СТАНОВИЩЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».

Правильніше: домогтися (досягти) становища; здобути становище

Замініть іменник положення, якщо мовиться про обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує, на правильний варіант: становище, стан.

АЛЕ:

положення — розташування у просторі, зведення правил, законів.

Географічне положення — одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії.

Підтверджено основні  положення теорії відносності.

Правильніше: ґрунт (земля) хитається (повзе, сунеться) під ногами

Правильніше: слизьке становище

Правильніше: низько сісти

Правильніше: стати на чиє місце (на місце кого); зглянутися на становище чиє; зглянутися на кого

Правильніше: стань на моє місце

Правильніше: скрута; безпорадне становище

Правильніше: безвихідь; безпорадне становище, зачароване коло

Правильніше: земля горить під ногами

Правильніше: шити (обувати) у дурні; садити на мілину

Правильніше: рятувати становище (справу)

Правильніше: соціальне становище

Правильніше: службове становище

Правильніше: між двома вогнями; між молотом та ковадлом; між сціллою і харібдою

Правильніше: відпружити становище

Правильніше: пнутися на ноги

Правильніше: улипнути як муха в мед; ускочити вище халяв; упійматися в сильце

Правильніше: сісти на мілину; сісти, як рак на мілині; сісти в калюжу; сісти на сухому

Правильніше: загнати на слизьке; прищемити хвіст

Правильніше: узяти під ноги

Правильніше: загнати у сліпу вулицю

Правильніше: посадити на лід кого

Правильніше: упасти в тісну діру

Правильніше: становище географічне

Правильніше: підлататися

Правильніше: слизьке становище

Правильніше: невиразне (непевне) становище

Правильніше: сильні світу сього (цього)

Правильніше: непевне становище; святий боже не поможе

Правильніше: розрядити атмосферу

Правильніше: високо літати

Правильніше: жахливий стан

Правильніше: безвихідь; безпорадне становище; хоч лобом (головою) бийся; хоч вовком вий; хоч у воду; хоч під греблю; гріб з музикою; глухий кут

Замініть нехарактерний для української мови вислів безвихідне становище на стилістично кращий варіант: безвихідь, скрута, безпорадне становище.

В українській мові слово положення означає:
1) спосіб розташування в просторі — «Кілька секунд літак був у вертикальному положенні». «За допомогою цього пристрою [автомата] здійснюється автоматичне підняття плуга з робочого положення в транспортне та переведення його з транспортного положення в робоче». «Велику роль у визначенні положення тіла в просторі відіграють органи внутрішнього вуха». «В різні години доби і в різні пори року кожне сузір'я займає різні положення відносно горизонту». (З журналу.);
2) розташування тіла або його частин, позу — «Максим розігнався, відштовхнувся від килима й піднявся у повітря, не згинаючи тіла, і в такому положенні перекинувся». (Д. Ткач.) «Коли Олена ввійшла, Аркадій підвів голову, наче збирався сісти. Стримуючи ридання, Олена підбігла, всунула руки під подушку і підвела його в напівсидяче положення». (Ірина Вільде.) «Положення рук — один з найважливіших компонентів пластичної виразності людського тіла. Це неодноразово підкреслювали класики хореографії». (З журналу.);
3) наукову думку, твердження — «Давно відоме положення про те, що жити в суспільстві і бути вільним від суспільства неможливо, з новою силою звучить сьогодні, у наші дні». (З газети.) «Аналізуючи свої дослідження на антропоморфних мавпах, І. Павлов висловив ряд положень, які свідчать про те, що він для себе розв'язував проблему походження і розвитку людини як послідовний матеріаліст, надаючи вирішальної ролі в цьому процесі суспільній праці і членороздільній мові». «Одне з найважливіших положень мічурінської науки полягає в тому, що зміна природи будь-якого рослинного організму адекватна впливові зовнішніх умов життя». (З журналу.);
4) зведення правил, законів про щось — «— От пригадайте, що в «Положенні», саме в частині другій, сказано про обмін землі і угіддя! Там чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляться джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф». (М. Стельмах.)
Слово положення в розмовному стилі іноді вживають у не властивому йому в українській мові значенні: «становище», «обставини». «Вчора відбулася лекція про міжнародне положення» (треба: міжнародне становище). «Раніше хлопець учитися не міг, бо матеріальне положення (треба: матеріальне становище) сім'ї було важким». «У дівчини склалося скрутне положення» (треба: скрутне становище, скрутні обставини). Неправомірно також вживати слово положення в значенні «стан». «Лікар сказав, що положення хворого поліпшилося» (треба: стан поліпшився).
Слово стан має багато значень, зокрема: «обставини, умови, в яких хтось або щось перебуває; ситуація, зумовлена певними обставинами», «ступінь якоїсь якості», «міра здійснення чогось». Наприклад: «Їх виразні лагідні очі світились розумом і цікавістю, а свіжовиголені щоки грали таким благодушним рум'янцем, що Орлюк, якому притаманна була, як уже згадувалось, прямолінійність і запальність навіть у нормальному стані, раптом знавіснів». (О. Довженко.) «Частка праці українських учених є і в підкоренні плазми — четвертого стану речовини». (З газети.) «Вода визначає фізичний стан тканин — їх обсяг, пластичність; з нею пов'язані травлення, кровообіг і дихання, функції залоз, м'язова діяльність». (З журналу.) «Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний звук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя?..». «Зрозуміло, що такий стан речей не міг не похитнути Тиховичевої віри в корисність такої боротьби». (М. Коцюбинський.)
Слово стан може означати також соціальну групу людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками. «І хоч у своєму класі, де з сорока учнів тридцять п'ять були діти поміщиків або міських багатіїв, Юркові весь час давали відчути його соціальний стан, тут, у своєму класі… він був учнем привілейованого учбового закладу». (І. Багмут.)
А ось у такому реченні слово стан ужите недоречно — адже йдеться про позу ящірки, тобто про положення її тіла: «Злизнувши комаху, ящірка застигла. Ніхто тепер навіть зблизька не помітив би її в такому стані на сірому камені».
Становище — «обстановка, що склалася», «ситуація», «обставини життя». «Він [Бжеський] бачив, що коли справа дійде до бою, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту. Але треба було рятувати становище». (З. Тулуб.) «— Розказуй про міжнародне становище». (О. Довженко.) «Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища, не дожидаючи, поки ворог перейде до більш рішучих дій». (П. Загребельний.) «Капітан Чумаченко в іншому кутку обмірковував з офіцерами становище». (О. Гончар.) «…Після розмови про вітробалчанське життя, про засилля глитайні навіть у земельних комітетах — в сільському і волосному — він іще глибше упевнився, що оті його плани — єдиний вихід із становища». (А. Головко.) «А тоді ще гірше… Допити, суд, поліція — він [Іван] опинився б у смішному становищі. Що ж буде?» (М. Коцюбинський.)
Становище може означати також місце, роль у суспільному житті. «Які були первісно його обставини, які школи він кінчив, яке становище займав… не знаю». (І. Франко.) «Мене, правда, не затримували, але я людина без офіціального становища…»; «О с т р о ж и н. …Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі…» (Леся Українка.) «І годинник на руці, і одяг міський святковий, і поводження, як личило б господареві, свідчили про високе становище гостя». (Іван Ле.)
Таким чином, слід говорити й писати: вертикальне положення, міжнародне становище, стан хворого.

