СТАНЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
шкурка вичинки не варта
це стане відомим
хай це послужить йому уроком
усе налагодиться
не твого ума діло
кишка тонка
за нами зупинки не буде
він не наважиться на таке
вистачить кому
Становище, стан і положення
Замініть іменник положення, якщо мовиться про обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує, на правильний варіант: становище, стан.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
важке положення | важке становище, важкий стан |
безвихідне положення | безвихідне становище, безвихідний стан, безвихідь |
у сидячому положенні | сидячи, навсидячки; у стані сидячи |
опинитися у прикрому положенні | опинитися у прикрому становищі (стані) |
повернутися до нормального положення | повернутися до нормального стану |
АЛЕ:
положення — розташування у просторі, зведення правил, законів.
Географічне положення — одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії.
Підтверджено основні положення теорії відносності.
по стану здоров'я
Нагода й пригода
Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам'ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів'я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).
Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».
я не стану вас надмірно утруждати
цим діло й закінчилося
це увішло в нього в звичку
це стало притчею во язицех
це послужило нам основою
це обійшлося мені дуже дорого
хтось раптом став смутний, мовчазний
хтось дуже перелякався
хтось дуже злякався
хто-небудь утратив здатність ясно мислити
хто-небудь став розумово обмеженим
хто-небудь став лінивим
хто-небудь став дуже похмурим (невеселим)
хто-небудь перебуває в стані переляку
хто-небудь перебуває в стані душевного потрясіння
хто-небудь збожеволів
хворому стало краще
хворий пішов на поправку
усім смертям на зло
усе прояснилося
усе в домі дибом стало
увійди в моє становище
у тверезому стані
у стані сп'яніння
у стані душевного потрясіння
у стані душевного піднесення (натхнення)
у стані афекту
у рідкому (твердому) виді
у настороженому стані
у напруженому стані
у лежачому положенні
у копійку влетіло
тривожний (неспокійний) стан
тікати від страху; в стані великого переляку тікати через вікно
тихше їдеш – дальше будеш
текучий стан справ (речей)
станом на початок квітня
станом на друге травня
стан хворого покращується
стан спокою (безмовності)
стан великого збудження
стало страшно
стало приємно
стало не по собі
стало модним
стало гірше
стало важко
став невиносимим
розуміти (розгадувати) чийсь душевний стан
привести в гнітючий стан
постійно перебувати в стані готовності
передсмертний стан
перебувати в шоковому стані
перебувати в стані тривоги (неспокою); нудьгувати
перебувати в стані депресії
перебувати в стані апатії
перебувати в збудженому, нервовому стані
перебувати в збудженому стані
охопив подив (гнів, страх)
неодмінно
не стану скривати
не стало більше сил (можливості) терпіти
не вистачило духу кому
не в стані перебороти
не бути в стані зробити щось
нам стало відомо
надоїв, як гірка редька
комусь стало тривожно (неспокійно)
комусь стало соромно
комусь раптом стало моторошно (страшно)
кому-небудь стало відомо про щось
кому-небудь стало важко (неспокійно)
зима стала більш холодною
за малим зупинка
за будь-яких обставин; будь-що; неодмінно
жахливе становище
душа возрадувалась
дуже схвилювався
до твердого стану
для них стало очевидним
для мене стало зрозуміло
діло заштопорилося
депресія
гра не вартує свічок
воюючі країни
вона в цікавому стані
волосся стало дибом
військовий стан
відпали турботи; не стало обтяжливих обов'язків
вистачило мозків
виник стан запаморочення у кого-небудь
вийти з тяжкого (складного) становища
бути в стані відчаю
будинок у запущеному стані
безслідно зник
аура
аж легше стало
Бути, стати, з'являтися, приходити, поставати і являтися
Перевірте вживання дієслова являтися і в разі потреби замініть:
бути, стати — як зв'язка у складеному присудку;
з'являтися, прибувати, приходити, поставати — в який-небудь населений пункт, установу тощо.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Сам він являється лауреатом двох премій. | Сам він є лауреатом двох премій. |
Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не являлася на роботу. | Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не приходила на роботу. |
АЛЕ:
являтися — показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним.
