СТАТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
що йому зробиться?
Правильніше:
що з ним може статися?; нічого з ним не станеться?; що йому станеться?
Мова – не калька: словник української мови
чому бути, того не минути
Правильніше:
що статися має, то станеться; суджено, то не розгуджено; що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду; що кому написано на роду, то й конем не об'їдеш; чи співатиме півень, чи ні, а день буде; що має утонути, то не увисне; що має висіти, то не утоне; неволі й конем не об'їдеш
Мова – не калька: словник української мови
треба ж такому статися!
Правильніше:
це ж треба!
Мова – не калька: словник української мови
саме гірше, що може статися
Правильніше:
найгірше, що може статися
Мова – не калька: словник української мови
Піти слідом, настати, статися, наслідувати і послідувати
Замініть кальку послідувати на правильний варіант:
наслідувати — повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи;
настати, статися, виникнути — наблизитися, розпочатися, трапитися;
піти, поїхати слідом — одержати покарання, постраждати від чого-небудь.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
смерть послідувала від холери | смерть настала від холери |
послідувати його прикладу | наслідувати його приклад, піти за його прикладом |
давайте послідуємо за ними | ходімо за ними, підемо за ними слідом |
призвести, спричинитися, тягнути за собою відповідальність, призвести до відповідальності, відповідальність, повинно, проходити, відбутися, вечір, стати до ладу, мусить, має, мати місце, трапитися, статися
1. Вечір пройшов чи відбувся?
Петро Федотюк:
– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз «ці дії потягнуть за собою відповідальність». А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам'ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому «потягнути» – це відповідник до російського повлечь у розумінні «потащить», а в нашому контексті («вызвать что-либо как последствие») має бути «спричинити (що)», «спричинитися, призвести (до чого)». Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: «Ці дії призведуть до відповідальності» («спричинять відповідальність»). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з'їзди у нас тільки «ходять», що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. «Вечір пройшов з успіхом» – ще так-сяк сприймається. Але замість «сьогодні пройшов вечір» чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (так само концерт, вистава, з’їзд)?
...«Фабрика стала до ладу діючих» – що це б воно мало означати: «стала до ладу», «увійшла до числа діючих»? Або оце: «Він зробив чимало роботи». Та «чимало зробив» – і квит. Ще поролон у реченні: «один чоловік дістав поранення». Чи не простіше – «одного чоловіка поранено». І ось така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи» – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт «повинно бути зроблено». Яка людина в своєму умі скаже таке?
2. Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?
Петро Федотюк:
– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз «ці дії потягнуть за собою відповідальність». А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам'ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому «потягнути» – це відповідник до російського повлечь у розумінні «потащить», а в нашому контексті («вызвать что-либо как последствие») має бути «спричинити (що)», «спричинитися, призвести (до чого)». Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: «Ці дії призведуть до відповідальності» («спричинять відповідальність»). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з'їзди у нас тільки «ходять», що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. «Вечір пройшов з успіхом» – ще так-сяк сприймається. Але замість «сьогодні пройшов вечір» чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (так само концерт, вистава, з’їзд)?
...«Фабрика стала до ладу діючих» – що це б воно мало означати: «стала до ладу», «увійшла до числа діючих»? Або оце: «Він зробив чимало роботи». Та «чимало зробив» – і квит. Ще поролон у реченні: «один чоловік дістав поранення». Чи не простіше – «одного чоловіка поранено». І ось така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи» – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт «повинно бути зроблено». Яка людина в своєму умі скаже таке?
2. Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Трапитися, статися, скоїтися, зчинитися, учинитися
У сучасній художній літературі, а звідси в публіцистиці й діловій мові дієслово трапитись має тенденцію поширюватися, переходячи за свої значеннєві межі й поглинаючи інші дієслова. Кажуть і пишуть, наприклад: «Учора з моїм братом трапилася біда — попав на вулиці під автомашину», — хоч тут куди більше підходять: сталась, скоїлась, зчинилась, учинилась біда.
