СТАРА — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

підступна (зловмисна) людина

Правильніше: підколодна (потайна) гадюка; потайний собака; старий лис; стара лисиця
Мова – не калька: словник української мови

людина похилого віку

Правильніше: стара торба; старе луб'я
Мова – не калька: словник української мови

бувала, досвідчена людина

Правильніше: старий лис; стара лисиця; битий собака; битий жак (жук); бита голова; стріляний горобець
Мова – не калька: словник української мови

що-небудь давно всім відоме

Правильніше: стара пісня
Мова – не калька: словник української мови

дуже стара людина

Правильніше: пісок сиплеться
Мова – не калька: словник української мови

Стара дзвінниця

Правильніше: Стара дзвіниця

старий друг кращий нових двох

Правильніше: для приятеля нового не пускайся старого
Мова – не калька: словник української мови

по старому звичаю

Правильніше: за старим (давнім) звичаєм
Мова – не калька: словник української мови

по старій ціні

Правильніше: за старою ціною
Мова – не калька: словник української мови

по старій пам'яті

Правильніше: за старим (давнім) звичаєм; за давньою звичкою; як колись було; по-давньому
Мова – не калька: словник української мови

досягнути старості

Правильніше: дійти (досягти) старого віку (старих літ, старощів, старості); дожити до старості
Мова – не калька: словник української мови

Літній, старий, досугий і престарілий

Замініть прикметник престарілий на стилістично кращий варіант: літній, (дуже) старий, досугий.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Це будинок для престарілих. Це будинок для літніх людей.
Престарілі вийшли з домівок зустрічати волонтерів. Старі вийшли з домівок зустрічати волонтерів.

По старій звичці

Правильніше: За старою звичкою

По старих цінах

Правильніше: За старими цінами

Користуються старим гардеробом

Правильніше: Використовують старий гардероб

Старе кладбище

Правильніше: Старе кладовище (старий цвинтар)

усі люди незалежно від віку; діти й дорослі

Правильніше: від малого до старого; мале й велике
Мова – не калька: словник української мови

стріляного горобця на м'якуні не проведеш

Правильніше: старого лиса не виманиш з лісу
Мова – не калька: словник української мови

стати старим

Правильніше: вбитися в літа; вийти з літ (з років, з віку)
Мова – не калька: словник української мови

старого горобця на полові не обдуриш

Правильніше: старого лиса не виманиш з лісу
Мова – не калька: словник української мови

старість

Правильніше: старі літа
Мова – не калька: словник української мови

старість – не радість

Правильніше: старій бабі й на печі ухаб
Мова – не калька: словник української мови

старий

Правильніше: сто літ в обід
Мова – не калька: словник української мови

старий холостяк

Правильніше: старий (підтоптаний) парубок (панич)
Мова – не калька: словник української мови

старий друг

Правильніше: давній друг
Мова – не калька: словник української мови

старий (стріляний) вовк

Правильніше: бачив (видів) світа; зі світу чоловік; бувалий у бувальцях
Мова – не калька: словник української мови

старе правило

Правильніше: давнє правило
Мова – не калька: словник української мови

старе кохання не ржавіє

Правильніше: давнє кохання не ржавіє; давнє кохання все перед очима
Мова – не калька: словник української мови

сивина в бороду, а біс в ребро

Правильніше: чоловік старіє, а чорт під бік; волосся сивіє, а голова шаліє; волос сивіє, а дід дуріє; сивина в голову, а чорт у бороду; чоловік старіє, а чортяка під бік; і в старій печі дідько топить; голова шпакувата, а думка клята
Мова – не калька: словник української мови

продовжувати говорити що-небудь давно відоме

Правильніше: співати стару пісню
Мова – не калька: словник української мови

повертатися до старого (віджилого)

Правильніше: тягти назад
Мова – не калька: словник української мови

по наїждженій колії

Правильніше: старим слідом; битим шляхом
Мова – не калька: словник української мови