Чого являєшся мені у сні? (Іван Франко).
Станом і за станом
Перевірте, чи не зайвим є прийменник за, якщо тут вжито конструкцію станом на (якийсь момент).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
За станом на 19 березня 2016 року борг компанії становив 12 млн гривень. | Станом на 19 березня 2016 року борг компанії становив 12 млн гривень. |
Не спроможен і не в стані
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію (бути) не в стані на стилістично кращий варіант: не спроможен (спроможна…).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Набридло навчання і ти навіть не в стані за нього братися? | Набридло навчання і ти навіть не спроможен за нього братися? |
Сталі, почали і стали
Перевірте за контекстом, чи не вжито тут слово дієслово стали замість іменника: сталі, чи дієслова почали, що може трапитися після машинного перекладу.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
Вуглець — невід'ємний складник стали, який переважно визначає механічні властивості. | Вуглець — невід'ємний складник сталі, який переважно визначає механічні властивості. |
Роботодавці стали шукати фахівців молодших і дешевших. | Роботодавці почали шукати фахівців молодших і дешевших. |
АЛЕ:
Ці вміння стали нам у пригоді.
Бути, ставати, рушати, обставати, стирчати і виступати
Перевірте вживання дієслова виступати, виступити, і в разі потреби замініть:
бути, ставати, стати (чим) — у загальному значенні;
рушати, рушити — в похід;
обставати, обстати за (що) — на захист чогось чи когось;
стирчати, випинатися — назовні.
Або перебудуйте речення, використавши відповідні дієслова.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
іншою причиною виступає використання препаратів | іншою причиною є використання препаратів |
військо виступило | військо рушило |
виступати за скасування закону | обставати за скасування закону |
антена виступає назовні | антена стирчить назовні |
це виступило причиною аварії | це спричинило аварію |
АЛЕ:
Виступати перед публікою; піт виступив; повагом виступати.
Стати в приго́ді
Підскочив Вовк і до Кота мовляє:«Хоч він був непрактичний зовсім, бійці, з властивою, мабуть, тільки нашим людям добродушністю, цінили вже саме прагнення Ференца чесно трудитись, стати їм у пригоді. (О. Гончар.)
«Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..»
(Л. Глібов.)
Замість цього сталого словосполучення в усному мовленні, а інколи і в періодичній пресі вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді утворене внаслідок плутання двох словосполучень: стати в пригоді і мати нагоду. «Поки панич вітався з Яношем, — не надто сердечно, а все-таки чемно, — ми мали нагоду придивитися йому ближче». (І. Франко.) «Через деякий час весь командний пункт мав нагоду спостерігати таке…» (О. Гончар.) «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі». (З газети.) Ці словосполучення слід розрізняти.
Поло́ження, стан, стано́вище
1) спосіб розташування в просторі — «Кілька секунд літак був у вертикальному положенні». «За допомогою цього пристрою [автомата] здійснюється автоматичне підняття плуга з робочого положення в транспортне та переведення його з транспортного положення в робоче». «Велику роль у визначенні положення тіла в просторі відіграють органи внутрішнього вуха». «В різні години доби і в різні пори року кожне сузір'я займає різні положення відносно горизонту». (З журналу.);
2) розташування тіла або його частин, позу — «Максим розігнався, відштовхнувся від килима й піднявся у повітря, не згинаючи тіла, і в такому положенні перекинувся». (Д. Ткач.) «Коли Олена ввійшла, Аркадій підвів голову, наче збирався сісти. Стримуючи ридання, Олена підбігла, всунула руки під подушку і підвела його в напівсидяче положення». (Ірина Вільде.) «Положення рук — один з найважливіших компонентів пластичної виразності людського тіла. Це неодноразово підкреслювали класики хореографії». (З журналу.);
3) наукову думку, твердження — «Давно відоме положення про те, що жити в суспільстві і бути вільним від суспільства неможливо, з новою силою звучить сьогодні, у наші дні». (З газети.) «Аналізуючи свої дослідження на антропоморфних мавпах, І. Павлов висловив ряд положень, які свідчать про те, що він для себе розв'язував проблему походження і розвитку людини як послідовний матеріаліст, надаючи вирішальної ролі в цьому процесі суспільній праці і членороздільній мові». «Одне з найважливіших положень мічурінської науки полягає в тому, що зміна природи будь-якого рослинного організму адекватна впливові зовнішніх умов життя». (З журналу.);
4) зведення правил, законів про щось — «— От пригадайте, що в «Положенні», саме в частині другій, сказано про обмін землі і угіддя! Там чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляться джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф». (М. Стельмах.)
