СУДНОВИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Судновий — прикметник від іменника судно (судновий лікар, суднова команда). «Тепер майже всі труби для суднових систем і трубопроводів виготовляють методом холодного вигинання на верстатах замість гарячого ручного способу». (З журналу.) «Пароплав уже пройшов ходові випробування, які показали, що суднові машини і механізми працюють чудово». (З газети.)
Інколи замість прикметника судновий неправильно вживають судовий.
Судовий — прикметник від іменника суд (судова справа, судові видатки та ін.). «А суд таки й затягся: лише опівночі закінчився розгляд справи, потім цілих п'ять годин тривала судова нарада». (А. Головко.) «Вигляд величезної судової зали, повної народу, приголомшив її». (О. Донченко.)
У XIX ст. прикметник судовий виступав також у значенні іменника — так називали чиновника суду.

Аж гуде,
З усіх усюд народу йде,
Та щось шепочуть про отруту
І судових неначе ждуть.
(Т. Шевченко.)

«Така чутка збила з пантелику судових і громаду». (Панас Мирний.) «Там уже повно було якихось судових». (М. Коцюбинський.)
У сучасній мові слово судовий з субстантивованим значенням не вживається. Для назви працівника юстиції вживають описову конструкцію — працівник суду або судовий працівник.

У російській мові від іменника судно (плавзасіб) похідні – суда (множина), судовой. Ті, хто нашою володіє кепсько, впевнені, що так само й по-українському. І помиляються. Адже прикметник від судно – судновий. Судновий журнал, суднова команда (а не судовий журнал, судова команда).
Судовий – від суд. Судова справа, судові видатки. У ХІХ сторіччі це слово вживали також як іменник. «Чутка збила з пантелику судових і громаду» (Панас Мирний). Нині для називання працівника юстиції застосовують описову конструкцію – працівник суду або судовий працівник.