СТАВИЛИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: як кип'ячем обпарено

Правильніше: чуб дибки став, і шапка спала

Правильніше: у голові перекинулося

Правильніше: баглаї напали

Правильніше: хмара повила кого

Правильніше: хворий почав (став) поправлятися (видужувати, одужувати)

Правильніше: ставити на свої місця

Правильніше: ототожнювати; рівняти (ставити) на одну дошку

Правильніше: доводити до відома

Правильніше: ставити собі за мету

Правильніше: мати собі за приклад (за зразок, за взірець) кого

Правильніше: ставити собі за мету

Правильніше: наражати на небезпеку

Правильніше: ставити питання руба

Правильніше: ставити запитання

Правильніше: показувати (розігрувати) п'єсу

Правильніше: кидати колоди під ноги

Правильніше: натягувати струни

Правильніше: розбивати намет

Правильніше: подавати на стіл страви

Правильніше: класти на стіл

Правильніше: ставити нарівні (в один ряд) кого з ким; рівняти кого з ким; прирівнювати кого до кого

Правильніше: ризикувати

Правильніше: виносити на голосування

Правильніше: підгортати під чобіт

Правильніше: шити (обувати) у дурні; садити на мілину

Правильніше: ототожнювати

Правильніше: доводити до відома

Правильніше: ставити понад усе

Правильніше: узалежнювати

Правильніше: ставити на карб

Правильніше: докоряти (дорікати) кому за що; закидати кому що; випікати очі кому чим

Правильніше: привинювати

Правильніше: подавати страви на стіл

Правильніше: наголошувати

Правильніше: в'ївся в печінки; сидить у печінках

Правильніше: розумний: решетом у воді зірки ловить; розумний, як соломонів патинок; розумний, як федькова кобила; на льоду дурний хату ставить

Правильніше: ставити на карту щось

Правильніше: ставити в заслугу

Правильніше: мати на меті; ставити собі за мету

Правильніше: ставити себе під удар; підставляти (свою) голову; лізти на рожен ; заглядати смерті у вічі

Правильніше: ставити на карту

Правильніше: ставити на слизьке

Правильніше: мати за ніщо (ні за що)

Правильніше: ні за що мати (за ніщо мати) кого

Правильніше: ставити до ладу

Правильніше: став мені хріном (як той хрін) у носі; став мені сіллю (як сіль, мов сіль) в оці; допік гірше від сирої кваші

Правильніше: ставити (класти) на карту все

Правильніше: іти (ставити) всупереч чому (з чим); не погоджуватися з чим; суперечити чому; різнити з чим

Правильніше: винити; ставити за провину; привинювати

Правильніше: ставити на меті (за мету); мати на меті

Правильніше: ставити запитання; запитувати, питати

Правильніше: аж світ милішим став

Правильніше: став як не свій; сам не свій; сам не при собі

Правильніше: ставити на очі (на віч); зводити на очі (на вічі)

Правильніше: ставити крапку над «і»; упрозорювати

Правильніше: він мене ні за що має

Замініть нехарактерне для української мови дієслово розписуватися на стилістично кращий варіант: ставити, поставити підпис.

В українській мові  для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.

Замініть іменник постановка на один із варіантів: ставлення, поставлення (дія), постанова, вистава (спектакль), постава (манера тримати якусь частину тіла); або перебудуйте речення, використавши дієслово: ставити, поставити.

Перевірте вживання дієслова пред'являти, пред'явити і в разі потреби замініть:

подавати, подати, вчиняти, вчинити — позов проти когось;

показувати, показати — розгорнутий документ;

заявляти, ставити, мати — претензії, вимоги.

Або перебудуйте речення, використавши відповідне дієслово.

Правильніше: робити акцент

Правильніше: ставити за провину

1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).

Правильніше: ставити (напинати) намет

Правильніше: став стимулом

Так, є. Перше з них уживаємо тоді, коли йдеться про якусь справу, проблему, що потребує розв'язання чи дослідження; пункт документа, порядку денного. Найчастіше воно виступає у сполученні з дієсловом порушувати, рідше – ставити, висувати (в значенні «пропонувати для обговорення, вивчення»). Але заміну порушувати на піднімати («Доповідач піднімав важливі питання...») в сучасній літературній мові сприймають як стилістично невдалу.
У граматичній термінології також уживається питання, а не запитання. Знак питання, а не знак запитання, питальне речення, а не запитальне.
Запитання – це звернення до кого-небудь, щоб з'ясувати щось; вимога, прохання з приводу чогось; запит. «Несподіване запитання Богдана збентежило Гордія» (Дмитро Ткач). Кореспонденція на пошту надходить «до вимоги» її адресатом, або до запитання.
Запитанням може бути і звернення, яке не потребує відповіді. То так зване риторичне запитання – прийом красномовства, художній засіб образної мови.
Не можна поєднувати іменник запитання з дієсловом задавати, для цього є більш прийнятне ставити: «Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього своїх серйозних очей, ставить йому своє запитання» (Олесь Гончар). У значенні «звернення, що потребує відповіді» не слід уживати замість запитання слово питання, бо це суперечить мовним нормам.

