ТОРІШНІЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
непотрібний зовсім
Правильніше:
як козі баян потрібний ; приший кобилі хвіст; потрібний як п'яте колесо до воза, як сліпому дзеркало, як лисому гребінь, як торішній сніг, як коло трактора віжки, як зайцеві бубон, як собаці п'ята нога
Мова – не калька: словник української мови
минулорічний
Правильніше:
торішній, тогорічний
Мова – не калька: словник української мови
Торішній і минулорічний
Для урізноманітнення мовлення замініть минулорічний на стилістично кращий варіант: торішній.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Минулорічний внесок черкаських платників до міської скарбниці склав 824 млн грн. | Торішній внесок черкаських платників до міської скарбниці склав 824 млн грн. |
минулорічний чи торішній?
Перший з прикметників має у своєму складі два українські компоненти – минулий і річний. Але це слово – явна калька з російського прошлогодний. І навіщо його вживати, коли є питоме наше торішній, яке зберігає особливість прадавнього утворення й таке природне, приміром, у приказці: «Потрібний, як торішній (позаторішній) сніг». Тут варто нагадати авторитетну думку мовознавця Леоніда Булаховського: «Часто при суцільному сприйманні того, що йде ззовні, гине і корисніше своє, з ужитку виходять слова, форми і звороти тонші, точніші за ті, що дістають перевагу над ними під чужими впливами». Можна також використати синонім тогорічний.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Минулорічний, торішній, позаминулорічний, позаторішній
У діловій та офіційній мові часто натрапляємо на невдало й неприродно створені від словосполук минулого року, позаминулого року прикметники минулорічний, позаминулорічний: «Минулорічний урожай був уже кращий, як позаминулорічний».
Українська класична література й живе народне мовлення додержувалися звичайно прислівників торік («Виглядала козаченька молодого, що торік покинув». — Т. Шевченко), позаторік («Твою долю, моя доню, позаторік знала». — Т. Шевченко). Від цих слів і виникли прикметники торішній («Так рад, як торішньому снігові». — Словник Б. Грінченка), позаторішній («І треба ж, на біду, позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну». — Є. Гребінка).
Отже, не тільки в художній літературі, а й у діловій та офіційній мові слід додержуватися цих давніх українських слів і писати: «Торішній урожай був уже кращий, як позаторішній».
Українська класична література й живе народне мовлення додержувалися звичайно прислівників торік («Виглядала козаченька молодого, що торік покинув». — Т. Шевченко), позаторік («Твою долю, моя доню, позаторік знала». — Т. Шевченко). Від цих слів і виникли прикметники торішній («Так рад, як торішньому снігові». — Словник Б. Грінченка), позаторішній («І треба ж, на біду, позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну». — Є. Гребінка).
Отже, не тільки в художній літературі, а й у діловій та офіційній мові слід додержуватися цих давніх українських слів і писати: «Торішній урожай був уже кращий, як позаторішній».
Торічний успіх
Правильніше:
Торішній успіх
Минулорічний
Правильніше:
Торішній
минулорічна практика
Правильніше:
торішня практика
Мова – не калька: словник української мови
зовсім не боятися
Правильніше:
як торішнього снігу боятися
Мова – не калька: словник української мови
досвідчений
Правильніше:
не торішнього літа чоловік; не в тім'я битий; кований на всі чотири (копита)
Мова – не калька: словник української мови