ТАКИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть прикметник подібний, якщо в реченні він має значення «такий самий; такий, як той (про якого йде мова)»,  на стилістично кращий варіант: такий, цей.

АЛЕ:

подібний — схожий, який має спільні риси; який має подібність (у математиці):

Поет і художник подібні бджолі: з найрізноманітніших квітів збирають вони янтарний і запашний мед (Максим Рильський).

Ці трикутники подібні.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм такого роду на стилістично кращий варіант: такий.

АЛЕ:

Ми з такого роду, що любимо свободу.

Замініть конструкцію такий як, що використовується для уточнення, на стилістично кращу: як-от.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію шляхом (чого) на стилістично кращий варіант: через (кого, що), за допомогою (кого, чого).

Конструкцію таким шляхом замініть на: таким способом, у такий спосіб.

АЛЕ:

Ми йдемо своїм шляхом.

Якщо після конструкції з прикметником наступний іде перелік, замініть на: такий.

АЛЕ:

У наступні 20-25 років Україні треба провести багато реформ.

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію таким чином на стилістично кращий варіант: отже (як підсумок), отож; а у функції обставини на варіант: так, у такий спосіб, таким способом, таким робом (як саме).

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть росіянізм слідуючий на один з варіантів: такий, наступний.

Нагадаємо, що останнім часом дуже вподобали в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб. Він витискує з ужитку зворот таким способом (чином): "У такий спосіб працюватимемо й надалі" (з газети). Ліпше все-таки дотримуватися повсюди давнього загальноукраїнського словосполучення таким способом, що не має впливу інших мов (у цьому разі – німецької).

У нас дуже вподобали слово шлях, ставлячи його іноді там, де воно зовсім не до речі, й забуваючи про інші підхожі слова — дорога, путь тощо. «Я не знаю шляху до вашої квартири», — чуємо з уст; «Вона йшла вже потемки, намацуючи ногою шлях на вузькій гірській стежці»; «Він минув довгий коридор, обмацуючи шлях поперед себе», — читаємо в сучасних оповіданнях; «А яким шляхом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?» — читаємо в газеті. Мимоволі постає питання: невже наша мова — така бідна, що доводиться користуватись одним словом у фразах із різним значенням або з різним відтінком значення?.. Звернімось до української класичної літератури й фольклору: «В похід у дорогу славні компанійці до схід сонця рушали» (Т. Шевченко); «Олекса Безик їздив у містечко, але з дороги вернувся» (М. Коцюбинський); «Позаростали дороги, де ходили панські ноги» (з живих уст); «Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая» (народна пісня).
Як бачимо, класична література й фольклор не цуралися слова дорога й широко користувались ним, бо словом шлях називають проїзну, широку дорогу, відповідно до російського тракт: «Ой три шляхи широкії докупи зійшлися, на чужину з України брати розійшлися» (Т. Шевченко). Уживають слово шлях і в переносному розумінні, близькому до поняття «широка, далека дорога»: «На шляху поступу ми — лиш каменярі» (І. Франко).
Коли мовиться про вирушання в дорогу, про подорож, тоді до речі буде слово путь жіночого роду або дорога: «Далекая путь, хвилини не ждуть» (Леся Українка); «Ми путь землі покажем нову, царем на ввесь світ буде труд» (переклад із російської); «В далеку дорогу піду» (Б. Грінченко).
Невелика дорога між селами зветься путівець: «Путівцем над річкою... тихою ступою чвалала руда конячка» (О. Довженко).
Не пряма дорога, а кружна зветься манівець: «Хто манівцями простує, той удома не ночує» (прислів'я).
Дорогу нагору називають узвіз: «До стін Китай-городка почавсь крутий узвіз» (П. Усенко).
Відповідно до російського торная (укатанная) дорога українською мовою кажуть битий шлях, бита дорога: «Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі» (народна пісня).
Російському вислову таким путем відповідає український таким способом (або таким чином): «Батьки приводили дітей до школи, і Раїса таким способом знайомилась з селянами» (М. Коцюбинський); «Таким чином я добув вищу освіту» (з живих уст).
До речі, останнім часом став дуже поширюватися в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб, що подекуди витискує вислів таким способом: «Тільки в такий спосіб ми знайдемо, нарешті, істину». Краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього вислову таким способом, що не має впливу інших мов, тому й у щойно наведеній фразі буде природніше сказати: «Тільки таким способом ми знайдемо, нарешті, істину».
На російський вислів туда ему и дорога! українською мовою кажуть: так йому й треба!, катюзі по заслузі!, своїм шляхом пішов!
Не треба обмежувати свою мову одним-однісіньким словом шлях, коли маємо стільки інших засобів. Отож у наведених на початку фразах треба було сказати або «не знаю дороги», або «не знаю, як пройти до вашої квартири», «намацуючи ногою путь на вузькій гірській стежці», «обмацуючи путь поперед себе», «А яким способом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?».