У нашій класичній літературі й живому народному мовленні дієслова траплятися, трапитися стоять звичайно тоді, коли хочуть висловити дію, неозначену в часі, коли щось відбувалося чи відбулось у дуже віддаленому часі: «Наталці траплялись женихи» (І. Котляревський); «Трапляється, часом тихенько заплаче» (Т. Шевченко); «На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця» (прислів'я).
Там, де якась подія, а надто якесь лихо відбулись не так давно, де вони мають виразніший щодо часу характер, — треба шукати інших підхожих слів: статися («Жінка занедужала. Не знаємо, що з нею й сталося». — Панас Мирний; «Не так сталось, як гадалось». — Приповідка), скоїтися («Що там скоїлося вчора межи вами, що Олександра прибігла до нас, мов несамовита?» — М. Коцюбинський), зчинитися («Тут гримнув залп, зчинилося таке, мов буря всіх крилом своїм торкнула». — П. Тичина), учинитися («Скажіть мені, будь ласка, що тут учинилося?» — Панас Мирний).
У нашій класичній літературі й живому народному мовленні дієслова траплятися, трапитися стоять звичайно тоді, коли хочуть висловити дію, неозначену в часі, коли щось відбувалося чи відбулось у дуже віддаленому часі: «Наталці траплялись женихи» (І. Котляревський); «Трапляється, часом тихенько заплаче» (Т. Шевченко); «На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця» (прислів'я).
Там, де якась подія, а надто якесь лихо відбулись не так давно, де вони мають виразніший щодо часу характер, — треба шукати інших підхожих слів: статися («Жінка занедужала. Не знаємо, що з нею й сталося». — Панас Мирний; «Не так сталось, як гадалось». — Приповідка), скоїтися («Що там скоїлося вчора межи вами, що Олександра прибігла до нас, мов несамовита?» — М. Коцюбинський), зчинитися («Тут гримнув залп, зчинилося таке, мов буря всіх крилом своїм торкнула». — П. Тичина), учинитися («Скажіть мені, будь ласка, що тут учинилося?» — Панас Мирний).
случатися
Правильніше:
траплятися
статися
Що трапилося?
Все сталося несподівано.
статися
Що трапилося?
Все сталося несподівано.
Словник-антисуржик.
що б [там] не сталося
Правильніше:
хай що станеться; хай там що; хай що буде; будь-що-будь
Мова – не калька: словник української мови
у випадку чого
Правильніше:
на випадок чого; у разі чого; коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що [станеться (трапиться)]
Мова – не калька: словник української мови
якщо станеться щось непередбачуване
Правильніше:
коли піде щось не так
Мова – не калька: словник української мови
як би чого не вийшло
Правильніше:
як би (коли б) чого не сталося (не трапилося)
Мова – не калька: словник української мови
що іменно сталося?
Правильніше:
що саме сталося (трапилося)?
