СТРАЖДАЙТЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: серце каменем лежить; на серці кипить у кого

Правильніше: тягне за живіт (за печінки, за печінку)

Правильніше: серце рветься (сохне); шашіль точить кого

Правильніше: скніти душею

Правильніше: терпіти від посухи

Правильніше: голодом нидіти (гибіти, мліти, мучитися)

Правильніше: місто багато терпить від поводей (повеней)

Правильніше: його мучать (мордують) нічниці (несплячки); його мучить (мордує) безсоння; на нього насіли (напали) нічниці (несплячки); на нього насіло (напало) безсоння

Виступають як синоніми, передають зміст «мати якусь недугу». Нейтральним тут є лише слово (за)хворіти. Його звичайно сполучають із знахідним відмінком іменників – назв хвороб, рідше – назв уражених органів та прийменником на. «Коли я був уже аспірантом, захворів на грип...» (Юрій Щербак); хворіти на ангіну, на запалення легенів. Вислови типу хворіти на серце, на нирки мають розмовний відтінок. Як і звороти зі словом занедужати. Занедужати на ноги, на горло.
У дієслові страждати помітна деяка експресія, тому в суто науковому стилі воно не зовсім доречне. При страждати можливі три синонімічні форми іменників, причому це переважно назви стійких, тривалих недуг. Найбільшу активність виявляє прийменниково-відмінкова форма від плюс родовий відмінок іменників. Наприклад: «Проте тварини не страждають ні від атеросклерозу, ні від каміння у нирках» (із журналу). Страждати від діабету, від астми, від нефриту, страждати від професійних хвороб. Досить поширене керування на плюс знахідний відмінок: страждати на нирки, на серце, на легені (у цій формі переважають іменники – назви уражених частин тіла). У безприйменниковому орудному відмінку зі словом страждати сполучаються тільки деякі іменники, зокрема хвороби, захворювання з означеннями. Страждати простудними захворюваннями.
Дієслово слабувати розмовне. В усному мовленні його поєднують з прийменниково-відмінковою формою на плюс знахідний відмінок іменників – назв уражених частин тіла або іменників – назв неприємних відчуттів. Слабувати на очі, на груди. В історичній художній прозі слово слабувати вживається для стилізації мови. «Сам (князь) часто слабував на серце та на кольки в животі» (Павло Загребельний).

Дієслову терпіти (потерпіти) надають іноді більшого функціонального значення, ніж те випливає з мовної традиції: «Україна дуже потерпіла під час німецько-фашистської навали». А тим часом це дієслово означає лиш «виявити терпіння протягом певного часу»: «Поживемо ще, потерпимо ще за гріхи наші на сім світі» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Потерпіть, мамо, ще трохи» (Панас Мирний). Як відповідники до російського дієслова потерпеть у значенні «зазнати болю, страждання, муки» є такі слова в українській мові: страждати (постраждати) («Мій дорогий, коли б ти знав, як тяжко мені, що ти за мене постраждав». — Леся Українка), зазнавати (зазнати) («Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки». — М. Номис; «Багато горя зазнала моя Саша, а тут іще я роблю їй боляче». — А. Шиян). Цих дієслів і треба додержуватись залежно від тексту: «Україна дуже постраждала під час німецько-фашистської навали».

Правильніше: Мають часті запаморочення

Правильніше: Хворіють на головний біль

Правильніше: Терплять від цього