, а проте пором і далі ходить.

АЛЕ:

Між тим, що ви кажете, і вашими вчинками є велика різниця.

І под., і т. ін., та ін., тощо і і т.п.

Замініть скорочення і т. п. на один із рекомендованих варіантів: і под., і т. ін., та ін., тощо.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
До якого лікаря звертатися, коли болить шлунок, живіт і т. п.? До якого лікаря звертатися, коли болить шлунок, живіт і т. ін.?
Ми продаємо канцелярські товари, рюкзаки, шкільну форму і т. п. Ми продаємо канцелярські товари, рюкзаки, шкільну форму тощо.

Позика, позичання і запозичення

Замініть іменник запозичення, якщо мовиться про те, що беруть або дають щось у борг, на стилістично кращий варіант: позичання (дія), позика (те, що взяте або дане в борг).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Але набагато важливішими є правила запозичення грошей, підказані життям. Але набагато важливішими є правила позичання грошей, підказані життям.
Ми скоро зможемо повернути це запозичення. Ми скоро зможемо повернути цю позику.

АЛЕ:

запозичення — дія за значенням «переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням».

Інтенсивне проникнення англійських запозичень в українську мову викликає занtпокоєння серед лінгвістів.

Поготів і тим більше, тим паче

Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію тим більше, тим паче на влучний синонім: поготів.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Та ніщо не вічне, а тим більше бажання працювати. Та ніщо не вічне, а бажання працювати й поготів.

АЛЕ:

Чим менше корупції буде на митниці, тим більше грошей ви заробите.

На додаток, додатково, до того ж і у добавок

Замініть нехарактерний для української мови вислів у добавок на стилістично кращий варіант: на (у) додаток, додатково; до того (ж).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Що можете порадити із вправ у добавок до цієї дієти? Що можете порадити із вправ на додаток до цієї дієти?
У добавок, компанія координує технічні та маркетингові дослідження в галузі. До того ж компанія координує технічні та маркетингові дослідження в галузі.

Для того, щоб, для і з ціллю

Замініть нехарактерний для української мови вислів з ціллю на стилістично кращий варіант: (для того,) щоб; для.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ми зібралися з ціллю привітати ювіляра. Ми зібралися, щоб привітати ювіляра.
З ціллю виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу. Щоб виявити жанрові особливості цього твору, надіслали його на кваліфіковану експертизу.

Щоб, для і з метою

Замініть книжну конструкцію з метою, якщо не мовиться про важливе життєве завдання або ідейне спрямування, на стилістично кращий варіант: (для того,) щоб; для.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ми зібралися з метою привітати ювіляра. Ми зібралися для того, щоб привітати ювіляра.
З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу. Щоб виявити жанрові особливості цього твору, надіслали його на кваліфіковану експертизу.

До того ж, крім того і більше того

Вставну конструкцію більше того замініть стилістично кращим варіантом: до того ж, крім того, ба (навіть) більше.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Більше того, бюджет не передбачає нових витрат. До того ж бюджет не передбачає нових витрат.
Більше того, можна сміливо стверджувати, що Україна свого часу була однією з найпотужніших європейських економік. Ба більше, можна сміливо стверджувати, що Україна свого часу була однією з найпотужніших європейських економік.

Потому і по тому

Замініть конструкцію по тому, якщо вона має значення «потім», на прислівник, що пишеться разом: потому.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
По тому прийшов від нього ще один лист, а затим — як відтяло. Потому прийшов від нього ще один лист, а затим — як відтяло.

АЛЕ:

Ми пройшли по тому містку з ним разом.

Він з'явився 10 років по тому.

Зокрема, і навіть і в тому числі, у т.ч.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в тому числі, у т.ч. на стилістично кращий варіант: зокрема, і навіть.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Заборонити продаж та вживання алкогольних напоїв, у тому числі слабоалкогольних, на території університету. Заборонити продаж та вживання алкогольних напоїв, зокрема слабоалкогольних, на території університету.

Однак, проте, а також, а втім і тим не менш

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм тим не менш на стилістично кращий варіант: однак, проте, а також, а втім.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Тим не менш, суд вказав, що таке обґрунтування не є належним. А втім, суд вказав, що таке обґрунтування не є належним.