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм тим самим на стилістично кращий варіант: у такий спосіб.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію настільки з прикметником чи прислівником на стилістично кращий варіант: такий; так.

 

Правильніше: такий приклад

1. Так, до того, настільки чи такий
Часто чуємо: «Чому ти так знервований?», «Я сьогодні так стомлена», «Напередодні екзаменів учителі були так заклопотані». Чи правильні ці фрази? З погляду сучасної української літературної мови треба вживати не так знервований, а такий знервований, не так стомлена, а така стомлена, не так заклопотані, а такі заклопотані.
У деяких випадках займенником такий доцільно замінювати й словосполучення до того та прислівник настільки. Не до того (настільки) ревнивий, а такий ревнивий, не до того (настільки) поганий, а такий поганий. «Вистава була до того нецікавою, що глядачі стали виходити із зали» (з газети). Тут замість до того слід поставити такою.
2. Подібний чи такий?
У нас повелося усно й на письмі не тільки використовувати прикметника подібний у розумінні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий. Навіть більше: цей прикметник майже витиснув з ужитку займенник такий. «Я не проти подібної літератури»; «На подібну літературу є попит», – часто чуємо. Важко уявити собі критика, що стояв би за подібну, а не оригінальну літературу. Навряд чи є попит і в читачів на неї. То чому б не написати: «На такі видання є великий попит»? Вчувається і певна значеннєва відмінність між висловами подібні помилки й такі помилки.
Мабуть, слід було б, як радив Борис Антоненко-Давидович, залишити за прикметником подібний тільки його синонім схожий: «Вона була так подібна до тієї, що загинула на фронті» (Дмитро Ткач). Коли ж ідеться не про схожість, тоді треба послуговуватися займенником такий: «Христі вперше доводилося бачити таке диво» (Панас Мирний).
3. Так – наприклад
Слово так часто виступає в ролі стверджувальної частки. Якщо безпосередньо після нього йде речення, яке розкриває його конкретний зміст, то так відокремлюємо комою. Напр.: «Так, так, те все було» (Леся Українка). Ця частка може бути на початку речення, котре є ілюстрацією до попередніх міркувань. У такому разі вживається в значенні «наприклад», «а саме», після неї теж ставимо кому.

Правильніше: є такий факт

У нас повелося в усній і письмовій мові не тільки вживати прикметника подібний у значенні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий; ба навіть більше: прикметник подібний майже витиснув з ужитку займенник такий: «Подібні вчинки недобре характеризують людину»; «Подібних прикладів можна навести ще багато». Інколи це призводить до того, що двозначність безоглядно вживаного прикметника породжує непорозуміння. Візьмімо фразу: «На подібні видання є великий попит», — про що в ній говориться? Чи про те; що покупець вибирає схожі видання, чи йому до вподоби видання такого ґатунку? То чому не написати: «На такі видання є великий попит»? Так само вчувається певна значеннєва різниця між висловами подібні помилки й такі помилки.
Мабуть, слід було б залишити за прикметником подібний тільки значення «схожий»: «Вона була так подібна до тієї, що загинула на фронті» (Д. Ткач); коли йдеться не про схожість, тоді треба користуватися займенником такий («Христі вперше доводилося бачити таке диво». — Панас Мирний).

Правильніше: Зробив такий висновок

Замініть нехарактерний для української мови вислів і тому подібне, якщо він вказує на гіпотетичне продовження переліку, на стилістично кращий варіант: тощо, і таке інше.

Перевірте також, чи не вжито тут прикметник подібний у значенні «такий самий; такий, як той (про якого йде мова)», і замініть його на: цей.

АЛЕ:

подібний — схожий:

І тому подібне на нашого Мурчика кошеня ми також забрали з притулку.

Правильніше: такого й звичаю не маємо; такого й звичаю в нас немає; такої поведінки в нас немає

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в такому роді на стилістично кращий варіант: (щось) подібне, (щось) таке.