парубок, який одружився зі старою жінкою

Правильніше: бабин смик
Мова – не калька: словник української мови

ніщо не нове під місяцем

Правильніше: нема нічого нового під місяцем і сонцем; усе старе на нашій бабусі-землі
Мова – не калька: словник української мови

людина старої закалки

Правильніше: людина давнього гарту
Мова – не калька: словник української мови

знову прийнятися за своє

Правильніше: знову взятися до свого (до старого, до давнього); вернутися до свого (до старого, до давнього)
Мова – не калька: словник української мови

з колиски до гробу

Правильніше: змалку до останку; з малого малку до старого станку
Мова – не калька: словник української мови

дуже старий, зношений, позашиваний одяг дуже стомлений (вимучений); як вижатий лимон

Правильніше: як викручена ганчірка
Мова – не калька: словник української мови

дуже далекий родич

Правильніше: нашому тинові двоюрідний пліт; десята (сьома) вода на киселі ; через дорогу (вулицю, тин) навприсядки; ваш пес на нашій соломі спав; як чорт козі дядько; старої курки півня шваґер
Мова – не калька: словник української мови

дотримуватися попередніх поглядів

Правильніше: залишатися на старих позиціях
Мова – не калька: словник української мови

досвідчений; бувалий

Правильніше: бував у бувальцях; битий на всі копита; бачив смаленого вовка; знає усі входи й виходи; стріляний (старий) горобець; старий вовк; битий жук (жак)
Мова – не калька: словник української мови

діяти так, як і раніше

Правильніше: лишитися на старих позиціях
Мова – не калька: словник української мови

горбатого могила виправить

Правильніше: пізно старого кота вчити гопки
Мова – не калька: словник української мови

бути дуже старим

Правильніше: побачити віку
Мова – не калька: словник української мови

Кома для виділення зворотів

Перевірте, чи не пропущено кому перед відповідним зворотом (Правопис. §118 А) п.16).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення зворотів, що обмежують або уточнюють зміст усього речення й починаються словами крім (опріч), за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть й под., якщо вони виразно інтонаційно відокремлюються

Було про що думати цієї ночі, та він примусив себе не думати зараз ні про що, крім бою (Олександр Сизоненко).

Без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. Та й не тільки митцем, особливо зараз, коли треба перебудувати майже все (Олександр Довженко).

На краю села, замість похилої хатини, стояв великий будинок.

Гризуни, наприклад ховрашки, завдають багато шкоди полям.

Усі мешканці села, навіть діти й старі, поспішали в поле.

У реченнях з однорідними членами перед пояснювальними сполучниками як, як-от, а саме  і под., ужитими після узагальнювальних слів

Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам’ятників, на нашому кладовищі не було (О. Довженко)

Стародавній, давній, прадавній, старий, старовинний, правічний, предковічний, старожитній і древній

Для урізноманітнення мовлення замініть прикметник древній, який є останнім у синонімічному ряду, на один із варіантів: стародавній, давній, прадавній, старий, старовинний, правічний, предковічний, вікодавній, старожитній.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
древній Київ стародавній Київ
древня Греція давня Греція
древній дід старий дід
древня монета старовинна монета
древні традиції предковічні традиції
древня ваза старожитня ваза

Стари́й

Як прикметник це слово вживається в значенні «літній» (стара людина); «непридатний до вжитку», «занедбаний», «занехаяний» (стара шапка); «несучасний», «колишній» (зброя старого зразка, виріб старого зразка); «той, що передував чомусь» («повернувся на старе місце»).
Слово старий часто (на наш погляд, невиправдано) вживають замість слова давній (див. вище): старий друг, стара казка, стара звичка. Краще: давній друг, давня казка, давня звичка.

Чи можна сказати “старий ветеран”?

