СПРАВДІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
чесне слово; слово честі; справді
Правильніше:
далебі
Мова – не калька: словник української мови
і впрям
Правильніше:
і справді
Мова – не калька: словник української мови
дійсно так
Правильніше:
справді це так
Мова – не калька: словник української мови
дійсно
Правильніше:
справді
Мова – не калька: словник української мови
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі
У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це — не вигадка, а дійсна подія»), дійсно («Я дійсно не бачив її»), в дійсності («Ми сподівалися великих наслідків від його проекту, а в дійсності це була авантюра»).
Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («Ці квіти — не справжні». — Леся Українка), справді («Чи снилось це мені, чи справді так було?» — І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас — людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». — С. Васильченко), на ділі («На словах так, а на ділі інак». — Словник за редакцією А. Кримського).
У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).
Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («Ці квіти — не справжні». — Леся Українка), справді («Чи снилось це мені, чи справді так було?» — І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас — людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». — С. Васильченко), на ділі («На словах так, а на ділі інак». — Словник за редакцією А. Кримського).
У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).
Їй-право, далебі, справді, справді-бо, бігме, таки так
Відповідно до російських вигуків ей-ей, ей-же-ей є чимало українських слів, але останнім часом багато авторів і промовців уподобало рідкісне їй-право: «їй-право, я нічого не знав».
Цей вислів помітно витискує такі відомі здавна слова, як далебі («Далебі, не знаю, що й діяти». — І. Нечуй-Левицький), справді («Справді, нічого не знаю». — З живих уст), справді-бо («Кажу вам, справді-бо, нічого не чув і не бачив». — Із живих уст), бігме («Бігме, я не брав твоєї сокири». — Словник за редакцією А. Кримського), таки так («Таки так, не було його там». — Із живих уст). Звісно, краще користуватись не рідкісними, а внормованими в літературній мові словами.
Цей вислів помітно витискує такі відомі здавна слова, як далебі («Далебі, не знаю, що й діяти». — І. Нечуй-Левицький), справді («Справді, нічого не знаю». — З живих уст), справді-бо («Кажу вам, справді-бо, нічого не чув і не бачив». — Із живих уст), бігме («Бігме, я не брав твоєї сокири». — Словник за редакцією А. Кримського), таки так («Таки так, не було його там». — Із живих уст). Звісно, краще користуватись не рідкісними, а внормованими в літературній мові словами.