Слово положення в розмовному стилі іноді вживають у не властивому йому в українській мові значенні: «становище», «обставини». «Вчора відбулася лекція про міжнародне положення» (треба: міжнародне становище). «Раніше хлопець учитися не міг, бо матеріальне положення (треба: матеріальне становище) сім'ї було важким». «У дівчини склалося скрутне положення» (треба: скрутне становище, скрутні обставини). Неправомірно також вживати слово положення в значенні «стан». «Лікар сказав, що положення хворого поліпшилося» (треба: стан поліпшився).
Слово стан має багато значень, зокрема: «обставини, умови, в яких хтось або щось перебуває; ситуація, зумовлена певними обставинами», «ступінь якоїсь якості», «міра здійснення чогось». Наприклад: «Їх виразні лагідні очі світились розумом і цікавістю, а свіжовиголені щоки грали таким благодушним рум'янцем, що Орлюк, якому притаманна була, як уже згадувалось, прямолінійність і запальність навіть у нормальному стані, раптом знавіснів». (О. Довженко.) «Частка праці українських учених є і в підкоренні плазми — четвертого стану речовини». (З газети.) «Вода визначає фізичний стан тканин — їх обсяг, пластичність; з нею пов'язані травлення, кровообіг і дихання, функції залоз, м'язова діяльність». (З журналу.) «Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний звук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя?..». «Зрозуміло, що такий стан речей не міг не похитнути Тиховичевої віри в корисність такої боротьби». (М. Коцюбинський.)
Слово стан може означати також соціальну групу людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками. «І хоч у своєму класі, де з сорока учнів тридцять п'ять були діти поміщиків або міських багатіїв, Юркові весь час давали відчути його соціальний стан, тут, у своєму класі… він був учнем привілейованого учбового закладу». (І. Багмут.)
А ось у такому реченні слово стан ужите недоречно — адже йдеться про позу ящірки, тобто про положення її тіла: «Злизнувши комаху, ящірка застигла. Ніхто тепер навіть зблизька не помітив би її в такому стані на сірому камені».
Становище — «обстановка, що склалася», «ситуація», «обставини життя». «Він [Бжеський] бачив, що коли справа дійде до бою, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту. Але треба було рятувати становище». (З. Тулуб.) «— Розказуй про міжнародне становище». (О. Довженко.) «Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища, не дожидаючи, поки ворог перейде до більш рішучих дій». (П. Загребельний.) «Капітан Чумаченко в іншому кутку обмірковував з офіцерами становище». (О. Гончар.) «…Після розмови про вітробалчанське життя, про засилля глитайні навіть у земельних комітетах — в сільському і волосному — він іще глибше упевнився, що оті його плани — єдиний вихід із становища». (А. Головко.) «А тоді ще гірше… Допити, суд, поліція — він [Іван] опинився б у смішному становищі. Що ж буде?» (М. Коцюбинський.)
Становище може означати також місце, роль у суспільному житті. «Які були первісно його обставини, які школи він кінчив, яке становище займав… не знаю». (І. Франко.) «Мене, правда, не затримували, але я людина без офіціального становища…»; «О с т р о ж и н. …Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі…» (Леся Українка.) «І годинник на руці, і одяг міський святковий, і поводження, як личило б господареві, свідчили про високе становище гостя». (Іван Ле.)
Таким чином, слід говорити й писати: вертикальне положення, міжнародне становище, стан хворого.
стало не по собі
стан – становище – положення
Стан. З багатьох його значень тут узято тільки потрібні для зіставлення. 1. Те саме, що й становище, а також фізичне самопочуття або настрій. Ця лексема нерідко поєднується з різними словами: акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, надзвичайний (винятковий) стан, родинний стан, санітарний стан, стан облоги, стан справ, стан фінансів, у занедбаному стані, стан душевної тривоги, стан здоров'я, стан невагомості, у нетверезому стані і под.
