СУСПІЛЬНЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: громадське життя

Правильніше: темне царство; царство пітьми

Правильніше: сильні світу сього (цього)

Правильніше: високо літати

Правильніше: суспільна вагомість

Правильніше: суспільний

Правильніше: громадський; суспільний; прилюдний; привселюдний

Суспільний — утворений від слова суспільство (суспільний лад, суспільний устрій, суспільні науки). «Казкові мрії — це не пуста вигадка. Мрії ці тісно пов'язані з тисячолітньою трудовою і суспільною діяльністю людей». (З журналу.)
Громадський — прикметник, утворений від слова громада. Він означає «не державний», «не службовий», «добровільний», «такий, що стосується всього населення або якогось колективу» (громадські організації, громадські обов'язки, громадська бібліотека, громадське харчування, громадська думка). «Народна консерваторія на громадських засадах» — велика культурна подія в житті нашого міста». (З газети.) «У Петербурзі Шевченко розгорнув значну громадську діяльність». (З журналу.) «Щоправда, влітку байдики бити [батько] синові не давав: був Артем за підпасича у громадського чабана діда Мокія». (А. Головко.) «Хай знає, що навколо нього створюється атмосфера громадського осуду. Хай перед колективом вислухає всю правду». (В. Козаченко.)
Часом прикметники громадський і суспільний помилково вживають один замість одного. Наприклад, кажуть «суспільний діяч», треба: громадський діяч.
Деякі слова: думка, обов'язок, діяльність можуть сполучатися з обома прикметниками (суспільний і громадський), але значення цих словосполучень різне; воно зумовлене контекстом. Розглянемо два словосполучення: суспільна думка і громадська думка. Перше означає суспільні, політичні ідеї якогось суспільства в певний період його історії, наприклад: «Суспільна думка в Україні в кінці XIX — на початку XX ст.». Друге означає погляд якогось колективу, населення країни або більшого загалу (континенту, земної кулі) на певне питання. Наприклад: «Громадська думка всього прогресивного людства виступає проти війни, за мир між народами». (З газети.) «В а с я: Та я ж говорю про вченого секретаря. Ми настоюємо, щоб у цьому питанні була зважена громадська думка інституту». (І. Микитенко.)

Правильніше: громадський діяч

1. Суспільний і громадський
Російське общественный означає і суспільний, і громадський. Тому люди, котрі не знають добре української, вживають у нашій мові ці слова як синоніми, а звідси – помилки, недоречності. Тож треба пам'ятати, що суспільний утворено від іменника суспільство. Суспільний лад, суспільні відносини, суспільне буття, суспільна свідомість, суспільні науки. А громадський – від громада. Він має значення «не державний, не службовий, добровільний, такий, що стосується всього населення або якогось колективу». Громадські організації, громадський порядок, громадські доручення, громадське харчування. Неправильно кажуть суспільний діяч, треба громадський діяч.
Деякі слова: думка, обов'язок, діяльність можуть сполучатися з обома прикметниками (суспільний і громадський), але значення таких висловів різне; воно зумовлене контекстом. Скажімо, суспільна думка – це політичні ідеї того чи того суспільства в певний період його історії. А громадська думка – погляд колективу, населення країни або більшого загалу (континенту, планети) на якесь питання. «Громадська думка всього прогресивного людства виступає проти війни, за мир між народами» (з газети).
2. Громадський – громадянський
Змістову відмінність мають прикметники громадський та громадянський. Перший з них походить від іменника громада й означає – належний до певного колективу людей. Громадські організації, громадський будинок, громадська думка. Другий стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість. Відповідно до цих значень маємо й послуговуватися згаданими прикметниками.

Правильніше: Громадський діяч

Правильніше: Суспільні верстви