У мовній практиці не завжди розрізняють ці терміни. Замість «міжнародного становища» можемо почути «міжнародне положення», замість «матеріальний стан» – «матеріальне положення». Тим часом кожне з названих слів має свою окрему семантику, свою сполучуваність з іншими.
Стан. З багатьох його значень тут узято тільки потрібні для зіставлення. 1. Те саме, що й становище, а також фізичне самопочуття або настрій. Ця лексема нерідко поєднується з різними словами: акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, надзвичайний (винятковий) стан, родинний стан, санітарний стан, стан облоги, стан справ, стан фінансів, у занедбаному стані, стан душевної тривоги, стан здоров'я, стан невагомості, у нетверезому стані і под.
2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.
3. Соціальна група людей: духовний стан, розшарування суспільства на стани.
Становище – обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, діє: внутрішнє становище, критичне становище, скрутне становище, смішне становище, виправити становище, опинитися в становищі безробітного. А також місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині: нелегальне становище, сімейне становище, зловживання своїм службовим становищем, становище на Близькому Сході.
Положення означає розташування в просторі (горизонтальне положення, положення тіла), певне теоретичне твердження чи думку (основні положення наукового трактату), зведення законів, правил (Положення про вибори). У значенні «становище» невживане.

Незрідка чуємо й читаємо: «Потрапив у безвихідне становище», «Нема виходу з мого становища», «Як вийти зі скрутного становища?»
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.

Правильніше: міжнародне становище

Правильніше: (важке)
становище
Суспільство перебуває нині у важкому становищі
Не ставте мене в незручне становище!

Правильніше: безпорадне становище, безвихідь

Правильніше: Виправити становище

Правильніше: Це полегшило наше становище

Правильніше: Геополітичне розташування Закарпаття

Правильніше: Стан фінансів

Правильніше: Привілейоване становище

Правильніше: вийти зі скрути (зі скрутного стану); вирятуватися зі скрути; вихопитися з тісної діри; дати собі раду в скрутному становищі; зрушитися з мілини

Правильніше: не дати собі раду в скрутному становищі

Правильніше: ламати голову

Правильніше: лихо обсіло

Правильніше: у шкурі чиїй (кого)

Правильніше: під ударом

Правильніше: земля горить під ногами

Правильніше: у глухому куті

Правильніше: вибити когось з сідла

Правильніше: висіти (повиснути) на волосинці (волосині, волоску)

Правильніше: триматися на соломинці (на павутинці); висіти на волоску

Правильніше: попасти в лещата

Правильніше: сісти на лід; попасти (наскочити) на слизьке

Правильніше: ускочити в сливки

Правильніше: ускочити в зашморг

Правильніше: на пташиних правах жити

Правильніше: хапатися за соломинку

Правильніше: без п'яти хвилин хтось

Правильніше: давати собі раду; вив'язуватися із халепи

Правильніше: торувати шлях (дорогу)

Правильніше: господар (пан) становища

Правильніше: виплутатися (виборсатися, вивернутися) зі скрути (зі скрутного становища, з халепи); піднестися з біди

Правильніше: вийти зі становища; дати раду; вив'язатися з халепи

Правильніше: помазатися в пани

Правильніше: висіти в повітрі (між небом і землею)

Правильніше: зарадити собі в скруті

Правильніше: Він дав собі раду в скруті

Правильніше: Не знала як зарадити в цій ситуації