 

У такий спосіб і тим самим

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм тим самим на стилістично кращий варіант: у такий спосіб.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У Франції за 301 млн доларів продали особняк, тим самим встановивши світовий рекорд. У Франції за 301 млн доларів продали особняк, у такий спосіб встановивши світовий рекорд.

Тощо, і таке інше і і тому подібне

Замініть нехарактерний для української мови вислів і тому подібне, якщо він вказує на гіпотетичне продовження переліку, на стилістично кращий варіант: тощо, і таке інше.

Перевірте також, чи не вжито тут прикметник подібний у значенні «такий самий; такий, як той (про якого йде мова)», і замініть його на: цей.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Подібни заяви ганьблять вас.  Такі заяви ганьблять вас.
Нічого подібного не було. Нічого такого не було.
І тому подібне рішення нас не влаштовує.  І тому це рішення нас не влаштовує.  

АЛЕ:

подібний — схожий:

І тому подібне на нашого Мурчика кошеня ми також забрали з притулку.

тим часом 1, тимчасово

1. Яка відмінність між висловом тим часом і лексемою тимчасово?
Насамперед різниця в написанні. Прислівник тимчасово, утворений з кількох основ, пишеться разом. Найчастіше він поєднується з дієприкметниками типу тимчасово непрацездатний, тимчасово зачинений, тимчасово відсутній, а також з дієсловами: працює тимчасово, тимчасово виконує обов'язки.
Прислівникове сполучення тим часом пишеться окремо, подібно до тим разом, останнім часом, таким чином, воно відповідає російському тем временем. Є в мовному вжитку і складений сполучник тимчасом як, у якому компонент тимчасом пишеться разом. Його можна замінювати синонімами тоді як, але, проте, однак. «Концерт не розпочинали, тимчасом як зал був уже переповнений» (з газети).
2. Чому в одних випадках вислів тим часом пишуть окремо, а в інших разом?
Якщо це займенник з іменником, то, зрозуміло, вони не зливаються на письмі. «Доки діти готували домашні завдання, батько тим часом перевіряв їхні шкільні щоденники».
Зате сполучник тимчасом – неподільне слово. Переважно виступає у поєднанні з прислівником як. «Вечір гумору не розпочинали, тимчасом як зал уже був переповнений». Конструкцію можна замінити словами тоді як, але, проте, однак. Уживаючись зі сполучником а, посилює протиставлення. «Знаю, що мрія та могла б мене хтозна-куди завести, а тимчасом – не завела ж» (Павло Тичина).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

наприклад 1, а саме, подібний, такий, настільки, схожий, до того, так

1. Так, до того, настільки чи такий
Часто чуємо: «Чому ти так знервований?», «Я сьогодні так стомлена», «Напередодні екзаменів учителі були так заклопотані». Чи правильні ці фрази? З погляду сучасної української літературної мови треба вживати не так знервований, а такий знервований, не так стомлена, а така стомлена, не так заклопотані, а такі заклопотані.
У деяких випадках займенником такий доцільно замінювати й словосполучення до того та прислівник настільки. Не до того (настільки) ревнивий, а такий ревнивий, не до того (настільки) поганий, а такий поганий. «Вистава була до того нецікавою, що глядачі стали виходити із зали» (з газети). Тут замість до того слід поставити такою.
2. Подібний чи такий?
У нас повелося усно й на письмі не тільки використовувати прикметника подібний у розумінні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий. Навіть більше: цей прикметник майже витиснув з ужитку займенник такий. «Я не проти подібної літератури»; «На подібну літературу є попит», – часто чуємо. Важко уявити собі критика, що стояв би за подібну, а не оригінальну літературу. Навряд чи є попит і в читачів на неї. То чому б не написати: «На такі видання є великий попит»? Вчувається і певна значеннєва відмінність між висловами подібні помилки й такі помилки.
Мабуть, слід було б, як радив Борис Антоненко-Давидович, залишити за прикметником подібний тільки його синонім схожий: «Вона була так подібна до тієї, що загинула на фронті» (Дмитро Ткач). Коли ж ідеться не про схожість, тоді треба послуговуватися займенником такий: «Христі вперше доводилося бачити таке диво» (Панас Мирний).
3. Так – наприклад
Слово так часто виступає в ролі стверджувальної частки. Якщо безпосередньо після нього йде речення, яке розкриває його конкретний зміст, то так відокремлюємо комою. Напр.: «Так, так, те все було» (Леся Українка). Ця частка може бути на початку речення, котре є ілюстрацією до попередніх міркувань. У такому разі вживається в значенні «наприклад», «а саме», після неї теж ставимо кому.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

кілька років тому назад

Правильніше: кілька років тому
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

у тому числі чи зокрема?