Словосполучення старий ветеран у значенні «досвідчений, заслужений працівник у якійсь галузі» є тавтологічним, отже, стилістично не виправданим. Теоретично воно може існувати, якщо йдеться про вік цієї людини, – «старий (роками) ветеран». Але в такому разі, щоб не склалося враження, що це тавтологія, краще похилий вік працівника підкреслити за допомогою інших лексем: сивий ветеран, срібноголовий ветеран і под.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

стародавній, давній, прадавній, старий, старовинний, правічний, предковічний, вікодавній, старожитній, древній, друг, давній друг, старий друг

1. Стара казка чи давня казка?
Як прикметник слово старий уживається в значенні «літній» (старий чоловік); «непридатний до вжитку», «занедбаний», «занехаяний» (стара шапка); «несучасний», «колишній» (зброя старого зразка); «той, що передував чомусь» (повернувся на старе місце).
2. Чи не здається вам, що прикметник древній у нас витискує з уживання свої синоніми?
Ми в цьому переконані. Послухаймо лишень мовознавця Олександра Пономарева. Слов'янські мови взагалі, а українська особливо, каже він, багаті на синоніми. І завдання та обов'язок усіх працівників пера полягає в невтомному вивченні синонімічного розмаїття рідної мови, в ознайомленні з ним широкого загалу читачів, слухачів, глядачів. На жаль, доводиться констатувати, що не всі приділяють належну увагу виборові слова з синонімічного ряду. Часто-густо обирають якийсь один варіант, та й то не найліпший із фонетичних, граматичних та інших міркувань. За приклад можуть правити синоніми стародавній, давній, прадавній, старий, старовинний, правічний, предковічний, вікодавній, старожитній, древній, з-поміж яких у засобах масової інформації вживають чомусь лише слово древній, хоч воно стоїть аж у кінці цього ряду.
А «Словник української мови» подає древній з позначками розмовне й рідковживане. І воно не може входити до утворень офіційно-ділового характеру. Тому треба писати давньоруські князі, Давня Русь (Київська Русь).
3. Друг старий чи давній?
На вулицях Києва рекламні щити з написом «Старий друже», на телебаченні те ж саме – «Старий друже»... Зрозуміло, це звертання. Але який той друг насправді – старий чи давній? Ось що писав з цього приводу видатний український мовознавець Борис Антоненко-Давидович: «Іноді доводиться чути: «Ми з вами – старі приятелі», – хоча обом співрозмовникам нема й тридцяти років віку. То які вони – старі? Вони – давні приятелі. Але якщо треба підкреслити, що йдеться саме про вік співрозмовника, тоді слушний буде прикметник старі: «Ми з вами – старі обоє, багато на віку бачили» (з живих уст).
Неточне вживання цих двох слів досить поширене в усному мовленні. Здебільшого ставлять старий там, де мало б бути давній. Але трапляється і навпаки: «На дивані лежав давній, потертий у частих мандрах чемоданчик, а в ньому все, що треба в дорогу», «І серцем я лину до росяних трав, до давньої нашої хати». Звичайно, в цих реченнях правильніше було б ужити «старий чемоданчик», «стара наша хата». Природніше сказати: давня звичка, давня казка, давнє правило, а не стара звичка, стара казка, старе правило. Зате стара (чи застаріла) зброя, старі поняття.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Старий і давній

Іноді доводиться чути: «Ми з вами — старі приятелі», — хоч обом співрозмовникам нема й тридцяти років віку. То які вони — старі? Вони — давні приятелі. Але якщо треба підкреслити, що йдеться саме про вік співрозмовників, а не про давність приятелювання, тоді слушний буде прикметник старі: «Ми з вами — старі обоє, багато на віку бачили» (з живих уст).
Природніше, правильніше казати: давня звичка, давнє правило, а не стара звичка, не старе правило. Зате цілком слушно буде сказати: стара (чи застаріла) зброя, старі поняття, старий хрін тощо.

старйо

Правильніше: старе
Словник-антисуржик.

Старі друзі

Правильніше: Давні друзі

Старе правило

Правильніше: Давнє правило

Старий матрас

Правильніше: Старий матрац