2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.
3. Соціальна група людей: духовний стан, розшарування суспільства на стани.
Становище – обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, діє: внутрішнє становище, критичне становище, скрутне становище, смішне становище, виправити становище, опинитися в становищі безробітного. А також місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині: нелегальне становище, сімейне становище, зловживання своїм службовим становищем, становище на Близькому Сході.
Положення означає розташування в просторі (горизонтальне положення, положення тіла), певне теоретичне твердження чи думку (основні положення наукового трактату), зведення законів, правил (Положення про вибори). У значенні «становище» невживане.
розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати
У інших випадках варто вживати слова розміщати, розмістити, розміщатися, розміститися, отаборитися («От і цар отаборився над морем» – казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра» – Юрій Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ» – Петро Панч).
послужив стимулом
почати – стати
В українській класичній літературі й фольклорі дієслово почати виступає тоді, коли мовиться про початок якоїсь дії. «Якщо почав орать, так у сопілку не грать» (Матвій Номис); «А Настя вже шістнадцятий рочок починає» (Марко Вовчок). Коли у фразі нема наголошення про початок конкретної дії, а йдеться про дію взагалі чи про перехід від одної дії до другої, тоді наша класика і фольклор використовували слово стати: «Стала вона до діброви учащати» (Марко Вовчок); «Ждала, ждала козаченька та й плакати стала» (народна пісня); «Ой став козак цар-зілля копати, стала над ним зозуля кувати» (народна пісня).
призвести, спричинитися, тягнути за собою відповідальність, призвести до відповідальності, відповідальність, повинно, проходити, відбутися, вечір, стати до ладу, мусить, має, мати місце, трапитися, статися
Петро Федотюк:
– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз «ці дії потягнуть за собою відповідальність». А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам'ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому «потягнути» – це відповідник до російського повлечь у розумінні «потащить», а в нашому контексті («вызвать что-либо как последствие») має бути «спричинити (що)», «спричинитися, призвести (до чого)». Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: «Ці дії призведуть до відповідальності» («спричинять відповідальність»). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з'їзди у нас тільки «ходять», що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. «Вечір пройшов з успіхом» – ще так-сяк сприймається. Але замість «сьогодні пройшов вечір» чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (так само концерт, вистава, з’їзд)?
...«Фабрика стала до ладу діючих» – що це б воно мало означати: «стала до ладу», «увійшла до числа діючих»? Або оце: «Він зробив чимало роботи». Та «чимало зробив» – і квит. Ще поролон у реченні: «один чоловік дістав поранення». Чи не простіше – «одного чоловіка поранено». І ось така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи» – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт «повинно бути зроблено». Яка людина в своєму умі скаже таке?
2. Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?
стати в пригоді чи в нагоді?
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві» (треба в пригоді); «Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді» (треба нагоди). «Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили» (Іван Багмут); «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері» (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам'ятати, що нагода означає «зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент». А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. «Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище» (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі» (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.
вступив до ладу завод
Як написати: в хаті стало тепліше чи потеплішало?
Із цього випливає, що не обов'язково вдаватися до зворотів з дієсловами стати або зробитися та відповідним прикметником (прислівником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, зробився мудрішим. Там, де тільки можна, слід користуватися формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прислівника чи прикметника. Отже, краще вжити в хаті потеплішало, а не стало тепліше.
2. Вище – повище
Запам'ятайте: українській літературній мові не властиві утворення з префіксом по- (вищий ступінь порівняння прислівників): поближче, повище, повлучніше, погарячіше, поглибше, поласкавіше, пошвидше. Треба вживати: ближче, вище, влучніше...
Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
Почати (починати) й стати (ставати)
Дієслова від вищого ступеня порівняння прикметників
Із цього слід зробити висновок, що не конче треба вживати зворотів із дієсловом стати або зробитись і відповідним прислівником (прикметником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, він зробився розумнішим, — і там, де тільки можна, треба користуватись формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прикметника.