ТАКТИЧНОМУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Слово тактовний (від такт) означає «чуття міри, що створює вміння поводити себе, як годиться вихованій людині». «Зельонка був людина широкоосвічена й тактовна, говорячи з поетом, ніколи не торкався питань віри, зате вів цікаві розмови про живопис і скульптуру італійського Відродження і навіть дістав для Тараса Григоровича альбом добрих репродукцій творів італійського Кватроченто (Відродження)». (З. Тулуб.) «Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє слово сказати, доторкується до живої рани обережно». (Ю. Збанацький.) «О л ь г а: У нас у редакціях сидять дивовижно тактовні люди». (В. Совко.) «Якщо наукова або публіцистична мова неможлива без використання іноземної термінології, що стала термінологією інтернаціональною… то, звичайно, неможлива також і мова художнього твору без тактовного і вмілого використовування іноземних слів, а то й зворотів». (М. Рильський.)
Тактичний — від тактика, що вживається як термін у військовій справі (майстерність ведення бою) і переносно — в політиці, спорті, означаючи сукупність методів і прийомів, застосовуваних для досягнення мети. «Козаков повз невтомно. Він, Козаков, якого на тактичних навчаннях ніякою силою не вдавалось командирам змусити повзати по-пластунському, щиро, без фальшу тут повз так, ніби це з дитинства було його найулюбленішою справою». (О. Гончар.) «Хмельницький уміло використовував різноманітні тактичні прийоми, залежно від співвідношення сил і конкретної обстановки [бою]». (З журналу.) «Вже тепер, у вільну хвилину, Крайнюк міг оцінити тодішню важку тактичну й стратегічну обстановку». (В. Кучер.) «Військам генерала Дорошенка було наказано відійти на інший рубіж — за річку. Це був перший наказ про відступ у цій війні… Звичайно, відступ міг диктуватися і тактичними міркуваннями». (Іван Ле.) «— О, то вже ви, діду, зробили тактичну помилку. Не треба було приймати над собою бабиної команди». (Ю. Збанацький.)
Деякі мовці плутають ці слова, вживаючи тактичний у контексті, що зумовлює значення «делікатний, ґречний» (наприклад, кажуть «тактична людина», треба: тактовна людина).

Очевидно, помилки у вживанні цих слів спричиняє міжмовна омонімія: російське тактичный відповідає українському тактовний, а українське тактичний – російському тактический. Аби їх не плутати, маємо знати, що означає кожен з прикметників.
Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням поводитися, як годиться вихованій людині. Тактовне пояснення, тактовний керівник.
Тактичний – який стосується тактики, цебто сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети чи здійснення певної бойової операції. «Відступ міг диктуватися і тактичними міркуваннями» (Іван Ле). Найчастіше вживається у словосполученнях тактичне мистецтво, тактична боротьба, тактична схема, тактична перевага, тактичний маневр, тактичний прорахунок тощо.
Хоча можна натрапити на тактичний у контексті, що зумовлює значення «делікатний, гречний». Приміром, кажуть тактичний вихователь, треба: тактовний.