СУСІДА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Серед поширених раніше варіантів сусіда і сусід другий став частіше вживаним у літературній мові останнього часу, тому й у родовому відмінку множини закріпилася форма із закінченням – ів: сусідів.

Правильніше: знають сусіди, що в багача по обіді

Правильніше: з сусідом живи, а тин городи

Правильніше: метати громи й блискавки; вергати (кидати) громи; важким духом дихати; бісом дивитися; впадати в гнів; зібрати всіх сусідів на брови; кипіти злобою

Правильніше: сидіти через город

Сусідній – розміщений поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поряд. Сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній парк.
Сусідський – що стосується сусіда, складається із сусідів. Сусідське подвір'я, сусідська родина, сусідський город.
Сусідів – належний сусідові. Сусідів син, сусідова хата, сусідів тин.

Правильніше: Як личить сусідам