Повсюдно чуємо в тому числі, хоч цей канцелярський вислів, запозичений з мови північного сусіда, успішно замінюється словом зокрема або його дуже рідко вживаним відповідником зосібна.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

затим – за тим

Затим, прислівник, розм. Потім, після того (цього); тому; для того; входить до складеного сполучника. «Давид зараз же, вставши з-за столу, почав збиратися. Треба йому затим ще до Тихона зайти» (Андрій Головко); «Правда, що я тобі похвалявся, але ж не затим, щоб ти перехвилювався» (Марко Кропивницький).
За тим, займенник з прийменником. «І вслід за тим під дужими вітрами дуби хитнулися і пущі загули» (Микола Нагнибіда).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

зате – за те

Зате, сполучник. Використовується для протиставлення речень або їхніх частин. Синоніми проте, однак, рідше тому. «Латин од няньки наживався, зате за няньку і вступався» (Іван Котляревський).
За те, займенник з прийменником. «(Мавка:) А я не знаю нічого іншого, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю» (Леся Українка).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

диву даєшся

Правильніше: не надивуєшся, дивина та й годі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

все рівно, мені однаково, мені байдуже, про мене, насильно милим не будеш, на милування нема силування, вистава була до того поганою, що..., вистава була такою поганою, під відкритим небом, просто неба

Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

виконувати функцію, відігравати функцію, функція, мати значення, роль, грати роль, не грає ролі, відігравати значення, відігравати роль, смисл, значення, розум, у смислі, немає смислу, є смисл, у розумінні того, в якому роз

1. Зміст – значення
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

а втім, проте, однак, тим не менше

Пишуть і кажуть тим не менше (рос. тем не менее), тоді як потрібно – а втім, проте, однак, разом з тим, і все ж.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

і тому подібне

Правильніше: і таке інше
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Ходить, мова мовиться, мовитись, річ у тім, ітися (ідеться), у тім сила

За польською мовою, подекуди, надто в південно-західних говорах України, кажуть: «Тут ходить не о (про) волю, а о (про) мус». Нема потреби запозичати з інших мов слова, коли є свої, українські: мова мовиться («Батько промовив ті слова так спокійно, наче мова мовилася про когось іншого, а не про нього». — І. Нечуй-Левицький), мовитись («Тут, бачите, мовиться ось про що». — З живих уст), річ у тім («Не в тім річ, що в хаті піч, то біда, як нема». — М. Номис), ідеться («Тут ідеться, чи додому вернеться». — З живих уст), у тім сила («Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе». — Приказка).

Нужденний, бідний, той, що (який) має потребу (потребує допомоги)

Хоч як це дивно, а деякі наші довідники й періодичні видання помилково користуються прикметником нужденний, гадаючи, що він відповідає російському нуждающийся, й пишуть: «нужденні члени сім'ї», «нужденна дружина» тощо.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.

І — й — та

Між словами в реченні й між реченнями ми часто вживаємо сполучників і та й. Українська мова — милозвучна й тому пильнує, щоб не скупчувалось поряд кілька голосних або кілька приголосних. Для того, щоб ці звуки гармонійно чергувались, є в українській граматиці правило чергування, за яким звук і чергується з й на початку слів (він іде, вона йде), а також коли ці звуки виконують функцію сполучника. На жаль, іноді забувають про це правило й пишуть: «Вона і він» замість — «Вона й він». Письменники, що дбають за високий рівень мовної культури в своїх творах, послідовно додержуються цього правила й ставлять сполучник і, якщо попереднє слово кінчилось на приголосну («Я прокинувся через те, що поїзд сіпонув і раптом пішов швидко». — Ю. Смолич), та сполучник й, коли наприкінці попереднього слова стоїть голосна («Хоча сам він обертався повільно, проте робота в його руках якось ішла сама собою, швидко й до ладу» (О. Гончар).
Якщо між сполучниками і та й нема ніякої значеннєвої різниці, то сполучник та може бути в значенні і («Тільки він та вона, та старий, та стара...» — Дитяча пісенька), а також у значенні слова але («Ой п'є Байда мед-горілочку, та не день, не два, та й не годиночку». — Дума). Коли вживати сполучника та в значенні і, а коли ставити сполучник і — це питання здебільшого суто стилістичне: якщо в реченні вже є і, тоді для стилістичної різноманітності може прислужитися сполучник та: «Вона й її мати та багато інших людей знали про це»; «Батько наказав мені та його братові полагодити повітку». Сполучником та в значенні і поєднуються також близько споріднені поняття, стани й явища, а крім того, стани й явища, одне з яких випливає з другого або зумовлюється другим, стани й явища, які чергуються: «батько та мати», «ходить та плаче», «сміється та плаче», «блискає та гримить», «кажуть та пишуть» і т. ін. Нема також ніякої значеннєвої різниці між словом але й сполучником та в значенні але, отож, коли ставити те чи те слово — це питання лише стилю.