У буквальному значенні зміна виду дієслова на семантиці вислову не позначається, писала мовознавець Євгенія Чак. Порівняймо: «Дівчинка почала падати, але мати підхопила її і поставила на ноги» та «Коли дівчинка падала, мати підхоплювала її і ставила на ноги». Інакше буває, якщо йдеться про переносне значення. У реченні «Товариші по роботі допомогли вдові поставити сина на ноги» це словосполучення (фразеологічне) означає «виростити, виховати, допомогти стати самостійним», у реченні «Після операції жінка довго була в тяжкому стані, однак уміле лікування, догляд та увага медичного персоналу поставили її на ноги» – «вилікувати», а в реченні «Коли учень тяжко захворів, директор школи поставив усіх на ноги, і за кілька годин з Києва прибув літаком професор» – «примусити людей активно діяти».

а) перед як у висловах як слід, як треба, як годиться і подібних, коли нема ясно вираженого підрядного речення. «Роби все як слід»;
б) перед одиничними займенниками та прислівниками, що є часткою непрямого питання. «Проводжав приятеля й не сказав якого»; «Батько приїде, та не сказав коли»;
в) якщо перед підрядним реченням стоять частка не чи повторюваний сполучник сурядності. «Хлопця завжди цікавило не що він робить, а як робить»; «Сусід часто згадував і як він ішов на фронт, і як його поранило в бою»;
г) якщо підрядна частина речення зі складним сполучником стоїть перед головною. «Перед тим як виконувати вправу, повторіть правила»;
д) після протиставних сполучників а, але, однак і т. ін. «Ти впорайся зі своїми справами, а коли стемніє, приходь на дискотеку».
е) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету. Сядь поміркуй про свої вчинки. Спробуй зроби цю вправу. Піди провідай батьків;
б) між двома однаковими або близькими значенням словами, з яких друге вжите з запереченням не, якщо таке словосполучення становить змістом одне ціле (чекаю не дочекаюся, дивишся не надивишся, вовк не вовк і под.), «Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем!» (Іван Нечуй-Левицький).
ж) між частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним сполучником і (й), та (в значенні і), або, чи (в значенні або), якщо вони мають спільне слово. «Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася» (Андрій Головко). «Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк» (Анатолій Шиян).
Не відокремлюються обставинні дієприслівникові звороти:
– фразеологічного типу. Бігти не оглядаючись. Говорити не переводячи духу;
– якщо обставина починається підсилювальною часткою і (й). Можна було про все це розказувати й не вдаючись до подробиць;
– обставина, поєднана з іншою однорідною невідокремленою обставиною сполучником і. «Жінка йде поволі і трохи зігнувшись» (Олександр Довженко); – зворот із сполучним словом який у складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення. На мене чекала цікава робота, виконуючи яку я все забував;
– одиничні дієприслівники, що стоять при присудкові й мають значення прислівника. «Вона не звикла сидіти склавши руки» (Максим Рильський). «Із вирію летять курличучи ключі» (Микола Зеров).
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і, то воно не відділяється від головного комою: «Мене цікавить не як це сталося, а які наслідки цього факту» (порівняйте: «Мене цікавить не те, як це сталося...). «Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють» (пор.: «Треба бути уважним і тоді, коли обставини...»).

Правильніше: став до ладу завод

1. Доводити до відома, повідомляти
Захоплюються наші засоби масової інформації і зворотом ставимо вас у відомість, що є дослівним перекладом російського ставим вас в известность. А правильно по-українськи: доводимо до вашого відома, повідомляємо вам, сповіщаємо вас.
2. Повідомляти –сповіщати
Експресивно забарвлене слово сповіщати поєднується з тими самими відмінковими формами, що й синонімічне повідомляти, яке має виразний книжний відтінок. Сповіщати (повідомляти) товариша і сповіщати (повідомляти) товаришеві. Щоправда, останнім часом спостерігається тенденція розрізняти ці дієслова за керуванням, а саме: перше з них охочіше сполучають з родовим відмінком, наприклад: «... І про біду людей не сповістять» (Ліна Костенко). При дієслові ж повідомляти перевагу віддають давальному відмінку: «Про злочинця міліції повідомили дуже пізно» (з газ.).

Від вислову з метою рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів. Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня в друку й чуємо з уст: «З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний «фургон», де вони пройдуть тривалий карантин»; «З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу».
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.

Правильніше: Робити зауваження

Правильніше: Ставити над (понад) усе

Правильніше: Ставить собі за мету

Правильніше: Доводити до відома

Правильніше: Робити акценти

Правильніше: Ставити намети

Правильніше: Став стимулом

Правильніше: Фермером став два роки тому

Правильніше: Набрав чинності Закон; став чинним

Правильніше: Ставити за провину