Мова – не калька: словник української мови
що б там не сталося
Правильніше:
хай там що; хай що буде
Мова – не калька: словник української мови
що б не сталося
Правильніше:
хай що буде
Мова – не калька: словник української мови
станеться так, як я хочу
Правильніше:
вийде на моє
Мова – не калька: словник української мови
сталося щось незвичайне
Правильніше:
у лісі щось велике здохло
Мова – не калька: словник української мови
сталося цілковите безладдя
Правильніше:
заварилася каша (катавасія)
Мова – не калька: словник української мови
сталася непередбачена подія
Правильніше:
сталася несподіванка
Мова – не калька: словник української мови
сталася бійка
Правильніше:
зчинилася бійка
Мова – не калька: словник української мови
потрапив у неприємну історію
Правильніше:
ускочив (устряв) у неприємну історію (у лихо, у біду, у халепу, у рубаху); сталася пригода кому (на кого); ушелепався хто
Мова – не калька: словник української мови
переполох піднявся
Правильніше:
переполох зчинився (стався, почався)
Мова – не калька: словник української мови
нічого поганого не станеться з ким-небудь
Правильніше:
лихий не візьме; ніякий грець не візьме
Мова – не калька: словник української мови
не шкодуй про те, що сталося
Правильніше:
не шкодуй за тим, що сталося
Мова – не калька: словник української мови
з ним сталася вигідна переміна
Правильніше:
він змінився на краще
Мова – не калька: словник української мови
жалкувати про те, що сталося
Правильніше:
гризти (кусати) лікті
Мова – не калька: словник української мови
доб'юся, що б там не сталося
Правильніше:
за всяку ціну доб'юся (діпнуся) [свого]; не я буду, щоб я не добувся
Мова – не калька: словник української мови
все вийшло не так як хотілося
Правильніше:
не так сталося, як гадалося
Мова – не калька: словник української мови
вийшов скандал
Правильніше:
стався скандал
Мова – не калька: словник української мови
вийшло непорозуміння
Правильніше:
сталося непорозуміння
Мова – не калька: словник української мови
вийшла помилка
Правильніше:
трапилася (сталася) помилка
Мова – не калька: словник української мови
вийшла історія (прикрість)
Правильніше:
сталася історія (прикрість); трапилася неприємність
Мова – не калька: словник української мови
біда сталася з ким
Правильніше:
лихо спіткало кого
Мова – не калька: словник української мови
слідуючий, дальший, подальший, сталося ось що, сталося наступне, наступний
1. Не вживайте слова «слідуючий»
Наступний – який з'являється слідом за чимось; найближчий у часі чи просторі. Залежно від контексту це слово має кілька значень: «дальший», «подальший», «другий». Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка.
Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота.
Ненормативними є вислови на слідуючий день, слідуюче питання, слідуюча зупинка і т. д. Дієприкметник слідуючий, що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити.
Втім, замість сталося наступне ліпше сказати сталося ось що. Перед переліком або поясненням доречне слово такий. Не наступні факти, а такі факти, не з наступних спеціальностей, а з таких спеціальностей, заявляти не наступне, а таке.
2. Подальший – дальший
У засобах масової інформації стало модно замінювати слово дальший на буцімто «більш українське» подальший. Обидва ці прикметники мають у нашій мові однакове право на існування, щоправда, з певною значеннєвою різницею, приблизно такою самою, як між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Процес, подію чи явище, які відбулися в ближчий час, слід позначати словом дальший, а те, що станеться набагато пізніше, передавати лексемою подальший. Наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування – мені невідоме».
Наступний – який з'являється слідом за чимось; найближчий у часі чи просторі. Залежно від контексту це слово має кілька значень: «дальший», «подальший», «другий». Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка.
Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота.
Ненормативними є вислови на слідуючий день, слідуюче питання, слідуюча зупинка і т. д. Дієприкметник слідуючий, що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити.
Втім, замість сталося наступне ліпше сказати сталося ось що. Перед переліком або поясненням доречне слово такий. Не наступні факти, а такі факти, не з наступних спеціальностей, а з таких спеціальностей, заявляти не наступне, а таке.
2. Подальший – дальший
У засобах масової інформації стало модно замінювати слово дальший на буцімто «більш українське» подальший. Обидва ці прикметники мають у нашій мові однакове право на існування, щоправда, з певною значеннєвою різницею, приблизно такою самою, як між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Процес, подію чи явище, які відбулися в ближчий час, слід позначати словом дальший, а те, що станеться набагато пізніше, передавати лексемою подальший. Наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування – мені невідоме».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
З братом трапилася біда
Правильніше:
З братом сталося лихо
Якщо цього не відбудеться
Правильніше:
Якщо цього не станеться
Сталося чудо
Правильніше:
Сталося диво