так як

Правильніше: 1. бо, тому що
2. оскільки
..., бо для цього ми не маємо можливостей.
Оскільки ми маємо мало часу, ...
Словник-антисуржик.

тим не менше

Правильніше: однак, проте, а також
Словник-антисуржик.

признак того, що ...

Правильніше: ознака того, що ...
Словник-антисуржик.

між тим

Правильніше: тим часом
Словник-антисуржик.

з метою

Правильніше: для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити
Словник-антисуржик.

два роки назад

Правильніше: два роки тому
Словник-антисуржик.

Збори розпочалися пізно, так як не прийшли

Правильніше: Збори розпочалися пізно, тому що не прийшли

По тій причині

Правильніше: З цієї причини

Як раз тому

Правильніше: Саме тому

У тій чи іншій мірі

Правильніше: Так чи інакше

Тому то він прийшов

Правильніше: Тому-то він прийшов

Тим не менше

Правильніше: І все ж, однак, проте, разом з тим

Між тим саме

Правильніше: А саме

Між тим, звинувачення

Правильніше: Тим часом звинувачення

Кожен з тих разів

Правильніше: Кожного разу

І тому подібне

Правильніше: І таке інше, тощо

Промовець підкреслював, що в той же час незрозумілим являється розкол

Правильніше: Промовець підкреслював, що так само незрозумілим є розкол

В той же час їхали селом

Правильніше: Саме тоді їхали селом

Крім цього, держава потребує підтримки

Правильніше: Крім того, держава потребує підтримки

А для цього, щоб мати рецепти

Правильніше: А для того, щоб мати рецепти

Це ж можна сказати

Правильніше: Те саме можна сказати

Той же

Правильніше: Той самий

Не завжди тої якості, яка вимагається

Правильніше: Не завжди такої якості, як вимагається

Те ж саме

Правильніше: Те саме

Однією і тією ж мовою

Правильніше: Тією самою мовою

Об'єкт зацікавлення одних і других

Правильніше: Об'єкт зацікавлення тих і тих

Дати їм то одне, то друге

Правильніше: Дати їм то те, то те

Одна й та сама вартість

Правильніше: Та сама вартість

Біля обох воріт

Правильніше: Біля цих і тих воріт

Тимчасово непрацюючим будуть виплачені

Правильніше: Тим, що не працюють тимчасово, будуть виплачені

Відпочиваючі

Правильніше: Відпочивальники, ті, що відпочивають

Допомога бажаючим

Правильніше: Допомога тим, що бажають

З тим треба числитися

Правильніше: На це треба зважати

Підтверджено про те, що

Правильніше: Підтверджено, що

Заключається у тому

Правильніше: Полягає в тому

Вистава була до того поганою, що

Правильніше: Вистава була така погана, що

Усі держави, у тім числі й Україна, виступили проти насильства

Правильніше: Усі держави, поміж ними й Україна, виступили проти насильства

У смислі того

Правильніше: У розумінні того

Не в обіду сказано

Правильніше: Даруйте, пробачте на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле

Інваліди по зору і сліпо-глухі

Правильніше: Інваліди з вадами зору та слуху

Та іже

Правильніше: Та іже з ними

Диву даєшся

Правильніше: Не надивуєшся, дивина та й годі

Гра варта свічок

Правильніше: Справа варта заходу; це того вартує