Правильніше: Потрібні робітники таких спеціальностей

Правильніше: Така позиція

Правильніше: Таке твердження можна почути

Правильніше: Така була розмова

Правильніше: Навіть з такими товарами

Правильніше: яка шана, така й дяка

Правильніше: нема де пальця просунути; тіснота така, що й києм не протиснеш

Правильніше: за онучу збили бучу; за масляні вишкварки завелися

Правильніше: у таку кудкудаківку?

Правильніше: пипоть тобі на язик; щоб тобі поприндило! бодай тобі заціпило! бодай тобі з такою мовою!

Правильніше: тепер на це мода; тепер [повелася] така мода; тепер це модно; тепер так повелося

Правильніше: така дійсність

Правильніше: так підходити до справи не можна

Правильніше: така мене нехіть узяла

Правильніше: такий маємо звичай; у нас такий звичай; так у нас поводиться; така у нас поведінка

Правильніше: справа ця така

Правильніше: поділяти думку (гадку, погляд); бути такої самої (такої ж) думки

Правильніше: ухвалено таку резолюцію

Правильніше: за таких обставин; у таких обставинах

Правильніше: яка робота, така й плата; хто робить, голий не ходить; хто вітрові служить, тому димом платять; як собаку годують, так він і гавка

Правильніше: не з такого тіста

Правильніше: з одного (такого ж) тіста

Правильніше: не можна описати; такий (така, таке), що й не описати

Правильніше: понаходило (назбиралося, натовпилося, понатовплювалося) такого (багато) люду (людей)

Правильніше: настільки; аж так

Правильніше: одного засолу огірочки; зустрівся яким з таким; який їхав, таку й стрів; один одного варт (вартий); одного тіста книш; одне краще від другого; один за одина-дцять, другий без двох за тринадцять; яке дибало (їхало), таке й здибало

Правильніше: діла (роботи) аж по [саме] горло (по саме нікуди); діла – і вгору нема коли (ніколи) глянути; такої роботи, що й носа ніколи (нема коли) втерти; діла, діла – аж голова біла; ходячи їсть, а стоячи спить

Правильніше: але так є

Перевірте за контекстом, чи не вжито тут таки замість: такі.

АЛЕ:

Ми таки досягли бажаного.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у такому (цьому, тому, кращому) випадку на стилістично кращий варіант: у такому (цьому, тому, кращому) разі.

Замініть дієслово доводилося, якщо мовиться не про примушування до чогось, а про типову подію в минулому, на стилістично кращий варіант: траплялося. Або перебудуйте речення, використавши конструкцію: бувало, що.

АЛЕ:

Мені часто доводилося давати пояснення слідчому (тобто слідчий змушував мене давати пояснення).

Конструкція при цьому є нехарактерною для української мови, стилістично краще: водночас, за такої умови, за цих обставин.

Правильніше: такі факти

Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).

Правильніше: і таке інше

На одному стенді в Львівській області можна прочитати таке: «На Роздольському ГХК розроблена й впроваджена нова газомазутна горілка». Спочатку виникає питання: чому це заходився розробляти та ще й упроваджувати нову горілку не якийсь спиртово-горілчаний завод, чи гуральня, як називали колись, а ГХК? І по-друге: а як пити таку незвичайну горілку, від котрої найзапеклішого п'яницю враз занудить? Проте досить розшифрувати загадкову абревіатуру ГХК, дізнавшися, що це — гірничо-хімічний комбінат у Роздолі, після чого можна догадатися, що мовиться не про спиртовий напій, а про відомий у техніці прилад — пальник.
Якби автори цього дивовижного напису заглянули в словники або прочитали в художній літературі: «Коло вікон і серед кімнати стояли довжелезні столи, поспіль заставлені, крім пальників і примусів, безліччю немитого посуду» (Ю. Шовкопляс), — вони, мабуть, дійшли б висновку, що далеко не досить у російському слові замінити е на і, щоб із цього вийшла українська назва приладу.

Правильніше: за таких обставин, у таких обставинах

Правильніше: отже, таким чином

Правильніше: Отже, таким чином, отож

Правильніше: І таке інше, тощо

Правильніше: Насилу заговорив

Правильніше: Не завжди такої якості, як вимагається

Правильніше: Заповідь якого така

Правильніше: Вважається заселеною

Правильніше: З таких спеціальностей

Правильніше: Такі факти

Правильніше: Вистава була така погана, що

Правильніше: Таке припущення — імовірне

Правильніше: Обоє рябоє; яке їхало, таке й здибало

Правильніше: Причина цього зрозуміла